Постанова від 29.11.2012 по справі 1170/2а-3217/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-3217/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.

секретар судового засідання -Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби та Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)»(далі-позивач, ДП «Кіровоградська виправна колонія №6») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі -Кіровоградська ОДПІ, відповідач-1) та Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області (далі -відповідач-2) з вимогою визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0000600223 від 21.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2012 році відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією в Кіровоградській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 1 січня 2010 року по 1 квітня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10.07.2012 року №05-09/202.

Даний акт ревізії направлено до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС. На підставі акту від 10.07.2012 року №05-09/202 відповідачем-1 сформовано податкове повідомлення - рішення №0000600223 від 21.08.2012 року, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 1 245 427,08 грн. З даним рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю із зазначених підстав.

Представник податкового органу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення винесене правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 04.12.2012 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)»зареєстроване як юридична особа 27.11.1995 року (а.с.16) та діє на підставі статуту (а.с. 18-20).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Стаття 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» містить поняття планової та позапланової ревізій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Згідно ч. 2 ст. 11 вказаного вище Закону, планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Пунктом 5 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 передбачено, що планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затвердженого в установленому порядку.

Позивач в розумінні ст. 2 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу» є підконтрольною установою, а тому може бути перевірений Контрольно-ревізійною службою.

Відповідно до 1.1.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області, на підставі направлень від 21 травня 2012 року №269 та №270 посадовими особами відповідача-2 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)».

За результатами ревізії складено Акт ревізії фінансово -господарської діяльності ДП «Підприємство Кіровоградської виправної колонії №6 управління ДДУПВП в Кіровоградській області»за період з 01.01.2010 року по 01.04.2012 року № 05-09/202 від 10.07.2012 року (а. с. 29-83).

Під час перевірки встановлено порушення п.5.2, 5.8 глави 5 та п. 7.23 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, а саме -аналізом залишків готівки в касі підприємства встановлено її збереження протягом всього ревізуємого періоду в понадлімітних обсягах. Загальна сума готівки, що зберігалась лише в касі підприємства на кінець робочого дня в понадлімітних обсягах, яка була розрахована у відповідності до п. 7.23 Положення № 637, становила з 01 січня 2010 року по 01 квітня 2012 року 621713,54 грн. (2010 рік -220874,04 грн., 2011 рік -303010,69 грн., І квартал 2012 року -97828,81 грн.)

Під час ревізії встановлено, що відповідно п.5.2 Положення № 637 підприємство самостійно власними наказами встановлює ліміти зберігання готівки в касах підприємства та самостійних відокремлених підрозділах.

Посадовими особами відповідача -2 встановлено, що правочини по встановленню лімітів зберігання готівки в касі підприємства, а саме -накази № 73 від 24.02.2010 року, №146 від 10.03.2011 року та № 174 від 14.03.2012 року не відповідають загальним вимогам здійснення правочинів, які передбачені ст.ст.202,203 Цивільного кодексу України. Так, в акті ревізії зазначено, що особа, яка підписала накази (Єрмоленко Юрій Іванович) не мав необхідного обсягу дієздатності, передбаченої ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.215 ЦК України визнає недійсними.

Отже, під час здійснення ревізії посадові особи Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області, дійшли висновку, що накази підприємства про встановлення ліміту каси є такими, що не видавались, ліміт каси підприємства не встановлювався і на підставі п. 5.8 Положення № 637 вважають останні нульовими.

На підставі вищевказаного акту ревізії відповідачем -1 винесено спірне податкове повідомлення -рішення від 21.08.2012 року № 0000600223, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1 243 427,08 грн. (а. с. 7а).

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаного податкового повідомлення -рішення, оскільки вважає, що висновки фінінспекторов, які не відповідають дійсним обставинам, призвели до винесення неправомірного податкового повідомлення - рішення податковим органом.

Суд погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 (далі -Положення № 637).

Відповідно до п 5.2 Положення № 637 визначено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Пунктом 5.8 Положення № 637 визначено, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він уважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)»є юридичною особою, засноване на державній власності і належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, яка є його засновником (а. с. 16 -20).

Розпорядженням начальника управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Кіровоградській області № 77 від 29.12.2009 року «Про надання права підпису по підприємствам установ виконання покарань області»уповноважено полковника внутрішньої служби Ю.І.Єрмоленка правом підпису всіх наказів, розпоряджень та фінансових документів, які стосуються діяльності підприємств установ (а. с. 15).

У відповідності із даним розпорядженням начальником Кіровоградської виправної колонії № 6 Єрмоленком Ю.І. видано наказ № 73 від 24.02.2010 року «Про затвердження ліміту каси», яким встановлено ліміт зберігання готівки в касах підприємства і самостійного підрозділу в сумах, відповідно 2000 грн. і 2000 грн. (а. с. 14).

Відповідально до наказу по підприємству від 10.06.2011 року № 146 «Про затвердження ліміту каси»ліміт зберігання готівки в касах підприємства і самостійного підрозділу встановлений, відповідно, 2000 грн. і 2000 грн. Вказаний наказ також виданий та підписаний начальником Кіровоградської виправної колонії № 6 Єрмоленком Ю.І. (а. с. 12).

Наказом по підприємству від 14 березня 2011 року № 174, за підписом начальника Кіровоградської ВК-6 Ю.І.Єрмоленка, ліміт зберігання готівки в касах підприємства і самостійного підрозділу, встановлений в сумах, відповідно 2598 грн. і 2333 грн. (а. с. 13).

Проаналізувавши надані документи, суд дійшов висновку про те, що вказані накази підписані уповноваженою на те особою, а тому висновки відповідача-2 щодо підписання даних наказів не уповноваженою особою та, як наслідок, не встановлення лімітів каси, не відповідають дійсним обставинам справи.

В даному випадку, позивач довів правомірність своєї правової позиції, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення 0000600223 від 21.08.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1243427,08 грн.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000600223 від 21.08.2012 року, сформоване Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС, яким до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1243427,08 грн.

Присудити Державному підприємству «Підприємство Кіровоградської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№6)»судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку податкового органу грошові кошти в розмірі 2146 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2012 року.

Суддя Н.В. Чубара

Попередній документ
28591879
Наступний документ
28591881
Інформація про рішення:
№ рішення: 28591880
№ справи: 1170/2а-3217/12
Дата рішення: 29.11.2012
Дата публікації: 15.01.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі