Категорія №12.2
Іменем України
08 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9715/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання: Калашнікові Д.О.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
від представника відповідача - Стельмах М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправним та скасування окремого пункту наказу, -
06 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, у якому зазначив, що з 05.07.2011 він проходив службу в органах внутрішніх справ, згідно з пунктом 2 наказу про покарання окремих співробітників Троїцького РВ ГУМВСУ №1431 від 24.09.2012 року, за порушення вимог ст. ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту ОВС, суттєві прорахунки в організації індивідуально-виховної та профілактичної роботи з підлеглими, відсутність особистої організуючої ролі щодо зміцнення у підпорядкованому підрозділі службової та транспортної дисципліни, низькі особисті морально-ділові якості, що виразилось у вживанні 20.09.2012 алкогольних напоїв разом з підлеглими працівниками ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6 невжитті заходів щодо запобігання керуванню ОСОБА_4 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинула інша особа - ОСОБА_6 Оперуповноваженого СКР Троїцького РВ старшого лейтенанта міліції позивача - ОСОБА_1, звільнено з органів внутрішніх справ України на підставі п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України
Позивач вважає, що вищевказаний наказ є неправомірним, посилаючись на ті обставини, що під час службового розслідування жодним засобом не було доведено факту вживання ним алкогольних напоїв, а навпаки, за результатами медичного огляду було визнано, що він знаходжуся у тверезому стані.
Посилаючись на те що 20.09.2012р. під час слідування з відрядження ГУМВС України в Луганській області до смт. Троїцьк він знаходився у тверезому стані, після приїзду та прибуття до бару «Березка» смт. Троїцьк він та інші учасники події, а саме: працівники міліції Троїцького РВ Луганської області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у тверезому стані, про що свідчать матеріали службового розслідування.
Крім того зазначив що він будучи абсолютно тверезим відчуваючи почуття сильної втоми, випивши одну чашку чаю в барі «Березка» пішов спати на заднє сидіння автомобіля ІЖ-412, держномер НОМЕР_1 де спав, не просинаючись до самого ДТП, а проснувся лише від сильного удару та шуму, який відчув внаслідок ДТП.
Також зазначив, що на момент виходу з бару «Березка» він та інші учасники вказаних вище подій не перебували у стані алкогольного сп'яніння та в його присутності не вживали та взагалі не висловлювали бажання вживати алкогольні напої.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що у відповідача також відсутні дані про призначення позивача - ОСОБА_1 виконуючим обов'язки начальника СКР Троїцького РВ, відомостей про ознайомлення його з даним наказом, роз'яснення посадових обов'язків та перелік його підлеглих.
На підставі чого позивач вважає, що службове розслідування проведено з порушенням вимог Дисциплінарного статуту та Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, так як він не приймав участь в проведенні службового розслідування, не мав можливості своєчасно ознайомитися з матеріалами перевірки, оскаржити висновок службового розслідування. В зв'язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 Наказу про покарання окремих співробітників Троїцького РВ ГУМВСУ №1431 від 24.09.2012р., яким оперуповноваженого СКР Троїцького РВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, просив задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, пояснив, що проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2012р. під час слідування з відрядження до розташування Троїцького РВ, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вживали пиво, ОСОБА_4 зателефонував міліціонеру стройового підрозділу ІТТ ОСОБА_7 та попросив зустріти їх на залізничній станції. Після прибуття на станцію позивач, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 направились до кафе-у «Березка», де продовжували вживати пиво. 21.09.2012 приблизно 02-00 ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння вийшли з бару та на автомобілі, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 поїхали до с. Тарасівка Троїцького РВ.
Під час руху с. Покрівське автомобіль під керуванням ОСОБА_4, виїхав замежі проїзної частини та здійснив зіткнення з бетонною опорою електропостачання. В результаті ДТП ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у медичному закладі.
Таким чином представник відповідача вважає, що виконуючи обов'язки начальника СКР ОСОБА_1, несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни серед підлеглих та повинен бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги, статутів, норм професійної етики, який не тільки не вжив заходів запобіганню даному порушенню дисципліни, а і безпосередньо брав участь у ньому та показав негативний приклад підпорядкованим працівникам, чим грубо порушив вимоги ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС. На підставі чого, наказом ГУМВСУ від 24.09.2012р. відповідно до вимог чинного законодавства позивача було звільнено з ОВС, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба, це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію»від 20 грудня 1990 року №565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, а статтею 7 даного Закону зазначено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. При цьому згідно до ст. 20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011 Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.7 зазначеного Положення МВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районні, районні в містах, міські управління (відділи), лінійні управління (відділи).
Приймаючі до уваги, що до публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба, так як за змістом статті 1 Закону України «Про державну службу»від 16 грудня 1993 року 3723-XII державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів, тому віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та функцій держави, оплачується з державних коштів.
Судом встановлено, що у вересні 2012 року керівництвом кримінальної міліції ГУМВС України у Луганській області проводились заняття в системі школи підвищення оперативної майстерності. Для участі у заняттях Троїцьким РВ Луганської області до ГУМВС України у Луганській області (далі - ГУМВСУ) були направлені лейтенант міліції ОСОБА_1, який на той час тимчасово виконував обов'язки начальника СКР про що свідчить наказ від 03.09.2012 за №39 (а.с.61-62); оперуповноважений ГКМСД лейтенант міліції ОСОБА_5; оперуповноважений СКР лейтенант міліції ОСОБА_4
Так ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 після закінчення занять у ГУМВСУ, приблизно 0 17:00 годині вони прибули до залізничного вокзалу м. Луганськ звідки потягом «Луганск - Москва» направились до смт. Троїцьк.
Під час слідування з відрядження до розташування підрозділу ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вживали пиво по 0,5 літра кожний про що підтверджується поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.44-46;50). В подальшому ОСОБА_4 зателефонував міліціонеру стройового підрозділу ІТТ сержанту міліції ОСОБА_6 та попросив зустріти їх станції «Лантратівка».
В подальшому вони на автомобілі ІЖ-412, за кермом якого знаходився ОСОБА_6 прибули до магазину «Фермер», розташованого у смт. Троїцьк, де вчотирьох вжили по дві пляшки пива 0,5 літра кожний (а.с.50). ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 відвести його на автомобілі додому , а ОСОБА_6 та ОСОБА_1 залишились біля магазину та продовжували вживати пиво. Після повернення ОСОБА_4 вони у трьох на автомобілі ІЖ-412, за кермом якого знаходився ОСОБА_4, поїхали до бару «Березка», де продовжували вживати пиво 1,5 літра з пояснень ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с. 44-46;50;51).
21.09.2012 приблизно о 02:00 годині ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_1 вийшли з бару та на автомобілі ІЖ-412, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 поїхали за місцем мешкання батьків ОСОБА_6 до с. Тарасівка Троїцького району.
Під час руху у с. Покрівське автомобіль під керуванням ОСОБА_4, виїхав за межи проїзної-частини та здійснив зіткнення з бетонною опорою електропостачання.
В результаті ДТП пасажир даного транспортного засобу ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, від яких помер у медичному закладі.
Таким чином відповідно до матеріалів службового розслідування факт вживання алкогольних напоїв підтверджуються поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, а також відповідні пояснення ОСОБА_4 на ім'я прокурора Троїцького району (а.с. 47-48).
Посилання ОСОБА_1 на те, що на момент виходу з бару жоден учасник з вищевказаних подій не перебував у стані алкогольного сп'яніння та в його присутності не вживав алкогольні напої не відповідає дійсності, оскільки факт вживання останніх алкогольних напоїв підтверджується вищевказаними поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_9
Факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4, який безпосередньо керував транспортним засобом, підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння. Відповідно до результатів дослідження ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння, зміст алкоголю у його крові склав 2,2 проміле.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22.03.2006 року №3460-IV (надалі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено поняття службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту надане визначення дисциплінарного проступку, це - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Таким чином, вищезазначеними працівниками Троїцького РВ були грубо порушені вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України в частині дотримання норм професійної етики та статутного порядку, а також гідного поводження у позаслужбовий час.
Так виконуючий обов'язки начальника СКР Троїцього ОВС старший лейтенант міліції ОСОБА_1 відповідно до наказу Троїцького РВ ГУМВС України у Луганській області від 03.09.2012 №39 за підписом в.о. начальника - підполковник міліції ОСОБА_12 (а.с61-62), який несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни серед підлеглих та повинен бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги, статутів, норм професійної та службової етики, не тільки не вжив заходів щодо запобігання даному порушенню дисципліни, а безпосередньо приймав участь у ньому та надав негативний приклад підпорядкованим працівникам, що у подальшому призвело до ДТП у результаті якого сержант міліції ОСОБА_6 отримав травми не сумісне з життям.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Також слід зазначити, що відносно позивача була проведена атестація, за результатами атестування був складений атестаційний лист, відповідно до якого ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, про що свідчить особистий підпис у атестаційному листі самого позивача.
На підставі встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи докази, які є у справі їх достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що при звільненні позивача з органів внутрішніх справ, відповідачем було враховано тяжкість скоєного проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяну шкоду позитивному іміджу міліції, попередню поведінку позивача, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, а також встановлена її несумісність з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем - головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області оскаржуваний наказ №1431 від 24.09.2012 року, яким оперуповноваженого СКР Троїцького РВ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 який тимчасово виконував обов'язки начальника СКР Троїцького ОВС звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак є правомірними, тому у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ вчинено у відповідності до законодавства України, в межах повноважень ГУ МВС України у Луганській області, при цьому права, свободи чи законні інтереси позивача порушено не було, а отже адміністративний позов слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправним та скасування окремого пункту наказу - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову буде складено та підписано у повному обсязі 14 січня 2013 року.
Суддя І.В.Тихонов