ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 січня 2013 року № 2а-9874/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
представника позивача Шістки Ю.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів, -
20 листопада 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманих коштів в сумі 315,90 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 17.03.2011 року по 04.10.2011 року перебував на обліку у Львівському міському центрі зайнятості та незаконно отримував допомогу по безробіттю протягом періоду перебування на обліку, оскільки уклав цивільно-правовий договір з іноземним підприємством «1+1 Продакшн»та отримував дохід, що підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви доказами. Станом на дату розгляду справи сума коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю та не повернутих позивачу становить 315,90 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та дату його проведення належним чином повідомлений; заперечення проти позову не подав. Конверт з повісткою повернувся до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до довідки Управління громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України у Львівській області адресою відповідача є м. Львів, вул. Наукова, 94/174.
Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, враховуючи неявку відповідача без поважних причин, належним чином повідомленого про дату, час та місце проведення судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
17.03.2011 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного з наданням допомоги по безробіттю, при цьому вказав, що на час подання не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не займається жодним з видів діяльності, що визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення».
Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ 110317 від 17.03.2011 року відповідача визнано безробітним та призначено виплату допомоги з безробіття терміном на 360 календарних днів.
18.04.2011 року відповідачем, ОСОБА_2 (виконавець) та іноземним підприємством «1+1 Продакшн»(замовник) в особі генерального директора Ткаченка Олександра Владиславовича укладено цивільно-правовий договір № 180412 про участь у зйомках телевізійної програми.
Згідно з п. 1.1 зазначеного договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату позувати під час участі в зйомках оригінального аудіовізуального твору -телевізійної програми під робочою назвою «Твою маму!».
Актом до Договору № 180412 про виконану роботу працівником, який позував під час участі в зйомках оригінального аудіовізуального твору -телевізійної програми під робочою назвою «Твою маму!»від 18.04.2011 р. підтверджено надання послуг ОСОБА_2
Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 502 від 14.05.2012 року встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з іноземним підприємством «1+1 Продакшн»відповідно до договору цивільно-правового характеру від 18.04.2011 року у період з 18.04.2011 року по 30.04.2011 року згідно з актом виконаних робіт від 18.04.2011 року.
З моменту виникнення правовідносин із іноземним підприємством «1+1 Продакшн»до припинення виплати позивачем виплачено допомоги по безробіттю відповідачу в сумі 315,90 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, додатком до ПК про прийняті рішення щодо нарахування та платежів та витягом із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 ПК № 135011031000001, яка підлягає відшкодуванню.
17.10.2012 року позивачем направлено відповідачу претензію щодо відшкодування коштів № 13/6633, у якій ОСОБА_2 зобов'язано повернути кошти в сумі 315,90 грн. Вказана сума коштів відповідачем у встановлений строк добровільно не сплачена.
Незаконність отримання відповідачем допомоги по безробіттю підтверджується Актом № 502 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 14.05.2012 року, договором № 180412 від 18.04.2011 року про участь у зйомках телевізійної програми, Актом наданих послуг від 18.04.2011 року, листом іноземного підприємства «1+1 Продакшн»№ 607 від 09.08.2012 року.
Станом на момент розгляду справи сума коштів, не повернута відповідачем, становить 315,90 грн.
Приймаючи рішення, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно з п. «б»ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно з ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Згідно з п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.
Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно з п. п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності (з дня державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності).
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. п. 6.14. п. 6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та іноземним підприємством «1+1 Продакшн»в особі генерального директора Ткаченка Олександра Владиславовича 18.04.2011 року укладено договір № 180412 про позування під час участі в зйомках телевізійної програми. За надані послуги відповідач отримав винагороду у розмірі 50 грн. Надання зазначених послуг підтверджено актом наданих послуг працівникові від 18.04.2011 року.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують підставність позовних вимог.
Відповідно до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення надлишково виплачених коштів в сумі 315,90 грн. слід задовольнити повністю, оскільки виплата допомоги по безробіттю здійснюється лише тим особам, які не здійснюють підприємницьку чи будь-яку іншу діяльність, пов'язану з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) кошти в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 90 коп.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 15 січня 2013 року.
Суддя Качур Р.П.