27 грудня 2012 року о/об 09 год. 27 хв. Справа № 0870/9774/12
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі за текстом - відповідач або Управління ДМС України в Запорізькій області), в якому позивач просить суд: визнати незаконною відмову відповідача від 13.09.2012 року №9/2299 в продовженні строку тимчасового перебування громадянина Сирії ОСОБА_1 на території України; зобов'язати відповідача продовжити строк тимчасового перебування громадянина Сирії ОСОБА_1 на території України на 90 діб.
У позові позивачем, зокрема, зазначено, що він перебуває на території України з 14.05.2012 згідно візи типу С, дійсної з 01.05.2012 по 31.07.2012, перебування йому продовжено до 10.09.2009. Оскільки на території Сирії ведуться бойові дії, позивач вважає, що це загрожує його життю та здоров'ю, а також у зв'язку з необхідністю лікування зубів він звернувся до відповідача з заявою про подовження перебування на території України ще на три місяці. 03.09.2012 позивачем до Управління ДМС України в Запорізькій області подано Заяву про продовження строку перебування на території України та копію паспорту іноземця, копію паспорту фізичної особи-приймаючої сторони, документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця - довідку банку, письмову згоду на перебування іноземця членів сім'ї за вказаною адресою в особі ОСОБА_3, заяву від приймаючої сторони в особі ОСОБА_4 Разом з заявою позивачем подано всі необхідні документи, в тому числі і паспорт громадянина Сирії, крім квитанції про сплату державного мита. У заяві позивач просив надати роз'яснення з приводу сплати державного мита. Не отримавши відповіді позивач 07.09.2012 повторно звернувся з заявою до відповідача, надіславши її поштою разом з копією паспорту. Не отримавши відповіді позивачем 25.09.2012 подано відповідачу аналогічну вищеназваним заяву. Того ж дня позивача повідомили про відмову в задоволенні його заяви. Копію відмови, датованої 13.09.2012 за №9/2299, позивач отримав особисто в Управлінні 26.09.2012. У відмові зазначено, що позивач, приймаюча сторона не надали всі необхідні документи у визначені терміни, відповідь надано на заяву від 07.09.2012, а не на заяву від 03.09.2012. Дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки у ч.10 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого 15.02.2012 постановою Кабінету Міністрів України №150, підстав, на які посилається відповідач у відповіді - відсутні. Також, позивач вважає, що відповідач навмисне зволікав з наданням відповіді на заяву від 03.09.2012 з метою відмови в продовженні строку його перебування на території України.
Позивач, представник позивача (зазначений у позові), повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання - не з'явились. Заяв, клопотань до суду не подавали.
Відповідач заперечував проти заявленого позову. Представником відповідача подано до суду письмові заперечення та письмові докази до них. Так, позивачем не додано до заяви поданої ним 03.09.2012 всіх документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 «Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», тому 08.09.2012 за вих.№2314-170 позивачу була направлена відповідь. Другу заяву від 11.09.2012 за №1928 позивач направив поштою, відповідь на яку йому відправлена 13.09.2012 за №9/2299. При отриманні кореспонденції вияснилося, що згідно переліку документів, зазначених у заяві від 11.09.2012 був відсутній паспорт, після чого складений акт про недовкладення документів. Відповідач вважає, що позивач обманним шляхом продовжив строк перебування в Україні, оскільки віза С прирівнюється до короткострокових віз і підставою для продовження строку перебування в Україні було бажання позивача навчатися в університеті. Крім того, з 06.09.2012 позивач клініку «Вітадент» - не відвідує, своє лікування - не здійснює. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
31.07.2012 позивачем до Управління ДМС України в Запорізькій області подано Заяву про продовження строку перебування на території України встановленого зразка, в якій позивач просив продовжити строк перебування на території України до 10.09.2012 у зв'язку з: «… необхідністю отримання документів пов'язаних з подальшим проходженням навчання на території України …».
У вказаній Заяві зазначено місце проживання: м.Запоріжжя, вул.Яценко, буд.16, кв.64. Також, у Заяві вказано, що позивач має візу тип С, №Y00011015 з терміном дії з 01.05.2012 по 31.07.2012. Згідно відмітки на Заяві строк перебування позивача продовжено до 10.09.2012.
Відповідно до штампу КПП Донецьк на візі, позивач прибув на територію України 14.05.2012. Згідно з Паспортом громадянина Сирійської Арабської Республіки НОМЕР_1 він виданий позивачу 15.08.2007 і дійсний до 14.08.2013.
Також, до вказаної заяви додано квитанції про сплату 07.08.2012 позивачем 17 грн. 00 коп. державного мита і 44 грн. 85 коп. за оформлення перебування іноземця на території України.
Позивачем не надано будь-яких документів у підтвердження відомостей, зазначених у Заяві про продовження строку перебування на території України щодо мети його перебування: проходження навчання на території України.
