09 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7089/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
за участю:
представника позивача - Плахотничого Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
08 листопада 2012 року Карлівська міжрайонна державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб в розмірі 19 451,33 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по орендній платі з фізичних осіб в сумі 19 451,33 грн., що підтверджується податковим повідомленням - рішенням, податковою вимогою та обліковою карткою ОСОБА_2.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів поважності причин неприбуття відповідача у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 13 Закону України "Про плату за землю" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Судом встановлено, що 04.12.2007 року між Чутівською селищною радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди землі від 04.12.2007 року (а.с. 5-7), згідно умов якого відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - як землі промисловості, яка знаходиться в АДРЕСА_1 у відповідності до рішення ХІ сесії п'ятого скликання Чутівської селищної ради від 04.12.2007, площею 0,800 га, у тому числі інші угіддя (під будівлею ангару та двором) - 0,800 га.
Згідно умов вказаного вище договору, орендна плата за користування даною земельною ділянкою має вноситися відповідачем у грошовій формі в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки і складає 1077,54 грн. за рік.
21.02.2012 в зв'язку з проведенням індексації грошової оцінки земель, Чутівською селищною радою та ОСОБА_2 було погоджено зміни до договору оренди земельної ділянки від 04.12.2007, відповідно до яких орендна плата повинна вноситися орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки і складає 22708,80 грн. за рік.
Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
На виконання даної норми Карлівською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0103931700 від 26.06.2012, яким ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" в сумі 19453,60 грн.
Дане податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 26.06.2012, що підтверджується його особистим підписом на корінці зазначеного податкового повідомлення - рішення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0103931700 від 26.06.2012 відповідачем не оскаржувалося.
П. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно п.п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що Карлівською МДПІ винесено податкову вимогу форми "Ф" №18 від 29.08.2012, відповідно до якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями відповідача склала 19498,55 грн. та яку отримано відповідачем 31.08.2012, що підтверджується його особистим підписом на корінці зазначеної податкового податкової вимоги, копія якої наявна в матеріалах справи.
Із облікової картки платника судом встановлено, що податковим органом зменшено розмір боргу відповідача у зв'язку з переплатою на суму 2,27 грн.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 19 4561,33 грн., що підтверджується обліковою карткою ОСОБА_2, наявною у матеріалах справи.
Відповідно до п.п. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 19 451,33 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня тридцять три копійки) на р/р 33218815700500, одержувач Чутівська селищна рада, код ЄДРПОУ 37969661, банк ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 січня 2013 року.
Суддя Л.О. Єресько