Постанова від 19.12.2012 по справі 3723/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. 14 год.24 хв.Справа № 2-а-3723/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Ревери І.К., представників відповідачів Імшеницького А.В., Немченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, стягнення бюджетної заборгованості,

встановив:

Приватне підприємство "Єврокомершл Україна" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач-1) від 19.09.11 № 0002340700 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 56894,00грн. та стягнути бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 56894,90 грн. з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (відповідач-2). Позовні вимоги ґрунтуються на наявності у позивача всіх первинних бухгалтерських документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з постачальниками ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" та ТОВ "Відродження-Люкс", у ПП "Єврокомершл Україна" наявне повне право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та від'ємне значення цих сум віднести до бюджетного відшкодування. Позивач зазначає про те, що не порушувало положення Закону України "Про податок на додану вартість" на час відображення в податковій звітності відомостей по операціям із поставки висівок у серпні та листопаді 2010 року. Податковою інспекцією не перевірялось зокрема факт поставки товару, аргументування відсутності права на бюджетне відшкодування припиненням юридичної особи ДП ДАК "Хліб України" по третьому ланцюгу постачання, а також не зазначення для податкової інспекції контрагентом ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" по першому ланцюгу його статусу як виробника та постачальника є безпідставним, оскільки чинне законодавство не передбачає дані підстави як необхідні для нарахування бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим, податковою інспекцією невірно застосовано до спірних правовідносин норми податкового законодавства та обставини, які зафіксовані в акті перевірки базуються лише на припущеннях податкового інспектора.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (відповідач-1) проти позову заперечує, посилається те, що Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є відображення сум ПДВ в податковій звітності та сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок ліквідації підприємства чи інших підстав, податкова інспекція не має можливості встановити факт надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Оскільки податковий кредит позивача не підтверджений податковими зобов'язаннями постачальників, віднесена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників продукції. ДПІ просить відмовити в позові з тих підстав, що доказом не нарахування та не сплати до бюджету ПДВ постачальником товару ДП ДАК "Хліб України" Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 та ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" є отримання не якісних відповідей, з яких неможливо визначити, чи підприємство є виробником, чи є посередником, також є доказом ліквідаційна процедура по ДП ДАК "Хліб України", зазначені контрагенти позивача у відповідних податкових періодах суму ПДВ в податкових деклараціях не відображали та не сплачували. Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (відповідач-2) надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення, і зазначив, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у т.ч. і ПДВ, у зв'язку з чим відповідач-2 не може надати оцінку законності позовних вимог. Відповідач-2 також вказав на те, що відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України органи Держказначейства мають повноваження здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Позиція відповідача-2 була підтримана його представником під час судового розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, окружний адміністративний суд встановив:

Приватного підприємство "Єврокомершл Україна" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні, здійснює свою діяльність у сфері виробництва продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

При проведенні невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Єврокомершл Україна" за період лютий-листопад 2010 року податкова інспекція встановила порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2010 року на 8448,00 грн. та по декларації за листопад 2010 року на 48446,90 грн.

Перевіркою було встановлено, що згідно з поданою позивачем декларацією та уточнюючим розрахунком сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2010 року склала 699184 грн. Одним із основних постачальників висівок у серпні 2010 року по 1 ланцюгу постачання було ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" (м. Сімферополь) на загальну суму ПДВ 75093,39 грн. Фактично сплачено у серпні 2010 року ПДВ на суму 8448 грн. Відвантаження продукції відбулось по податковим накладним, які були надані на час перевірки податковій інспекції. Згідно наданих накладних (їх перелік зазначено на стор. 5 акту) поставка товару була здійснена на загальну суму 439460,40 грн., у т.ч. ПДВ 75093,39 грн. При перевірці даного контрагента позивача було отримано відповідь від ДПІ у м. Сімферополі від 07.12.2010 № 10566/23-7, згідно якої вбачається, що на запит податкової інспекції підприємство не зазначило чи є воно виробником та не надало постачальників, також не досліджені розрахунки між підприємствами та не досліджено транспортування по ланцюгу постачання до ПП "Єврокомершл Україна". Таким чином, не встановлено факту надмірної сплати податку підприємством ПП "Єврокомершл Україна" по постачальнику ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" на суму ПДВ 8448,00 грн.

Згідно з поданою декларацією за листопад 2010 року та уточнюючого розрахунку позивач задекларував бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 67624 грн. Основним постачальником висівок у жовтні 2010 року по 1 ланцюгу постачання було ТОВ "Возрождение Люкс" (м. Миколаїв) на суму ПДВ 48467,90 грн. Фактично сплачено у жовтні 2010 року 48446,90 грн. Відвантаження відбувалось згідно податкових накладних, які були надані до перевірки (стор. 6 акту). Згідно даних податкових накладних поставка висівок була здійснена на загальну суму 290807,40 грн., у т.ч. ПДВ 48467,90 грн. Під час перевірки даного контрагента позивача встановлено, що згідно відповіді ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 17.02.2011 № 1037/7/234-11 підприємство є посередником, постачальником реалізованої продукції є ПП "Еліт Агро Альянс". Відвантаження було здійснено по податковим накладним, наданим до перевірки. Перевіряючи даного постачальника у відповідності до листа Кіровоградської ОДПІ від 11.05.2011 № 3779/7/23-50 було встановлено, ПП "Еліт Агро Альянс" виступало посередником, постачальником реалізованої продукції є ДП ДАК "Хліб України" Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1. Згідно податкових накладних відвантаження відбулось на загальну суму 107820,00 грн., у т.ч. ПДВ17970,00 грн. Перевіряючи взаєморозрахунки між постачальниками по 3 ланцюгу постачання, відповідно до відповіді Кіровоградської ОДПІ № 4817/7/23-50 від 22.06.2011 встановлено, що ДП ДАК "Хліб України" Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 має стан платника "3" - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Таким чином, не встановлено факту надмірної сплати податку ПП "Єврокомершл Україна" по постачальнику ДП ДАК "Хліб України" Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 1 на суму ПДВ 48446,90 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 № 0002340700 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за декларацією за 10 міс. 2010 року на суму 8448,00 грн. та за 11 міс. 2010 року на суму 484446 грн. Підставою для такого зменшення податковий орган вважає отриманням не якісних відповідей, згідно яких не зазначено чи підприємство є виробником, чи є посередником, та не зазначено постачальників, також наявна ліквідаційна процедура по ДП ДАК "Хліб України", що унеможливлює підтвердження факту надходження до бюджету надмірних сум ПДВ.

Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені виключно Законом № 168/97, а саме норма пункту 7.7 статті 7 цього Закону. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Дані положення також закріплені в п. 200.3 ст. 200 чинного Податкового кодексу України.

Отже, Закон № 168/97 передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Згідно із пл. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. Виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). ДПІ не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни поставки товару сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

ДПІ не виявила будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, ДПІ не наведено доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених із ЗАТ "Холдинг Тис Крим" та ДП ДАК "Хліб України" операцій по поставці висівок, факт систематичної протиправної не сплати контрагентами позивача сум податку до бюджету, або що ці контрагенти мають ознаки фіктивного підприємництва тощо. Позивач відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену разом із ціною товару (послуги) продавцю. Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти по ланцюгу до вигодонабувача.

Відтак відсутність можливості перевірити сплату постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товару до позивача на момент придбання цих послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги як обставину ДПІ щодо не відшкодування ПДВ отримання останнім не якісних відповідей, згідно яких не зазначено чи підприємство ДП ЗАТ "Холдинг Тис Крим" є виробником, чи є посередником, та не зазначено постачальників, наявність ліквідаційної процедури по ДП ДАК "Хліб України" по третьому ланцюгу постачання оскільки ні Законом України "Про податок на додану вартість", а ні чинним Податковим кодексом України не передбачено дані умови як право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно від'ємне значення цих сум віднести до бюджетного відшкодування. ДПІ перевірено податкові накладні та податкові звітність ПП "Єврокомершл України", зауважень щодо звітності та первинних документів у ДПІ на час перевірки та під час розгляду справи в суді не виникало, як не надано доказів фіктивної діяльності контрагентів позивача, наявної інформації відносно останніх щодо відсутності у них статусу платників ПДВ на час здійснення господарських операцій, ДПІ в свою чергу не звернула уваги на сплату сум ПДВ до бюджету ПП "Єврокомершл України", наявність відповідної первинної бухгалтерської документації, товарно-транспортних накладних.

Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97, сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймаються на підставі наступного. Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Аналіз норм Закону №168/97 свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, пункт 1.3 ст. 1 Закону №168/97, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг).

Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Згідно пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Дане право також передбачено п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно пп.7.7.6. п.7.7 вказаної статті орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. За наслідками адміністративного оскарження рішення податкового органу, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 ПК України). Бюджетне відшкодування за рішенням суду проводиться у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" та спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 № 82/245 "Про затвердження порядку взаємодії між органами Державної податкової служби та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 травня 2004 р. за № 645/9244.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, позивачу відшкодовуються судові витрати в сумі 568 грн. 95 коп. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 94, 158 -163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Задовольнити позов приватного підприємства "Єврокомершл Україна".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 19.09.11 № 0002340700 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 56894,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Єврокомершл Україна" (вул. Куйбишева, 40, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32725810) 56 894 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 90 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ПП "Єврокомершл Україна" (вул. Куйбишева, 40, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32725810) витрати по сплаті судового збору в сумі 568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 грудня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1

Попередній документ
28594881
Наступний документ
28594883
Інформація про рішення:
№ рішення: 28594882
№ справи: 3723/12/2170
Дата рішення: 19.12.2012
Дата публікації: 15.01.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: