Категорія №10.1
Іменем України
14 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10164/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Ковальової Т.І.
при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.
за участю сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1317,22 грн.,-
20 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1317,22 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 15.11.2010 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1317,22 грн., відповідно до поданого відповідачем звіту.
Враховуючи те, що сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1317,22 грн. відповідачем не сплачена, позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1317,22 грн.
Позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, розгляд справи просив провести без участі представника позивача.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернувся конверт, в якому відповідачу було надіслано ухвалу про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду, з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області з 15.11.2010 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.5).
Відповідно до поданого відповідачем звіту, сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті за 2011 рік, становить 4010,30 грн., несплаченою з якої є сума 1317,22 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.9).
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 02.07.2012 року Ф-1576 на суму 1317,22 грн., яка становить заборгованість відповідача утворена станом на 01.07.2012 року. Вказана вимога була надіслана відповідачу, конверт з зазначеною вимогою повернувся з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.6-8).
Відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.
До теперішнього часу відповідачем сума заборгованості у розмірі 1317,22 грн. не сплачена. Відповідач вимогу не оскаржив, не узгодив з органами Пенсійного фонду суму недоїмки (а.с.7).
У ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 цього Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі
бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. внесок,
Частиною 11 статті 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
Частиною 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі, якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу з єдиного внеску від 02.07.2012 року Ф-1576 на суму 1317,22 грн., яка до теперішнього часу відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідач вимогу не оскаржив та не узгодив з органами Пенсійного фонду суму недоїмки (а.с.8).
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Виходячи з аналізу наведеного, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у сумі 1317,22 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у розмірі 1317,22 грн. (одна тисяча триста сімнадцять гривень 22 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяТ.І. Ковальова