73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" січня 2013 р. Справа № 4740/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пекного А.С.,
при секретарі: Осташевському Е.Є.,
за участю представників: позивача - Качковського С.А. та відповідача - Ляха В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного закладу "Скадовська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України до Державної фінансової інспекції у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування п. 3 вимоги від 30.07.2012 року № 46-15/929,
встановив:
Державний заклад «Скадовська районна санітарно-епідеміологічна станція» (далі - позивач, Скадовська райСЕС, заклад) звернувся до суду із позовом до Скадовської міжрайонної державної фінансової інспекції (далі - Скадовська МДФІ), в якому просить визнати протиправними дії Скадовської МДФІ та скасувати пункт 3 листа-вимоги від 30.07.2012р. № 46-15/929.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної Скадовською МДФІ ревізії використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів в Скадовській райСЕС, оформлених актом ревізії від 27.06.2012р. № 46-30/18, Скадовською МДФІ зроблено висновок про порушення позивачем вимог законодавства при використанні коштів на встановлення доплат працівникам закладу. Так, в акті указано, що усупереч положень пп. 3.1.4 п. 3.1 розділу 3 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 р. № 308/519 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за № 1209/11489 (далі - Наказ № 308/519), наказами головного лікаря у 2010 році встановлені завідувачам відділів Скадовської райСЕС доплати в розмірі 50% до посадового окладу за збільшення обсягу робіт, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів на загальну суму 13885,14 грн. та зайвої сплати внесків до державних цільових фондів на суму 5040,31 грн.
На підставі акту ревізії Скадовською МДФІ надіслано на адресу позивача лист-вимогу від 30.07.2012р. № 46-15/929, пунктом 3 якої Скадовську райСЕС зобов'язано усунути виявлені порушення шляхом вжиття заходів щодо відшкодування безпідставних виплат коштів у вигляді доплат за збільшений обсяг робіт на загальну суму 13885,14 грн. або стягнути ці кошти з осіб, винних у зайвих грошових виплатах.
Позивач не погоджується із зробленими Скадовською МДФІ висновками про порушення ним приписів законодавства та звернутою до нього вимогою їх усунути, оскільки вважає, що насправді ніяких порушень закладом не допущено. Здійснені виплати є не доплатою за збільшення обсягу робіт, а надбавкою за напруженість у роботі, тому головний лікар мав право на їх встановлення працівникам відповідно до положень п. 4.4 Наказу № 308/519.
Посилаючись на наведене, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 19.12.2012р. замінено відповідача у справі зі Скадовської МДФІ на Державну фінансову інспекцію у Херсонській області (далі - відповідач, ДФІ у Херсонській області).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що працівники Скадовської МДФІ під час проведення ревізії та оформлення її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.7 плану Державної фінансової інспекції України на ІІ квартал 2012р. працівниками Скадовською МДФІ проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених Міністерством охорони здоров'я для проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та дезінфекційних заходів в Скадовській райСЕС, за наслідком якої складено акт ревізії від 27.06.2012р. № 46-30/18.
За змістом цього акту, зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства при використанні коштів на встановлення доплат працівникам закладу, а саме усупереч положень пп. 3.1.4 п. 3.1 розділу 3 Наказу № 308/519, наказами головного лікаря у 2010 році встановлені завідувачам відділів Скадовської райСЕС доплати в розмірі 50% до посадового окладу за збільшення обсягу робіт, що призвело до безпідставного використання бюджетних коштів на загальну суму 13885,14 грн. та зайвої сплати внесків до державних цільових фондів на суму 5040,31 грн.
На підставі акту ревізії Скадовською МДФІ надіслано на адресу позивача лист-вимогу від 30.07.2012р. № 46-15/929, пунктом 3 якої Скадовську райСЕС зобов'язано усунути виявлені порушення шляхом вжиття заходів щодо відшкодування безпідставних виплат коштів у вигляді доплат за збільшений обсяг робіт на загальну суму 13885,14 грн. або стягнути ці кошти з осіб, винних у зайвих грошових виплатах.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Згідно із пунктом 7 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
У даній справі спірним є визначення працівниками Скадовської МДФІ як порушення факту встановлення позивачем керівникам структурних підрозділів доплат за збільшення обсягу робіт.
З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05 жовтня 2005 р. № 308/519, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 р. за № 1209/11489, затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі по тексту - Умови).
Пунктом 2 цього наказу зобов'язано керівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення в межах фонду заробітної плати установити працівникам посадові оклади (тарифні ставки), доплати та надбавки, виходячи з розмірів, передбачених цими Умовами.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.5, 1.7, 1.10 затверджених Наказом № 308/519 Умов, вони застосовуються при обчисленні заробітної плати: працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування (далі - працівники охорони здоров'я та соціального захисту населення); працівників будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз, оздоровчих таборів, центрів, будинків творчості та профілакторіїв; працівників, які допущені в установленому порядку до медичної та фармацевтичної діяльності відповідно до порядку, установленого МОЗ України; професіоналів та фахівців, що прирівняні за оплатою праці до медичних та фармацевтичних працівників (психологи, біологи, зоологи, ентомологи тощо).
