Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
09 січня 2013 р. № 2-а- 12201/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волошина Д.А.
за участю секретаря судового засідання -Зеленькова О.В.
позивача -ОСОБА_2
представників: відповідача 1 -Колісника Г.М., відповідача 2 -Соляник І.В. третя особа -Колісника Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративними позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на посаді ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_2, з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області третя особа: начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області , в якому просить суд, визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області від 11.09.2012 № 1110 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності; визнати незаконним та скасувати наказ ГУМВС України в Харківській області від 02.10.2012 № 182 о/с про звільнення помічника начальника РВ - оперативного чергового ЧЧ Дзержинського РВ ХМУ ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України; поновити ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ України на посаді помічника начальника РВ - оперативного чергового ЧЧ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області; стягнути з ХМУ ГУМВС України в Харківській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2012 по день винесення рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при проведенні службового розслідування не забезпечив додержання прав позивача, з висновком розслідування не ознайомив, про звільнення узнав лише 10.10.2012 з листа з Харківського міського управління, до якого було додано витяг з наказу № 182 о/с про звільнення. Звільнення з посади позивач вважає незаконним, оскільки звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним проступку та не враховано було його попередня поведінка і ставлення до службових обов'язків, так як позивач в органах внутрішніх справ працював 14 років, має хорошу характеристику від керівників райвідділу. Враховуючи викладене вважає накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення з органів внутрішніх справ України позивача незаконними.
Відповідач, Головне управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував зазначивши, що при проведенні службового розслідування, винесені наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з ОВС було всіляко дотримано вимоги Дисциплінарного Статуту ОВС України, та Інструкції про проведення службових розслідувань в системі ОВС, затвердженої наказом № 552-1991 року.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях на позов.
Представник відповідача Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на законність звільнення позивача зі служби за фактом порушення службової дисципліни, що є доведеним матеріалами службового розслідування.
Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти позову.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 проходив службу на посаді помічника начальника - оперативного чергового ЧЧ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.
Наказом ГУМВС України в Харківській області № 182 о/с від 02.10.2012 року позивача звільнено з органів внутрішніх справ згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас збройних сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, за статтею 64 п. "є" (за порушення дисципліни).
Підставою для прийняття наказу про звільнення став наказ Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області від 11.09.2012 № 1110 про покарання помічника начальника - оперативного чергового Дзержинського РВ ХМУ Головного управління МВС України в Харківській області ОСОБА_2 відповідно до якого, за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось в керуванні автотранспортом у стані алкогольного сп'яніння, майора міліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, згідно висновку службового розслідування від 04.09.2012 року за фактом порушення Правил дорожнього руху України помічником начальника - оперативного чергового Дзержинського РВ ХМУ Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області майором міліції ОСОБА_2
Матеріалами службового розслідування встановлено, що за порушення службової дисципліни, що виразилось, в порушенні ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ в частині невиконання п. 1 (дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників), п. 2.9А Правил дорожнього руху України в частині складання адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 3.17 наказу МВС України від 16.03.2007 № 81 "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю і травмуванням особового складу" майор міліції ОСОБА_2, помічник начальника - оперативний черговий Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності, у вигляді звільнення з ОВС України.
Відповідно до п. "є" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Питання порядку та підстав притягнення працівників ОВС до дисциплінарної відповідальності регламентовані Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІУ, "Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" затв. Наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту ОВС України, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції України, Законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України, наказів і інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ, підпорядкованих йому органів та підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
У відповідності до ст. 2 статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Абзацом ст. 7 цього Статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Статтею 5 Закону України №3460- ІУ передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 14 Закону України №3460-ІУ встановлений порядок накладання дисциплінарних стягнень. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 21.06.2012 року та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки. Зазначена постанова була змінена постановою Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 10.08.2012 року та адміністративне стягнення у виді позбавлення прав керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки скасовано та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. в дохід держави в іншій частині постанова залишена без змін. (а.с. 49-50)
Відповідно до ч. 4. ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Таким чином, факт керування позивачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що призвело до вчинення адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження при судовому розгляді.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем було допущено грубе порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту.
Позивач з висновками службового розслідування був ознайомлений, що підтверджується власноручним підписом на висновку службового розслідування. (а.с. 44-45)
Про видання наказу про звільнення позивачу повідомлено листом від 02.10.2012 № 40/2994 додатком до якого направлено витяг з наказу Головного управління від 02.10.2012 № 182 о/с.
Пунктом 3.17 наказу МВС України "Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу" від 16.03.2007 № 81 визначено, що до працівників, які керують транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, незалежно від наслідків, приймати безальтернативне рішення - звільнення з органів внутрішніх справ, а керівників, які приховують такі факти, понижувати в посаді.
Пунктом 3.7 наказу МВС України "Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращання" від 26.03.2010 № 90 також визначено, що уживати суворих заходів дисциплінарного впливу до працівників, які допускають порушення Правил дорожнього руху, випадки керування транспортними засобами без відповідних документів, не розмитненими, незареєстрованими і непридатними до експлуатації автомобілями, а також: до працівників Державтоінспекції, які не реагують на такі факти. Стосовно працівників, які у встановленому законом порядку притягнуті до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, за результатами службових розслідувань вирішувати питання про їх звільнення з органів внутрішніх справ.
В судовому засіданні позивач підтвердив, що був обізнаний про існування вказаних наказів МВС України, йому був доведений їх зміст, які передбачають вжиття дисциплінарного заходу у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ до працівників органів внутрішніх справ за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи під час проведення службового розслідування та в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення позивач не визнав, під час проведення службового розслідування яке було організоване згідно резолюції від 13.08.2012 року (а.с. 41) надав неправдиві відомості щодо знаходження на розгляді в Апеляційному суді Автономної республіки Крим його апеляційної скарги, оскільки апеляційне провадження за його скаргою завершилось вже 10.08.2012р., прийняттям постанови Апеляційного суду Автономної республіки Крим за його участі. З послужного списку, що міститься в матеріалах справи, вбачається що ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності 12 разів.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися таки види дисциплінарних стягнень, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що відповідач своїм наказом № 1110 від 11.09.2012 правомірно застосував до ОСОБА_2 заходи дисциплінарного стягнення та виніс наказ № 182 о/с від 02.10.2012 про його звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень надали до суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, довели належними та допустимими доказами факт порушення службової дисципліни та як наслідок прийняття наказу ГУМВС України в Харківській області від 11.09.2012 № 1110 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу ГУМВС України в Харківській області від 02.10.2012 № 182 о/с про звільнення помічника начальника РВ - оперативного чергового ЧЧ Дзержинського РВ ХМУ ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України.
Оскільки відповідачами доведено правомірність своїх дій, вимога про поновлення позивача на посаді не підлягає задоволенню.
Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги про поновлення позивача на посаді , тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди серед іншого перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин справи.
При розгляді даної справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач - як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необґрунтовані.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.7-11, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського міського управління Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа: начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на посаді -залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 січня 2013 року.
Суддя Волошин Д.А.