Судом досліджено Заяву довільної форми, поданої позивачем, відповідно до відбитку штампу 03.09.2012 до Управління ДМС України в Запорізькій області (вх.№1726). У даній Заяві позивач просить продовжити його перебування в Україні до 09.11.2012, що буде складати 180 діб. Всі витрати на момент перебування бере на себе приймаюча сторона. Необхідність у продовженні перебування викликана веденням бойових дій на території Сирії, що загрожує його життю та здоров'ю та необхідністю невідкладного лікування (протезування) зубів. Також, у Заяві зазначено, що квитанцію сплати державного мита за продовження строку перебування позивач не мав можливості надати, так як позивачу невідомо яку суму сплатити. Довідка про всіх повнолітніх осіб за місцем проживання яких зареєстровано в житлі - довідка з ВРЕЖО та чотири фотокартки іноземця, переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця завірений нотаріусом були надані минулого звернення позивача. До Заяви додано: копію паспортного документа іноземця з особистими даними та візою; копію паспортного документа фізичної особи, яка є приймаючою стороною; документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця - довідка з банку; письмова згода на перебування іноземця членів сім'ї за вказаною адресою в особі ОСОБА_3; заяву про продовження строку перебування на території України (форма 1); заява від приймаючої сторони в особі ОСОБА_4
Вказані документи відповідачем 03.09.2012 направлені до Управління ДМС України в Запорізькій області.
08.09.2012 за вих.№2314-170 Орджонікідзевським РВ у м.Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області на адресу, зазначену позивачем у зазначеній Заяві, надано відповідь, в якій у зв'язку з ненаданням позивачем документів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 «Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» йому відмовлено у продовженні строку перебування на території України.
Судом досліджено Заяву довільної форми, датовану 07.09.2012, подану позивачем до відповідача 11.09.2012 (згідно штампу вх.№1928). У цій Заяві позивачем додається додатково до Заяви, датованої 03.09.2012, додаткові документи: довідку з ВРЕЖО; дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см.; довідку з клініки від 06.09.2012; план лікування від 06.09.2012; паспорт НОМЕР_1.
У Заяві, датованої 07.09.2012, зазначено, що квитанцію сплати державного мита за продовження строку перебування позивач не мав можливості надати, оскільки йому невідомо яку суму сплатити.
Також, судом досліджено Акт про недовкладення документів від 11.09.2012, згідно якого паспорт НОМЕР_1 відсутній у пакеті. Тобто, паспорт НОМЕР_1 не додано додатково до Заяви, датованої 07.09.2012.
Судом досліджено відповідь Управління ДМС України в Запорізькій області на звернення позивача (вих.№9/2299 від 13.09.2012) згідно якої позивача повідомлено про відсутність у конверті паспорту НОМЕР_1, який вказано в описі. Крім цього, роз'яснено, що питання продовження строку перебування в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 «Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України». Відповідачем вказані строки та органи, в які відповідно до п.8 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого 15.02.2012 постановою Кабінету Міністрів України №150, подаються заяви та документи, які, відповідно до п.9 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», повинні бути подані. Оскільки ані позивач, ані приймаюча його особа в указані терміни не подали всі необхідні документи, тому Орджонікідзевським районним відділом УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову у продовженні строку перебування в Україні, про що направлено письмову відповідь на адресу позивача. Позивача повідомлено, що терміни звернення, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150 «Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», скінчилися. З цих причин продовжити позивачу термін перебування в Україні не є можливим.
Дослідженням довідки ТОВ «Фірма «Вітадент, ЛТД» від 06.09.2012 (оформленої лікарем ОСОБА_6.) з'ясовано, що позивач пройшов діагностичне обстеження та рентген-діагностику, на підставі отриманих даних встановлено, що він потребує санації ротової порожнини.
26.12.2012 лікар ОСОБА_6 надав довідку про те, що позивач після 06.09.2012 клініку «Вітадент» не відвідував.
Позивачем, представником позивача не надано до суду документів на виконання ухвали суду від 13.12.2012: доказів лікування у стоматологічній клініці з 06.09.2012, дотримання плану лікування; доказів надання 03.09.2012 відповідачу всіх документів, передбачених пп.1 п.9 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», доказів сплати державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати; докази вчасної подачі ОСОБА_4, як приймаючою стороною, Заяви про продовження строку перебування на території України, відповідно до вимог п.8 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» та інших доказів.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.1-4 ст.17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав). Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України. У продовженні строку перебування іноземцю або особі без громадянства може бути відмовлено в разі відсутності для цього підстав та достатнього фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних із перебуванням іноземця або особи без громадянства в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони. Продовження строку перебування на території України здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп.1 п.6 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого 15.02.2012 постановою Кабінету Міністрів України №150, строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули: за короткостроковою візою, а також з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну. До короткострокових віз прирівнюються візи типу С-2, С-3, Б, Л, М, Н, Р, Г, К, Т, П-1, ОП і П-2, оформлені до 11 вересня 2011р. (до закінчення строку їх дії).