Працівникам закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, підпорядкованим окремим органам державної влади, можуть установлюватись додаткові умови оплати праці, передбачені відповідними нормативно-правовими актами.
Розміри посадових окладів (тарифних ставок) визначаються за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюються професіоналам, фахівцям залежно від наявної кваліфікаційної категорії, робітникам - кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, і відображаються у тарифікаційному списку (додаток 1).
Оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), або в залежності від виконання норм виробітку і відрядних розцінок з урахуванням підвищень, доплат та надбавок, передбачених діючим законодавством. Заробітна плата працівника граничними розмірами не обмежується.
Конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.
Преміювання керівників закладів, установ та їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Визначення розміру заробітної плати проводиться у всіх випадках окремо за основною посадою і при роботі за сумісництвом. Керівник закладу, установи несе відповідальність за своєчасне та правильне визначення розміру заробітної плати працівників згідно з чинним законодавством.
При встановленні факту неправильної оплати праці керівник закладу, установи зобов'язаний вжити заходів щодо негайного виправлення помилок та виплати працівникові належної йому суми за весь час неправильної оплати, а також визначити ступінь дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, безпосередньо винних у цьому.
Виходячи зі змісту затверджених Наказом № 308/519 Умов, ними визначені такі види додаткових складових заробітної плати, як доплати та надбавки, які мають різні порядки та умови призначення і виплати.
Так, відповідно до пп.-пп. 3.1.1 - 3.1.4 п. 3.1 Умов, доплати за суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт
Професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, які виконують у тому ж самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професії (посади) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 50 відсотків посадового окладу за основною посадою. Конкретний розмір цих доплат установлюється керівником закладу, установи залежно від кваліфікації працівника, складності та обсягу виконуваних робіт.
Доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт провадяться у розмірі до 50 відсотків посадового окладу працівника. Зазначені доплати встановлюються працівникам за умови виконання ними роботи меншою чисельністю працівників, ніж за встановленими нормами (нормативами).
Зазначені в пунктах 3.1.1 та 3.1.2 доплати не встановлюються керівникам закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам (за винятком завідувачів відділень соціальної допомоги та їх заступників, завідувачів ФАПів та аптечних кіосків).
Таким чином, наказом № 308/519 встановлено заборону встановлювати керівникам закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам доплат за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт.
З дослідженого в судовому засіданні наказу головного лікаря Скадовської райСЕС від 02.01.2010р. № 2-ОС видно, що керівникам структурних підрозділів позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 встановлено 50% та 30% відповідно від посадового окладу за збільшення обсягу робіт з 04.01.2010р.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються і не спростовуються.
Вказаним вище особам на протязі 2010-2011р.р. здійснювалась виплата зазначених доплат за збільшення обсягу робіт на загальну суму 13885,14 грн.
Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами відповідача про наявність порушень в діяльності позивача вимог пп. 3.1.4 п. 3.1 затверджених Наказом № 308/519 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.
Суд не приймає доводи позивача про те, що фактично працівникам встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі, передбачену п.п. 4.4 затверджених Наказом № 308/519 Умов, а не доплату за збільшення обсягу робіт, оскільки ці доводи спростовуються змістом наказу, яким ці доплати встановлені.
Доказів, які б давали підстави вважати, що під доплатою за збільшення обсягу робіт позивач розумів надбавку за складність та напруженість у роботі і саме її виплачував завідуючим структурними підрозділами, в ході судового розгляду не здобуто.
Крім того, суд ураховує, що позивач вже виконав в повному обсязі оскаржений пункт 3 листа-вимоги Скадовської МДФІ від 30.07.2012р. № 46-15/929, стягнувши шкоду з винних осіб у порядку та розмірі, встановлених ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.
Зокрема, наказом головного лікаря Скадовської райСЕС від 17.07.2012р. № 20-ОС стягнуто з винної особи ОСОБА_5 завдану безпідставною виплатою коштів у вигляді доплат за збільшений обсяг робіт шкоду у розмірі середньомісячного заробітку, а самою ОСОБА_5 сплачено відповідно до платіжних доручень, що містяться у справі, 1387 грн.
Відповідно до ч.ч. 1,2,4 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає, що відповідачем спростовано доводи позивача щодо невідповідності чинному законодавству оскаржених дій і рішення у вигляді листа-вимоги.
Таким чином, з урахуванням встановленої правомірності висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог пп. 3.1.4 п. 3.1 затверджених Наказом № 308/519 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, а також того, що даний час предмет позову у зв'язку із повним виконанням оскарженого пункту 3 вимоги Скадовської МДФІ від 30.07.2012р. № 46-15/929 фактично відсутній, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 січня 2013 р.
Суддя Пекний А.С.
кат. 9.3