Справа № 247/232/13- к
14 січня 2013 року м. Торез
Слідчий суддя Торезького міського суду Гнатюк О.М. при секретарі Зайцевій Я.О. за участю прокурора Смірнова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Торезі в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Левченко Д.Ю., погоджене з прокурором міста Тореза Лайло І.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050530000180 від 12 січня 2013 року:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Торезі, Донецької області, громадянина України, росіянина, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, який до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого, -
Слідчий СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області старший лейтенант міліції Левченко Д.Ю. за погодженням з прокуратури м. Тореза Лайло І.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050530000180 від 12 січня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наступне.
11 січня 2013 року приблизно о 20.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1, де також знаходилася його співмешканка ОСОБА_4 Перебуваючи в зазначеному місці та час між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3, з метою умисного позбавлення життя ОСОБА_4, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків став наносити ОСОБА_4 множинні удари руками та ногами по тулубу і голові останньої, після чого, переслідуючи вищевказану мету, схопив її обома руками за горло і став здавлювати шию, здійснюючи тим самим удушення ОСОБА_4, при цьому, не послаблюючи хватки та утримував до тих пір доки остання перестала оказувати супротив та подавати ознаки життя.
Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_3, спрямованих на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, остання померла. Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала від асфіксії (задухи), внаслідок удавлення органів шиї руками.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого.
Вина ОСОБА_3, окрім визнання ним своєї вини, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
показаннями свідка ОСОБА_5, яка пояснила, що 12 січня 2013 року вона прийшла до свого сина ОСОБА_3, вхідні двері були зачинені, коли постукала двері відчинив її син, де у приміщенні квартири вона знайшла тіло ОСОБА_4 Показання вказують на те, що крім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сторонніх осіб у приміщенні квартири не було;
протоколом огляду місця події від 12 січня 2013 року в ході якого були виявлені та оглянуті труп ОСОБА_4, вилучені черевики ОСОБА_3 зі слідами бурого кольору;
протоколом огляду місця події від 12.01.2013 року в ході якого були вилучені одежа ОСОБА_3 на якій маються плями бурого кольору;
показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що чула 11.01.2013 року, приблизно о 20.00 годині конфлікт між ОСОБА_3 та його співмешканкою ОСОБА_4
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад сім років, враховуючи тяжкість скоєного злочину, перебуваючи на волі та не маючи постійного місця роботи, може продовжити свою злочинну діяльність, може ухилитися від слідства та суду, заважати всебічному розслідуванні кримінального правопорушення та встановлення істини, з метою забезпечення процесуальних рішень, слідчий просить обрати у відношенні підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання, зазначивши, що є всі підстави вважати, що залишаючись на волі ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Інші запобіжні заходи не зможуть гарантувати належну поведінку ОСОБА_3 Осіб, що могли б виступити поручителями немає. З урахування тяжкості правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 вважає неможливим призначення особистого зобов'язання. Обрання запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки ОСОБА_3 немає офіційного постійного місця роботи та немає осіб, що можуть бути заставодавцями, є недоцільним.
Слідчий також підтримав своє клопотання, пояснивши, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок чого відбулася смерть людини. Підозра ґрунтується на незаперечних доказах. ОСОБА_3 визнає вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Застосування більш м'яких заходів ніж тримання під вартою є недоцільним через негативну характеристику, відсутність постійного місця роботи або навчання. Зазначені обставини можуть разом із суворістю можливого покарання схилити ОСОБА_3 до переховування останнього від слідства та/або суду, спроб вчинити вплив на свідків чи інших способів вплинути на встановлення істини у справі.
ОСОБА_3 пояснив, що мешкає разом в квартирі, що належить матері, працює в приватних осіб без укладання трудових угод. Хронічних захворювань немає. Вину свою у вчиненні злочину визнає повністю. Щиро розкаюється. Повідомлення про підозру йому було вручене після затримання. Фізичне або психічне насилля з боку співробітників міліції до нього не застосовувалось. Показання слідчому давав добровільно. Про затримання повідомили його мати. Не вважає за необхідне викликати будь-яких осіб в судове засідання, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Обіцяв являтися за викликом до слідчого і суду та не переховуватись. Просив обрати запобіжний захід без ізоляції від суспільства. Пояснив, що сварка між ним та співмешканкою відбулася внаслідок її зауважень до нього через те, що він мало заробляє. Також вона образила його чоловічу гідність. В зв'язку із викладеним він почав її бити. Його мати є пенсіонеркою, проживає окремо від нього разом із його сестрою. Після затримання йому роз'яснили право на безоплатного захисника. На цей час він послуг захисника не потребує.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд вважає, що в органа досудового розслідування є достатньо підстав до обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину.
Про це свідчать протоколи слідчих дій, долучені до матеріалів кримінального провадження.
Зазначені докази не спростовуються ОСОБА_3, який свою вину у вказаному злочину визнав повністю та дав пояснення, що з ними узгоджуються та не мають суттєвих суперечностей.
ОСОБА_3 органами досудового розслідування в порядку ст.ст. 208-211 КПК України затриманий 12 січня 2013 року о 19 год. 30 хв. і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про затримання повідомлені рідні.
Обираючи запобіжний захід у відношенні підозрюваного ОСОБА_3, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у вчиненні правопорушень в яких він підозрюється, той факт, що ОСОБА_3, який є чоловіком працездатного віку, немає офіційного місця праці, за місцем проживання характеризується негативно (зловживає спиртними напоями), немає хронічних захворювань, а також те що він на підставі ст. 89 КК України є таким що немає судимості.
При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 веде паразитичний спосіб життя, а існуючи соціальні зв'язки не є достатньо впливовими, щоб спонукати ОСОБА_3. до законослухняної поведінки та виконання ним процесуальних обов'язків, що разом із суворістю можливого призначеного покарання судом може схилити ОСОБА_3 до переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше правопорушення. З урахуванням викладеного та обставин справи суд вважає за неможливе обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Під час судового засідання не було встановлено осіб, яких слідчий суддя, вважав би такими, що заслуговують на довіру, письмово зобов'язання на те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
Також, враховуючи викладені вище обставини, а також проживання підозрюваного ОСОБА_3 відсутність постійного місця роботи, негативну репутацію з місця проживання, унеможливлює на думку слідчого судді встановлення запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням майнового стану підозрюваного суд вважає неможливим призначення запобіжного заходу у вигляді застави. Також не було встановлено осіб, що могли стати заставодавцями у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом з тим, обставини, які зазначені підозрюваним не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 192-194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції Левченко Д.Ю., погоджене з прокурором м. Тореза Лайло І.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050530000180 від 12 січня 2013 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в місті Торезі, Донецької області, громадянина України, росіянина, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, який до затримання мешкав за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів в слідчому ізоляторі міста Артемівська.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 19 год. 30 хв. 12 січня 2013 року.
Строк дії ухвали - до 19 год. 30 хв. 13 березня 2013 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя О.М. Гнатюк