Справа № 1317/1337/2012
Провадження № 2/1317/353/2012
12.09.2012 м.Радехів
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
встановив:
в липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
В заяві зазначав, що 26.05.2011 року між ним (далі - позикодавець ) та ОСОБА_3 (далі- позичальник), було укладено договір позики (далі-договір), який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1043.
Відповідно до цього договору позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 47880 гривень, які ОСОБА_3 зобов'язався повернути до 1 червня 2012 року. При цьому сторони домовились, що якщо, на день повернення грошових коштів, офіційний курс гривні щодо іноземної валюти зазначеної в п. 1 .Договору буде інший ніж на день укладення договору, то сума грошових коштів, що підлягає поверненню, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день повернення. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Також сторони домовилися, що документом який підтверджуватиме прострочення виконання позичальником зобов'язання буде письмове нагадування позикодавця про суму заборгованості, яка підлягає поверненню та строк платежу, передане зі зворотним повідомленням позичальникові (п.10 договору). Позивач 28.05.2012 року надіслав до відповідачу лист-попередження № 10-05/2012 від 22.05.2012 року, однак, відповідач не повернув зазначені грошові кошти, що предметом договору. З метою досудового врегулювання спору, позивач повторно 13.06.2012 року надіслав відповідачу лист-претензію № 05-06/2012, яким попередив останнього про невиконання ним зобов' язання за договором, про настання відповідальності за порушення грошового зобов»язання з проханням виконати зобов'язання по договору, повернувши йому вищезазначені грошові кошти до 06 липня 2012 року. На всі звернення та надіслані листи позивача, відповідач жодним чином не відреагував, що стало підставою для звернення до суду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що дійсно 26.05.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав у власність відповідачу грошові кошти в сумі 47880 гривень, які ОСОБА_3 зобов'язався повернути до 1 червня 2012 року. У зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання позивачем на адресу відповідача було надіслано лист -попередження 28.05.2012 року та повторно лист-претензію 13.06.2012 року, однак відповідач на них не відреагував, грошове зобов»язання не виконав, тому просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки й отримання її 4.09.2012 року (а.с.42). Причини неявки суду не повідомив, а тому, згідно з ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, на підставі наявних доказів, з чим погодився і представник позивача.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Судом встановлено, що 26 травня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрований в реєстрі за № 1043 (а.с.6).
Відповідно до п.1 Договору позивач ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 47880 гривень, що за офіційним курсом НБУ на день укладання цього договору було еквівалентом 6000 доларів США (1 долар США становить 7 гривень 98 копійок).
Вказану в договору суму позичальник зобов'язався повернути до 1 червня 2012 року, при цьому сторони домовились, що якщо, на день повернення грошових коштів, офіційний курс гривні щодо іноземної валюти зазначеної в п.1 договору буде інший ніж на день укладення договору, то сума грошових коштів, що підлягає поверненню, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день повернення (п.4 договору).
У зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання відповідачу - ОСОБА_3 був надісланий лист-попередження № 10-05/2012 від 22.05.2012 року, про виконання умов договору (а.с.7).
Відповідач, отримавши вказаний лист-попередження 31.05.2012 року не повернув зазначені грошові кошти, що були предметом Договору, чим відповідно порушив договірні зобов'язання, що підтверджується рекомендованим повідомлення про його вручення (а.с.8) .
13 червня 2012 року, з метою врегулювання спору у позасудовому порядку, на адресу ОСОБА_3 був надісланий лист-претензія № 05-06/2012, у якому відповідачу звернуто увагу на невиконання ним зобов' язання за договором, а саме про неповернення ним грошових коштів, про настання відповідальності за порушення грошового зобов»язання, з проханням виконати зобов'язання по договору з поверненням грошових коштів до 06 липня 2012 року (а.с.9).
Відповідач отримавши повторно лист претензію 14.06.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про його вручення (а.с.10), грошові зобов»язання не виконав.
Враховуючи наведене суд вважає, що позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Цією статтею встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов»язання не були виконані ні у строки визначені договором, ні після пред»явлення позивачем попереджень та претензій, тому відповідач прострочив виплату заборгованості за договором позики на 53 дні (до дня подання позову), а відтак підлягають стягненню три відсотки річних від простроченої суми виконання грошового зобов»язання у розмірі 208 гривень 89 копійок, відповідно до розрахунку який знаходиться в матеріалах справи (а.с.11).
Згідно ч.3 ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 47 955 гривень боргу за договором позики та три відсотки річних за прострочення грошового зобов»язання у розмірі 208 гривень 89 копійок, всього 48 163 гривні 89 копійок.
Також з відповідача на користь позивач слід стягнути 482 (чотириста вісімдесят дві) гривні судових витрат, понесених за подання позовної заяви, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, -
вирішив:
позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, який проживає за адресою с.Розжалів Радехівського району Львівської області (паспорт - серія КВ НОМЕР_2, виданий Радехівським РВ УМВС України у Львівській області від 30.08.2000 року, податковий номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_2 47 955 гривень боргу за договором позики та три відсотки річних за прострочення грошового зобов»язання у розмірі 208 гривень 89 копійок, всього 48 163 (сорок вісім тисяч сто шістдесят три) гривні 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 482 (чотириста вісімдесят дві) гривні судових витрат, понесених за подання позовної заяви.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя О. З. Семенишин