"10" січня 2013 р. Справа № 2/40/2012/5003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективна телефонна компанія "Веко" від позивача: Голиць В.В. від відповідача: не з'явились
на рішенняГосподарського суду Вінницької області від 10.09.2012 року
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року
у справі№ 2/40/2012/5003
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі відділення "Вінницька регіональна дирекції" Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Колективна телефонна компанія "Веко"
простягнення 531 142, 22 грн.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі відділення "Вінницька регіональна дирекції" Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективна телефонна компанія "Веко" (далі відповідач) про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 129)) 531 142, 22 грн., з яких: 466 000 грн. -заборгованість по кредиту; 47 803, 59 грн. -відсотки за користування кредитними коштами; 16 049, 75 грн. -30 % річних за несвоєчасне повернення кредиту; 12 088, 89 грн. -пеня за несплату процентів.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.09.2012 року позовні вимоги задоволені.
Постановою рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Судові рішення мотивовані тим, що в діях позивача не вбачається порушень умов договору, згідно з умовами договору позивач мав право змінювати розмір плати за користування кредитом, шляхом письмового повідомлення позичальнику нового розміру. Суд прийшов до висновку про те, що відповідачем порушені умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу суду на те, що судами попередніх інстанцій дана невірна оцінка доказам зібраним у справі та невірно застосовано діюче законодавства, крім того позивач безпідставно відносив сплачені відповідачем кошти на погашення відсотків по кредиту, чим навмисно збільшив суму неповернутого кредиту.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
05.09.2007 року між сторонами у справі був укладений кредитний договір № 15/2007 -ю (далі Договір), згідно з яким позивач надає відповідачу кредит. Сума кредиту складає 700 000 грн., плата за користування кредитом 18 % річних, строк повернення 04.09.2012 року.
Відповідно до п.6.3 Договору банк має право змінювати розмір плати за користування кредитом (18%) шляхом письмового повідомлення відповідачу нового розміру.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що перерахування позивачу плати за користування кредитом здійснюється помісячно в строк з 25 числа по останній робочий день, робочого місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.
Погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку відповідача на рахунок позивача щомісячно, починаючи з жовтня 2007 року в сумі 11 700 грн. рівними частинами, що місячно (п.8.3 Договору).
Пунктом 8.4 Договору передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань відповідача за договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги банку у наступній черговості:
- у першу чергу сплачується сума кредиту;
- у другу чергу сплачується плата за користування кредитом і неустойка;
- у третю чергу відшкодовуються витрати банку пов'язані з одержанням виконання.
Розділом 9 Договору передбачено відповідальність сторін за забезпечення виконання зобов'язань відповідача, а саме: у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних від простроченої суми. У разі несвоєчасної сплати плати за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суду боргу за кожен день прострочення виконання ( п.п. 9.1; 9.2 Договору).
У подальшому у період з 10.01.2008 року по 07.11.2008 року до Договору були внесені зміни, які стосувались порядку оплати за користування кредитом, збільшення плати за користування кредитом з 18% до 23% річних.
Відповідно до ст. 534 ЦК України (черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями) у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено Договором:
1. У першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2. У другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3. У третю чергу сплачується основна сума боргу.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 6-7) залучено розрахунок позовних вимог позивача, з якого вбачається, що починаючи з червня 2009 року позивачем зараховувались в рахунок погашення процентів за користування кредитом (а не погашення суми кредиту) здійснені відповідачем платежі.
Судами, при розгляді справи, зазначена обставина не була врахована. Вона є суттєвою для визначення заборгованості відповідача за кредитним договором, і відповідно може вплинути на розрахунок штрафних санкцій та процентів сплата яких передбачена Договором.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а судові рішення прийняті у справі скасуванню з направленням справи на новий розгляд в іншому складі суду.
При новому розгляді справи суду необхідно визначити дійсну заборгованість відповідача, з урахуванням умов п. 8.4 Договору.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективна телефонна компанія "Веко" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 10.09.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року прийняті у справі № 2/40/2012/5003 скасувати.
3. Справу направити до Господарського суду Вінницької області для розгляду по суті в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
В.В.Палій