Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
14:40 год.
17.12.2012 р. справа № 2а-4063/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Завалькевич І.М., довіреність б/н від 31.07.12 р.,
представника відповідача: Єрошкіної Л.В., довіреність № 19/19/10-00 від 02.03.12 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ "УКРПІВДЕНЬБУДІНВЕСТ", вул. І. Франка, 55 (вул. М. Морська, 40, м. Миколаїв), м. Одеса, Одеська область, 65049
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.12 р. № 0000810231
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
14:40 год.
17.12.2012 р. справа № 2а-4063/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Завалькевич І.М., довіреність б/н від 31.07.12 р.,
представника відповідача: Єрошкіної Л.В., довіреність № 19/19/10-00 від 02.03.12 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ "УКРПІВДЕНЬБУДІНВЕСТ", вул. І. Франка, 55 (вул. М. Морська, 40, м. Миколаїв), м. Одеса, Одеська область, 65049
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.12 р. № 0000810231
До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпівденьбудінвест" (далі - позивач, Товариство) до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2012 р. № 0000810231, яким йому визначено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 543083,0 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 271541,50 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що акт перевірки Товариства не містить доказів, які свідчать про протиправний характер правочинів із таким контрагентом, як ТОВ "Центргаз". Вказує, що останнє підприємство мало статус платника ПДВ, а тому цього достатньо для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих останнім.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення (т. 2 а. с. 1-4), в яких навів такі доводи. Під час перевірки позивача виявлено факт господарських взаємовідносин із ТОВ "Центргаз". На думку ДПІ, контрагент не мав організаційних, технічних та інших передумов для виконання договірних зобов'язань перед позивачем. Крім того, вказав на те, що в свою чергу ТОВ "Центргаз" сформувало податковий кредит за рахунок господарських операцій із ТОВ "Сітібуд Україна", які мають фіктивний характер.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Позивач є юридичною особою, зареєстрований 17 липня 2006 р., внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, з моменту реєстрації перебуває на обліку ДПІ і з липня 2006 р. має статус платника ПДВ (т. 1 а. с. 13-16).
На підставі наказу від 2 липня 2012 р. № 650, в тому ж місяці ДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Центргаз" за лютий 2012 р. Результати перевірки оформлені актом від 9 липня 2012 р. № 1829/22-200/34510796 (далі - акт перевірки) (т. 1 а. с. 19-36).
Як зазначено у висновку цього акту перевірки (т. 1 а. с. 36), позивачем порушено ст. 198 п. 198.3., ст. 200 п. 200.1. Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на суму 543083,0 грн.
На підставі акту перевірки, 20 липня 2012 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000810231, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 543083,0 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 271541,50 грн. (т. 1 а. с. 37).
Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника ДПІ, підставами для висновку відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства послугували наступні обставини. ДПІ розцінила договори позивача із ТОВ "Центргаз" як "безтоварні", оскільки, на думку ДПІ, ТОВ "Центргаз" не має жодних передумов для виконання будівельних робіт. Іншою обставиною стало формування ТОВ "Центргаз" власного податкового кредиту за рахунок господарських операцій з ТОВ "Сітібуд Україна", одноособовим засновником і директором якого є громадянка Російської Федерації ОСОБА_4, яка не отримувала від центру зайнятості дозволу на працевлаштування в Україні.
Суд не приймає до уваги доводи ДПІ із посиланням на господарські операції між ТОВ "Центргаз" і ТОВ "Сітібуд Україна", адже позивач пов'язаний договірними відносинами виключно з ТОВ "Центргаз", податковий кредит формувався ним на підставі податкових накладних саме від останнього підприємства, до того ж можливі порушення податкового законодавства при взаємовідносинах між ТОВ "Центргаз" і ТОВ "Сітібуд Україна" не можуть слугувати підставою для висновків про порушення з боку позивача.
В той же час, суд приходить до висновку про те, що ДПІ надала вірну оцінку господарським взаємовідносинам між позивачем і ТОВ "Центргаз".
Як пояснив представник позивача, основною діяльністю Товариства є виконання будівельних робіт. Товариство отримало замовлення на будівництво ряду АЗС, але не маючи власних ресурсів для виконання всього обсягу замовлення, для виконання деяких підрядних робіт на договірних засадах залучило ТОВ "Центргаз".
Позивач надав два договори із останнім підприємством: договір № 100112 підряду від 10 січня 2012 р. і договір № 12/01/12 підряду від 12 січня 2012 р. (т. 1 а. с. 50-56, 61-68). За умовами цих договорів підрядник - ТОВ "Центргаз", зобов'язувався на свій ризик, з використанням власних матеріалів, власними та залученими силами, виконати ремонтно-оздоблювальні роботи з ребрендингу АЗС і будівництва (п. 1.1. договорів).
На аркуші 7 акту перевірки ТОВ "Центргаз" (т. 2 а. с. 14) зафіксовано, що ТОВ "Центргаз" не має транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, чисельність працюючих складає 5 осіб, 3 з яких заперечують трудові відносини з ТОВ "Центргаз".