Як з'ясовано судом, позивач прибув в Україну за короткостроковою візою типу С.
Отже, для продовження строку перебування позивача на території України необхідно було Управлінню ДМС України в Запорізькій області надати докази у підтвердження наявності обґрунтованих підстав, передбачених пп.1 п.6 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України».
Судом з'ясовано, що позивач не здійснює лікування у ТОВ «Фірма «Вітадент, ЛТД», тобто підстави для його прибування в Україні відсутні.
Відповідно до п.8 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» заяви про продовження строку перебування на території України (далі - заяви) подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразок заяви та порядок її розгляду затверджуються МВС.
Відповідно до п.3 «Порядку розгляду заяв іноземців та осіб без громадянства про продовження строку перебування на території України», затвердженого 25.04.2012 наказом МВС України №363, зареєстрованого 16.05.2012 в Міністерстві юстиції України за №778/21091, заява про продовження строку перебування на території України подається іноземцем та особою без громадянства і приймаючою їх стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку перебування, визначеного пунктом 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року №150 (далі - «Порядок продовження строку перебування»).
Як зазначено у пп.1 п.9 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають такі документи: 1) у разі, коли приймаючою стороною є фізична особа: паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), копію його сторінок з особистими даними, візою (за наявності) і відміткою про реєстрацію та/або копію імміграційної картки (за наявності); переклад українською мовою сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений в установленому законодавством порядку; паспортний документ фізичної особи, що є приймаючою стороною (після пред'явлення повертається), та копію його сторінок з особистими даними; копію посвідки на постійне чи тимчасове проживання або іншого документа, що підтверджує законність перебування на території України (якщо приймаючою стороною є іноземець та особа без громадянства); документ, що підтверджує наявність фінансового забезпечення для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України, чи гарантійний лист приймаючої сторони про взяття на себе зобов'язань із сплати всіх витрат, пов'язаних з перебуванням іноземця та особи без громадянства на території України та їх виїздом з України; документ про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається іноземцеві та особі без громадянства для перебування (після пред'явлення повертається), та його копію, а у разі, коли житло не належить приймаючій стороні, - письмову згоду власника (співвласника) такого житла. Якщо житло перебуває в державній або комунальній власності, замість документа про право власності подається видана організацією, яка здійснює експлуатацію житлового будинку, довідка про всіх повнолітніх осіб, місце проживання яких зареєстровано у такому житлі, та їх письмова згода на перебування іноземця та особи без громадянства; чотири фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.
Дослідженням Заяви про продовження строку перебування на території України від 03.09.2012 та додатків до неї, з'ясовано, що позивачем не надано відповідачу квитанцію про сплату державного мита за продовження строку перебування або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З вказаних підстав суд вважає надуманими причини несплати позивачем державного мита та ненадання квитанції відповідачу.
Також, позивачем не надано до суду доказів надання Управлінню ДМС України в Запорізькій області документу про право власності або свідоцтво про державну реєстрацію права власності на житло, яке надається ОСОБА_1 для перебування, або письмову згоду власника (співвласника) такого житла.
У п.10 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України» рішення про відмову в продовженні строку перебування іноземця та особи без громадянства на території України приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання іноземцем та особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей чи підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання іноземцем та особою без громадянства рішення суду чи органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну; 6) коли є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства мають інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету перебування в Україні або вони не подали відповідного підтвердження; 7) відсутності в іноземця та особи без громадянства достатнього фінансового забезпечення на період перебування або відповідних гарантій приймаючої сторони. Зазначене рішення може бути оскаржене до територіального органу ДМС (у разі, коли рішення прийняте територіальним підрозділом ДМС), ДМС або суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, подаючи до Управління ДМС України в Запорізькій області заяви про продовження строку перебування на території України мав інші, ніж заявлені у заявах, підстави та мету перебування в Україні.
Позивачем не надано до суду доказів набуття правових підстав до постійного мешкання в Україні відповідно до ст.ст.7, 10, 31 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» №3671-VI від 08.07.2011, пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію».
Отже, відсутні правові підстави для застосування до відповідача положень ст.ст.32, 33 Конвенції ООН «Про статус біженців» від 1951 року, Протоколу щодо статусу біженців, 1967 року (Закон України № 2942-ІІІ від 10.01.2002 про приєднання).
Як свідчать матеріали справи, відповідач діяв у межах повноважень при оформленні відмови у продовженні позивачу строку перебування на території України.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Керуючись ст.ст.11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 27.12.2012.
Суддя О.О. Прасов