Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
14 серпня 2012 року Справа № 1170/2а-2037/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мирошниченка В.С.
за участю секретаря - Поцелуйко А.І.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Левенця Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління Головатотрансінспекції у Кіровоградській області Кукуленка О.В. про визнання дій незаконними та скасування постанови, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області Кукуленка О.В. незаконними та скасувати постанову начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області про застосування фінансових санкцій від 18.01.2012р. №017259.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", якою взагалі не передбачено обов'язкової наявності у водія, що здійснює перевезення вантажів, індивідуальної контрольної книжки. Зазначив, що наказом №340 від 07.06.2010р. Мінтранспорту та зв'язку України передбачено, що індивідуальна контрольна книжка водія оформлюється на вантажні автомобілі з повною масою більше 3,5 т , в той час як його автомобіль має повну масу 3,5 т. Посилався на те, що індивідуальна контрольна книжка ним не велася, оскільки в день перевірки 16.01.2012р. він використовував автомобіль „ГАЗ -330214" д.н. НОМЕР_1 в своїх інтересах: відвозив до себе додому металевий профіль для встановлення гіпсокартону у своєму будинку, тобто в цей день не надавав послуг з перевезення вантажів. Крім того вказав, що підприємницькою діяльність вже не займався, тому що 10.02.2011 року написав заяву на закриття підприємницької діяльності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю посилався на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав письмові заперечення на позов з додатками.
Заперечення обґрунтовані тим, що п.6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, передбачено, що водій, який керує колісним транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку, яка є одним із документів, передбачених законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські та вантажні перевезення автомобільним транспортом та оформлення якої передбачено статтями 39 та 48 Закону України „Про автомобільний транспорт". Також посилався на ст.18 Закону України „Про автомобільний транспорт", згідно якої встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані, зокрема, організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режим їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Також пояснив, що 16.01.2012р. державними інспекторами була проведена рейдова перевірка щодо додержання суб'єктами господарювання, які здійснюють перевезення вантажів по території України, вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт. Під час перевірки позивача було встановлено, що згідно рахунку фактури він надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія. В акті перевірки позивачем особисто надано пояснення про причини порушення : „Згоден. Не знав, що потрібно завести цю книжку".
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі по тексту -Закон) державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
16.01.2012 р. ОСОБА_1 керував автомобілем „ГАЗ -330214" д.н. НОМЕР_1 на перехресті вулиць Користівське шосе-Чонгарська в м.Олександрії. Під час перевірки документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без оформлення індивідуальної контрольної книжки, чим порушив вимоги ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт".
Для засвідчення факту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт складено акт №066210 від 16.01.2012р.
Згідно зазначеного акта, ОСОБА_1 надав пояснення про причини порушення : „Згоден. Не знав, що потрібно завести цю книжку" та поставив свій підпис під поясненнями (а.с.30).
Відповідно до п.п.25, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
18.01.2012р. начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області розглянув справу стосовно порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме -за неоформлену у водія транспортного засобу марки ГАЗ 330214 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, під час надання послуг з перевезення вантажів - індивідуальної контрольної книжки, та виніс постанову №017259 від 18.01.2012р. про застосування фінансових санкцій до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в сумі 1700 грн. (а.с.23)
Суд не приймає доводи позивача стосовно того, що у його обов'язки не входило заводити індивідуальну контрольну книжку з тих причин, що ним вже подано 10.02.2011р. заяву про припинення підприємницької діяльності і він здійснював перевезення будівельних матеріалів для власних потреб за власні кошти, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач 10.02.2011р. подавав звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника податку за перший квартал 2011 року, в якому зазначив обсяг виручки від реалізації послуг, зазначивши вид підприємницької діяльності- вантажні перевезення. Крім того, позивачем не заперечувалося, що у нього ще не має свідоцтва про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, тобто процедура припинення його підприємницької діяльності ще триває.
Також, згідно наданого представником відповідача копії рахунку-фактури №ЧП-000003 від 16 січня 2012 р., який був вилучений інспекторами під час перевірки у позивача, в у переліку товару (будівельних матеріалів) були наявні профілі, також постачальником зазначено було ПП ОСОБА_4, одержувачем АВПП „Украгротехнологія". В даному випадку, рахунок-фактура використовувався позивачем як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, та як супровідний документ.
Дані обставини свідчать про те, що позивачем 16.01.2012р. здійснювалася підприємницька діяльність, а не перевезення будівельних матеріалів для власних потреб.
Відповідно до п.6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 №340 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за №811/18106 (далі по тексту -Положення), водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.
Судом встановлено, що транспортний засіб „ГАЗ -330214" д.н. НОМЕР_1 тахографом не обладнаний, даний факт не заперечується позивачем.
Крім того, водієм вказаного транспортного засобу (ОСОБА_1.) зазначено в акті про причини порушення власноручно про те, що він не знав про обов'язковість ведення індивідуальної контрольної книжки.
Відповідно до п.1.4 Положення, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Тому суд вважає безпідставними посилання позивача, що відповідач повинен був застосувати п.1.4 вказаного Положення.
Згідно статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт" 5 квітня 2001 року N 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до абз.3 частини першої статті 60 Закону N 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Згідно положення статті 18 Закону N 2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Відповідно до п.7.1. Положення державний контроль за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв здійснюється посадовими особами урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головавтотрансінспекція.
З викладеного вбачається, що у позивача, який керував транспортним засобом, серед документів, передбачених статтею 48 Закону N 2344-III, повинна бути оформлена індивідуальна контрольна книжка, яка віднесена до інших документів, передбачених законодавством України, а тому, враховуючи, що на момент проведення перевірки у водія позивача не було індивідуальної контрольної книжки, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 1 700,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова у повному обсязі складена 14.08.2012 р.
Суддя-підпис
З оригіналом згідно
Суддя В.С. Мирошниченко