Справа №1490/5597/12 25.12.2012 25.12.2012 25.12.2012
Справа № 22-ц/1490/3698/12 Головуючий у 1-й інстанції Копейка Т.О.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.
Іменем України
25 грудня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Дубовій К.В.,
за участю: представника позивача - Коваленко О.Л., відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2012 року
за позовом
публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ( далі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» ( далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 14 квітня 2008 року між ТОВ «Комерційний Банк» Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 004-14059-140408.
Відповідно до умов цього договору відповідачеві надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, ліміт якої розраховується Банком самостійно. На ім'я відповідача було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1. Кошти кредитної лінії використовуються держателем для розрахунків за товари та послуги.
Між тим, відповідач порушив умови кредитного договору. Станом на 14 серпня 2012 року має прострочену заборгованість у суму 7711 грн.31 коп., з яких тіло кредиту -2608 грн.15 коп., заборгованість за відсотками -1 356 грн.68 коп., заборгованість за комісіями - 3746 грн.48 коп., пеня - 526 грн.12 коп.
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану суму заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2012 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором та судові витрати у сумі 7925 грн.91 коп.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь Банку 2955 грн.31 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ « Дельта Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 004-14059-140408. Відповідно до п.п.1,2,1.3,1.4,1.4,2.3 цього договору відповідачеві надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладання цього договору встановлює ліміт на рахунку в сумі 3000 грн. На ім'я відповідача було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України гривні; Банк здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Віза «Класичний», що міститься в додатку №1; кошти кредитної лінії використовуються держателем для розрахунків за товари та послуги.
Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої на умовах, погоджених сторонами у цьому договорові, та не потребує підписання додаткових угод.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що держатель зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, визначеному Правилами та тарифами.
Відповідно до п.3.6. Договору держатель картки зобов'язаний щомісячно в строки, визначені Правилами здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (далі - ОМП), складові якого зазначаються у тарифах. Обов'язковими складовими ОМП є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів. В залежності від умов тарифів до складу ОМП можуть включатися інші платежі.
Як вбачається із тарифів на обслуговування платіжних карток, який є невід'ємною частиною до кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом становить 29.90 %, плата за обслуговування кредитного залишку, процентів від суми використаних коштів, плата за обслуговування кредитного ліміту, процентів в місяць, у разі наявності заборгованості за рахунком становить 2.99%.
Згідно п. 5.11 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам, затверджених головою ради директорів 12.04.20007 р.( далі - Правила), у разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за використання кредитної лінії та/або овердрафту, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, визначеному Правилами та Тарифом.
Як вбачається із матеріалів справи, після укладання договору, відповідачем з відкритого на його ім'я карткового рахунку було знято 17.04.2008 р.- 1200 грн., а 18.04.2008 р.- 1750 грн., а всього - 2950 грн.
Виконуючи взятті на себе зобов'язання позичальник сплатив банку: 13.05.2008 р.- 330 грн.,01.08.2008 р. - 1000 грн., 26.11.2008 р. - 500 грн. та 09.12.2011 р. - 1000 грн.
Враховуючи, що відповідач не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів в повному обсязі та своєчасно, сплачених ним сум не було достатньо для погашення кредиту станом на 14 серпня 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 8237 грн.43 коп., з яких: тіло кредиту -2608 грн.15 коп., заборгованість за відсотками -1 356 грн.68 коп., заборгованість за комісіями -3746 грн.48 коп., пеня - 526 грн.12 коп.
Встановивши викладені обставини, суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання і у відповідності до ст.ст. 526, 530, 553,610, 611, 1054 ЦК України задовольнив вимоги позивача та стягнув заборгованість за кредитним договором у розмірі 7711 грн.31 коп., що складає: 2606 грн.15 коп. - заборгованості по тілу кредиту, 1356 грн.68 коп. - відсотків, 3746 грн.48 коп. - комісії. При цьому суд помилково включив до розрахунку заборгованості суму пені 526 грн.12 коп.
Згідно п.3.8 Кредитного договору, при надходженні на рахунок коштів та наявності непогашеної кредитної заборгованості по рахунку, вони направляються на погашення заборгованості відповідача в наступній черговості: 1) по погашенню овердрафту, 2)по погашенню плати за прострочену заборгованість (пеню); 3) по сплаті прострочених процентів, які нараховані за користування кредитною лінією та/або овердрафтом; 4) по погашенню простроченої заборгованості за кредитною лінією; 5) по сплаті поточних процентів нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом; 6) по погашенню поточної заборгованості за кредитною лінією; 7) по сплаті платежів за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється банком за розрахунком відповідно до умов, що передбачені правилами, тарифами та цим договором; 8) решта коштів зараховується на рахунок, при цьому, в першу чергу, погашається прострочена заборгованість за цим договором, а потім поточна.
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що розподіл коштів, які надходили на погашення кредитної заборгованості, здійснювався Банком відповідно до встановленого як у кредитному договорі, так і у Правилах, порядку. А тому відсутні підстави сумніватися в його достовірності та правильності. В той же час наданий апелянтом розрахунок заборгованості не відповідає порядку розподілу коштів, визначеному як у кредитному договорі, так і в Правилах, а тому не може бути врахований при розгляді справи.
Що ж стосується тверджень апелянта щодо застосування строку позовної давності для стягнення нарахованої суми пені - 526 грн.12 коп., то вони не заслуговують на увагу. Як пояснила у суді апеляційної інстанції представник позивача, Банк просив стягнути з позичальника заборгованість за договором у розмірі 7711 грн.31 коп. без врахування нарахованої суми пені.
Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 307,308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 15 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді: