"19" грудня 2012 р. м. Київ К-23280/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року по справі №2-а-40839/09/2070 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкції
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року, адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова №0000322310 від 20.01.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17200,00грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 22.06.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.07.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон України №265/95-ВР) та п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення 12.12.2009 перевірки дотримання законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у магазині, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та розташований за адресою: вул. Данилевського, 18 м. Харків, податковим органом було складено акт від 12.12.2009. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №0000322310 від 20.01.2009, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 17200,00грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України №265/95, а саме не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій 11.12.2008 (продаж гр.-ну ОСОБА_2 сумки жіночої шкіряної за ціною 3440,00грн., та за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України -не оприбуткування готівки до каси у день її фактичного надходження.
Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України №265/95 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до абзацу 4 ст. 2 вказаного Закону розрахункова операція -це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки -оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції під час реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого між продавцем і покупцем правочину.
Згідно з абзацом 15 ст. 2 Закону України №265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
На виконання вимог Закону України №265/95-ВР розроблено Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», яке затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року під №105/5296 де визначені форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків за готівку суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно вказаного Положення встановлені вимоги до змісту розрахункових документів з визначенням в них обов'язкових реквізитів.
Виходячи з положень Закону України «Про захист прав споживачів» такий документ можна розглядати як письмову угоду (договір) між споживачем та продавцем щодо якості, ціни, термінів використання товару та інших умов купівлі-продажу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За результатом розгляду справи факт продажу 11.12.2008 сумки жіночої за ціною 3440,00грн. не доведено, а з матеріалів справи вбачається, що продаж сумки жіночої було здійснено 24.01.2009.
З огляду на те, що відповідачем в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено факту укладання 11.12.2008 року угоди купівлі-продажу між продавцем та покупцем, а за відсутністю цієї події рішення відповідача не може вважатися законним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв