Категорія №8.1.5
Іменем України
14 січня 2013 року Справа № 812/21/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Шибаєвій Т.В.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 5300,34 грн., -
02 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 5300,34 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 15.06.1992 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську.
За період з 30.05.2012 по 30.11.2012 утворився податковий борг із земельного податку у сумі 5300,34 грн.
Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданої відповідачем податкової декларації з плати за землю № 90060444475 від 17.02.2012 на загальну суму 10600,69 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 883,39 грн., за винятком грудня 2012 року, де сума сплати складає 883,40 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Лисичанська.
Позивачем відповідачу направлено першу податкову вимогу № 6553-1/19 від 08.10.2001 на суму 1374,22 грн., яку отримано відповідачем 09.10.2001, та другу податкову вимогу № 8417 від 10.12.2001 на суму 9302,76 грн., яку отримано відповідачем 11.12.2001.
На даний час податковий борг відповідачем не погашений, у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.20).
Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.19).
З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Лисичанська ритуальна служба» зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 15.06.1992, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190423 (а.с.9-10).
Відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Лисичанську з 22.06.1992 за № 1-23, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 07.04.2008 № 1639 (а.с.10-зворот).
З облікової картки платника вбачається, що за КП «Лисичанська ритуальна служба» обліковується податковий борг із земельного податку за період з 30.05.2012 по 30.11.2012 у сумі 5300,34 грн. (а.с.21).
Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.
З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.
Згідно ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем визначено податкові зобов'язання у податковій декларації з плати за землю № 90060444475 від 17.02.2012 на загальну суму 10600,69 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 883,39 грн., за винятком грудня 2012 року, де сума сплати складає 883,40 грн. (а.с.14-15).
Через несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за відповідачем за період з 30.05.2012 по 30.11.2012 обліковується податковий борг із земельного податку у сумі 5300,34 грн.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
Податковим органом, у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу КП «Лисичанська ритуальна служба» надіслано першу податкову вимогу № 6553-1/19 від 08.10.2001 на суму 1374,22 грн., яку отримано відповідачем 09.10.2001, та другу податкову вимогу № 8417 від 10.12.2001 на суму 9302,76 грн., яку отримано відповідачем 11.12.2001 (а.с.13).
Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.
На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 5300,34 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути кошти комунального підприємства «Лисичанська ритуальна служба» (місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, 17, ідентифікаційний код 03339807) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом із земельного податку за період з 30.05.2012 по 30.11.2012 у сумі 5300,34 грн. (п'ять тисяч триста гривень тридцять чотири копійки) на користь місцевого бюджету м. Лисичанська на р/р 33215811700051, отримувач: УДКСУ у м. Лисичанську, код 37800278, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, м. Луганськ, код банку 804013.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяК.О. Пляшкова