Діючи на виконання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд викликав в якості свідка директора ТОВ "Центргаз" ОСОБА_5
Свідок надав суду такі пояснення. Посаду директора ТОВ "Центргаз" займає з середини 2011 р. Основним видом діяльності суб'єкта господарювання є будівельні роботи. Договори із позивачем були укладені за пропозицією останнього. На запитання суду щодо наявності у Товариства персоналу для виконання будівельних робіт, свідок надав непослідовні пояснення. Так, спочатку свідок пояснила, що окрім неї Товариство не має інших працівників. В той же час, до заперечень відповідача додані пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 22-24), які у звітах позивача 1-ДФ за 1 квартал 2012 р. вказані працівниками ТОВ "Центргаз" і які заперечують трудові відносини із останнім. Суд ознайомив свідка із цими поясненнями, після чого свідок пояснила, що вони є працівниками ТОВ "Центргаз". Також свідок пояснила, що підприємство не має технічних ресурсів для виконання будівельних робіт, а тому їх залучення відбувалось на договірних засадах з іншими підприємствами, якими саме вона не пам'ятає, а договори та первинна бухгалтерська документація були втрачені. На запитання суду щодо повідомлення позивача про відсутність у ТОВ "Центргаз" власної техніки, обладнання, фахівців, свідок зазначила, що перед укладенням договорів повідомила про ці обставини посадових осіб ТОВ "Укрпівденьбудінвест" і останні були обізнані про те, що будівельні роботи фактично будуть виконуватись не ТОВ "Центргаз", а іншими підприємствами.
Суд вважає, що укладення договору із підприємством, яке повідомляє, що не має ресурсів для виконання робіт власними силами і буде залучати інших суб'єктів, є економічно невиправданим та недоцільним, оскільки в такому випадку до виконання робіт залучаються два підприємства замість одного, що в свою чергу тягне за собою збільшення ціни робіт.
Суд критично ставиться до можливості ТОВ "Центргаз" виконати будівельні роботи, оскільки навіть у випадку залучення до їх виконання сторонніх працівників і техніки, підприємство все одно повинно мати власні ресурси та фахівців, які будуть здійснювати організаційне супроводження будівництва. Крім того, відповідно до умов договорів, позивач поклав на ТОВ "Центргаз" обов'язок виконати роботи з використанням власних матеріалів. Придбання цих матеріалів, їх оприбуткування, доставка до місця будівництва, витрачання, також потребують наявності у Товариства хоча б організаційних можливостей. Взагалі, на переконання суду, характер такого виду діяльності, як будівництво, виключає можливість його здійснення тільки за рахунок залучених сил, а крім того залишає в документообігу та звітності підприємства такий "слід", що повна втрата документів фактично неможлива і навіть у випадку їх втрати (знищення) платник податків має змогу їх відновити, чого ТОВ "Центргаз" не було зроблено.
Посилання позивача на наявність у ТОВ "Центргаз" ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т. 1 а. с. 191-194), не може беззаперечно свідчити про можливість виконання будівельних робіт. Як слідує з пояснень свідка, вона працює на посаді директора з середини 2011 р. В акті перевірки ТОВ "Центргаз" (т. 2 а. с. 8) зафіксовано, що до травня 2011 р. засновником і директором ТОВ "Центргаз" був ОСОБА_9 Ліцензія видана в липні 2010 р. і дійсна до липня 2015 р., а тому суд вважає, що на момент видачі ліцензії підприємство і відповідало ліцензійним умовам, але після зміни керівництва, підприємство втратило виробничі можливості для самостійного виконання будівельних робіт, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_5
Позивач наголошує на тому, що об'єкти на теперішній час побудовані, існують фізично, на підтвердження чого надав суду копії фотознімків цих об'єктів (т. 2 а. с. 69-83). Цим доказам суд надає таку оцінку. Надані фотознімки підтверджують тільки факт виконання кінцевих робіт самим позивачем, який виступив генеральним підрядником, але жодним чином не доводять виконання проміжних робіт ТОВ "Центргаз". Крім того, слід відзначити, що в акті перевірки відповідач і не ставить під сумнів виконання позивачем своїх зобов'язань перед замовниками, ДПІ наведено доводи проти того, що субпідрядні роботи не могли бути виконані ТОВ "Центргаз".
Посилання позивача на наявність у нього всіх первинних документів, зокрема податкових накладних, з якими ПК України пов'язує право платника податків на формування податкового кредиту, є безпідставними, оскільки податкова накладна тільки фіксує наслідки здійснення господарської операції, оформлює її документарно, в той же час, коли відсутня сама господарська операція, яка призвела до змін в активах платників податків - сторін правочину, податкова накладна не є первинним документом, а тому сам по собі факт наявності у позивача податкових накладних, не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом здійснення господарських операцій.
Також судом була витребувана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 вересня 2012 р., прийнята за наслідками розгляду матеріалів перевірки позивача із ТОВ "Центргаз", в якій відмовлено в порушені кримінальної справи за ознаками ст. 212 Кримінального кодексу України, за фактом ухилення від сплати податків директором ТОВ "Укрпівденьбудінвест" (т. 2 а. с. 103-104), яку суд розцінює як доказ відсутності в діях директора Товариства ознак кримінально караного діяння, але не доводить відсутність порушень податкового законодавства.
Позивач наголошує на тому, що відповідач в акті перевірки визнав його правочини із ТОВ "Центргаз" нікчемними, хоча не має таких повноважень. Суд погоджується із тим, що ДПІ не має права визнавати правочини нікчемними, але доводи відповідача, викладені в акті перевірки, є суб'єктивним судженням податкового інспектора і такі судження самі по собі не породжують правових наслідків у вигляді нікчемності правочинів і суд, відмовляючи в позові, виходів не з того, що ДПІ вважає правочини нікчемними, а з неможливості контрагента позивача виконати умови договорів.
Оскільки ДПІ встановлено порушення податкового законодавства з боку позивача, на підставі ст. 123 п. 123.1. ПК України до нього були застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, що складає 271541,50 грн. (543083/2=271541,50). Позивач своїх заперечень проти розміру штрафних санкцій суду не надавав.
За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв у межах, спосіб та на підстави своїх повноважень, відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України довів перед судом його законність, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
21 грудня 2012 р.
Суддя А. О. Мороз