ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2012 року 16:05 № 2а-14746/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами»(надалі -позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2012 року № 00031222-02 та № 00031122-02.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за послуги, придбані у ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології».
Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, сплачені контрагенту позивача -ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»за послуги згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Український центр поводження з відходами»питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»за травень 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.06.2012 № 4084/22-02/37441144.
Відповідно до висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем ст. 198, пп. 198.6 ст. 198, пп.201.4 ст. 201, пп. 201.6 ст. 201, пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) на загальну суму 95 810 грн., в тому числі: за травень 2011 року в сумі 95 810 грн., що в свою чергу вплинуло на завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ в травні 2011 року на суму 95 810 грн. та пп. 198.3 ст. 198, пп. 198.6. ст.. 198, пп. 201.4 ст. 201, пп. 201.6. ст.. 201, пп. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995р. за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 20 857 грн., в т.ч. по періодам: за травень 2011 року в розмірі 20 857 грн.
На підставі висновків акту перевірки 26.06.2012р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 00031222-02, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 95 810 грн. та № 00031122-02, яким визначено податкове зобов'язання з ПВД в розмірі 20 858 грн., в тому числі 1 грн. штрафна (фінансова) санкція.
Як стверджує відповідач, контрагент позивача - ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»має ознаки фіктивного підприємства, оскільки основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення відсутні. Крім того представник податкового органу звертав увагу на розбіжності між сумами податкового кредиту, задекларованого позивачем, та сумами податкового зобов'язання, задекларованими його контрагентом.
Наведені обставини стали підставами для висновку податкового органу щодо відсутності права позивача на податковий кредит з ПДВ, який був задекларований підприємством за результатами діяльності з ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»у травні 2011 року.
Проте, суд не може погодитись із правомірністю таких висновків, в зв'язку з чим звертає увагу на наступне.
26.05.2011 року між ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»(Продавець) та ТОВ «Український центр поводження з відходами»(Покупець) було укладено договір про надання послуг № 19/5ПП (послуги збирання та перевезення використаної тари).
На підтвердження виконання умов вказаного договору представником позивача було надано до суду податкову накладну, акти приймання-передачі на знешкодження тари, виписки з банку.
У зв'язку із наданими послугами та їх оплатою, зважаючи на наявні документи та норми Податкового кодексу України, позивачем було віднесено у травні 2011 року до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології».
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.
Судом досліджено податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряємий період, внаслідок чого судом встановлено, що зазначені документи містять усі необхідні підписи уповноважених осіб, скріплені відповідною печаткою та відповідають формі, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21 грудня 2010 року.
Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних і на даний момент ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»було і є зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало і має свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.
Таким чином, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.
Суд звертає увагу на те, що доводи податкового органу щодо відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень на підприємстві-контрагенті позивача базуються на «відсутності розшифровок до декларації з ПДВ та іншої податкової звітності», що саме по собі є недостатнім для формування висновків, на які вказує відповідач.
Також, в судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_1 -директора ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології», який підтвердив виконання умов договору від 26.05.2011 року, укладеного між його підприємством та ТОВ «Український центр поводження з відходами», пояснив суть наданих послуг, а також зазначив, що послуги по вказаному договору надаються і по даний момент, тобто співпраця між товариствами ведеться більше півтора року. На підтвердження таких доводів ОСОБА_1 надав до суду первинну документацію, зокрема товаро-транспортні накладні, заяви, акти приймання від третіх осіб предмету утилізації. Також в матеріалах справи наявні акти, надані перевізниками контрагенту, з якого вбачається, що ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології»винаймав транспорт для виконання зобов'язань перед позивачем, та докази оплати контрагентом за транспортні послуги.
Таким чином суд вважає, що зібраними в процесі судового розгляду даної справи доказами підтверджується помилковість висновків податкового органу щодо фіктивності ТОВ «Український науково-виробничий впроваджувальний Центр «Сучасні екологічні технології».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.
За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 26 червня 2012 року № 00031222-02 та № 00031122-02.
Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 1 166,68 грн. (одна тисяча сто шістдесят шість гривень 68 копійок) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр поводження з відходами».
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 19 грудня 2012 року