Справа № 444/8988/12
2012 рік
18.12.2012 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Філатова К.Б.,
при секретарі Малиця С.О.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Кривому Розі справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - ОСОБА_2, про встановлення факту прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту прийняття спадщини. Заява, на задоволенні якої наполягала заявниця, обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її матір ОСОБА_3, яка за життя проживала за адресою: АДРЕСА_1, і якій належала 1/8 частка у даному домоволодінні.
Бажаючи отримати спадщину після смерті матері заявниця звернулася до Першої криворізької державної нотаріальної контори задля оформлення своїх спадкових прав, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №2153/02-1 від 21.09.2011р., в зв'язку із відсутністю факту прийняття нею, ОСОБА_1 спадщини після ОСОБА_3. Одночасно з цим нотаріус рекомендував з приводу встановлення факту прийняття спадщини звернутися до суду.
Таким чином заявниця просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді 1/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки вказаний факт має юридичне значення для неї, тому що пов'язаний з вирішенням питання щодо реалізації її конституційних прав громадянина України, а саме - можливості, в подальшому прийняти спадщину за законом.
На підтвердження родинних стосунків заявниці із матір'ю до суду надано копію востановленого свідоцтва про народження заявника, де батьком ОСОБА_1 зазначено ОСОБА_5, матір'ю - ОСОБА_3.(а с.16) Внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_1 змінила своє прізвище на «ОСОБА_1». Після припинення шлюбу заявниця залишила собі прізвище «ОСОБА_1», як свідчить копія свідоцтва про припинення шлюбу, виданого Центральним райбюро РАГС від 26.03.1968р.(а.с.17). На сьогоднішній день прізвище заявниці - «ОСОБА_1», про що свідчить копія свідоцтва про одруження, виданого Дзержинським райбюро РАГС від 22.08.1968р.(а.с.18).
Отже, спадщину у вигляді частини домоволодіння по АДРЕСА_1, фактично прийняла заявниця - ОСОБА_1, яка, на день смерті матері, проживала та була зареєстрована за однією адресою разом із матір'ю, у її помешканні, про що свідчить досліджена в судовому засіданні копія паспорту заявниці. Крім іншого, ОСОБА_1 усіляко надавала допомогу матері, купувала харчі, ліки та усе необхідне, будучи пов'язаною із нею спільним побутом. До того ж, заявниця здійснила поховання матері, взявши деякі її особисті речі та документи, чим фактично вступила в управління та володіння спадковим майном - частиною домоволодіння по АДРЕСА_1, що вважається фактом прийняття спадщини.
Заявниця надала суду заяву в якій свої вимоги підтримала повністю, просила справу розглядати у її відсутність.
Зацікавлена особа в судове засідання не з'явився, проти заявлених вимог не заперечує. Просить розглядати справи за його відсутності.
Дослідивши надані докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір заявниці - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть а.с.7), яка за життя проживала за адресою: АДРЕСА_1, і якій належала 1/8 частка у домоволодінні за вищевказаною адресою (а.с.8-15)
Бажаючи отримати спадщину після смерті матері, заявниця звернулася до Першої криворізької державної нотаріальної контори задля оформлення своїх спадкових прав, однак отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №2153/02-1 від 21.09.2011р. (а.с.19), в зв'язку із відсутністю факту прийняття нею, ОСОБА_1 спадщини після ОСОБА_3. Одночасно з цим нотаріус рекомендував з приводу встановлення факту прийняття спадщини звернутися до суду.
Вказаний факт прийняття спадщини, який заявниця просить встановити, має юридичне значення для неї, оскільки пов'язаний з вирішенням питання щодо прийняття спадщини за законом на майно ОСОБА_3.
Частина 2 ст. 256 ЦПК України твердить, що у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оскільки смерть спадкодавця настала в 2000 році, до правовідносин, що склалися, слід застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р.
Так, відповідно до ст. 548 ЦК УРСР в редакції 1963р., для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Стаття 549 ЦК УРСР твердить наступне: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Враховуючи надані та досліджені у судовому засіданні докази, у суду є достатні підстави вважати, що заявниця здійснила всі необхідні дії для того, щоб вважатися спадкоємицею, яка прийняла спадщину, а тому заява, із якою вона звернулася до суду, підлягає задоволенню
Керуючись ст. ст. 130, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963р., Постановою Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 в повному обсязі.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 -ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті своєї матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, спадщини у вигляді 1/8 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення.
Суддя К.Б. Філатов