09 січня 2013 року 2а-5817/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними і скасування приписів та постанов,
28.11.2012 до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - позивач, Товариство) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправним і скасування припису №177 від 18.06.2012 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
14.12.2012 позивач на підставі положень частини першої статті 51 КАС України подав заяву про доповнення позовних вимог, якою просив суд, також, визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.12.2012 №142 і №143, визнати протиправним та скасувати припис № 1955 від 13.12.2012 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позовні вимоги Товариства обгрунтовані тим, що позивач вважає вказані приписи та постанови незаконними, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати з огляду на таке.
Оскаржувані рішення Інспекції необгрунтовано та неправомірно прийнято у зв'язку із тим, що відповідач вважає незаконною експлуатацію Товариством об'єкта - «Реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць» за адресою: Привокзальна площа, 5, м. Славутич, без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Проте, така позиція Інспекції є безпідставною, оскільки за ТОВ «Фоззі-Фуд» рішенням суду визнано право власності на об'єкт, відносно якого здійснюються перевірки відповідачем; вимоги, які відповідач заявляє у приписах, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства; Інспекцією порушено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно бути до реєстрації права власності на об'єкт містобудування. При цьому, зазначені вимоги визначені для проектування та будівництва, а Товариство з 2007 року не здійснювало ні проектування, ні будівництва. Оскільки об'єкт реконструйовано на підставі належних та діючих дозволів, що виключає самочинність будівництва, з часу визнання недійсним рішення про затвердження акту державної приймальної комісії будівельні роботи на об'єкті не проводилися, на об'єкт з урахуванням здійснених реконструкцій визнано право власності, яке пройшло державну реєстрацію, законодавством не встановлений порядок прийняття в експлуатацію об'єктів, які вже вводились в експлуатацію, вимога відповідача стосовно реєстрації позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації є протиправною.
Крім того, у своїх доводах позивач посилається на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 у справі № 2а-3814/11/1070, де зазначено, що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність правомірності позовних вимог Інспекції стосовно повторного введення Товариством будівлі в експлуатацію, що експлуатація відповідачем будівлі «Будинок побуту» шляхом влаштування в ній магазину «Сільпо» є небезпечною, чим порушує охоронювані законом права чи інтереси третіх осіб. Також, не зважаючи на вказане рішення суду, позивач з метою врегулювання спору подавав Інспекції декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проте відповідач необгрунтовано повертав їх на доопрацювання без реєстрації.
В той же час, позивач звертає увагу, що оскаржувані приписи відповідача неправомірно прийнято, зокрема, на підставі положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553), оскільки об'єкт «Реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць» за адресою: Привокзальна площа, 5, м. Славутич, не належить ні до ІV, ні до V категорії складності.
Окрім відсутності підстав для вимог припинити експлуатацію об'єкта та притягнення до відповідальності Товариства, позивач вважає, що відповідачем порушено строк накладення штрафу.
Також, позивач посилається на п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з яким прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволені позову відмовити у зв'язку з наступним.
Неодноразовими перевірками Інспекції встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» здійснює експлуатацію не прийнятого в експлуатацію об'єкта будівництва, чим порушує п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 30-1 Закону України «Про планування і забудову територій». Так, 03.08.2009 рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін рішенням Вищого господарського суду України, визнано недійсним рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради від 05.09.2007 № 461 «Про затвердження акту Державної приймальної комісії по об'єкту «Реконструкція об'єкта-нежитлова будівля «Будинок побуту» на 100 робочих місць за адресою: Привокзальна площа, 5 під «Будівлю торговельну» з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника» (далі - Рішення №461). Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1243 датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію. Отже, вважати даний об'єкт введеним в експлуатацію не можна, оскільки акт державної приймальної комісії про прийняття його в експлуатацію органом місцевого самоврядування не затверджено.
Посилання позивача на пропущення Інспекцією строків притягнення до відповідальності є безпідставним, оскільки в даному випадку штраф накладено саме за експлуатацію об'єкта без введення його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, а не за виконання будівельних робіт з реконструкції, яке мало місце в 2007 році. В той же час, позивачем здійснювалась самовільна експлуатація об'єкта на момент здійснення перевірки та відповідно до законодавства він має нести відповідальність за вказане правопорушення.
Крім того, відповідач звертає увагу, що за останній час у судовому порядку неодноразово було стягнуто з позивача штрафні санкції за використання Товариством об'єкта без введення його в експлуатацію.
Також, відповідач стверджує про безпідставність посилання позивача на п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки об'єкт «реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць» під магазин «Сільпо», м. Славутич Київської області, Привокзальна площа, 5» не можна віднести до вичерпного переліку будівель, що вводяться в експлуатацію за вимогами зазначеної норми. Тобто, об'єкт не відносить до І чи ІІ категорії складності.
В свою чергу, визнання права власності на даний об'єкт жодним чином не позбавляє позивача від обов'язку введення його в експлуатацію відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Інспекцією було проведено перевірку об'єкта будівництва за адресою: площа Привокзальна, буд. 5 в м. Славутич Київської області, за результатами якої було встановлено, що ТОВ «Фоззі-Фуд» допустило експлуатацію об'єкта - «Реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць» без прийняття його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку та не виконано вимоги приписів №46, №47. Приписом №46 позивача зобов'язано вдруге ввести об'єкт в експлуатацію згідно з Постановою КМУ №923 від 08.10.2008, приписом №47 запропоновано припинити експлуатацію об'єкта та прийняти його в експлуатацію. В результаті перевірки винесено припис про усунення виявлених порушень від 10.06.2011 № 53.
12.06.2012 Інспекцією проведено позапланову перевірку виконання позивачем вимог припису № 53 від 10.06.2012. За результатами перевірки службовими особами Інспекції було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, в якому зафіксовано, що порушення припису не усунені. Об'єкт, а саме: реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць», м. Славутич, Привокзальна площа, буд. 5, експлуатується без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 41, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3830), п. 14 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 № 553.
На підставі вказаної перевірки відповідачем 18.06.2012 складено Припис № 177 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано в двомісячний термін усунути зазначені порушення.
26.11.2012 на підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 13.11.2012 № 4087 Інспекцією проведено позапланову перевірку виконання вимог Припису № 177 від 18.06.2012 та дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Товариством.
За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки, яким встановлено, що вимоги припису № 177 від 18.06.2012 не виконані. Об'єкт, а саме реконструкція будівлі «Будинок побуту на 100 робочих місць» під магазин «Сільпо» м. Славутич Київської області, Привокзальна площа, буд. 5, експлуатується без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
27.11.2012 відповідачем стосовно Товариства складено Протокол № 17 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки за результатами перевірки було виявлено порушення, а саме те, що вимоги припису № 177 від 18.06.2012 не виконані; Протокол № 18 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки за результатами перевірки було виявлено порушення, а саме те, що на момент перевірки об'єкт експлуатується без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 04.12.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області винесено постанови про накладення на ТОВ «Фоззі-Фуд» штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: Постанову № 142 про накладення штрафу у сумі 11 180,00 грн. за правопорушення, передбачене абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яке полягає у невиконанні приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; Постанову № 143 про накладення штрафу у сумі 100 620,00 грн. за правопорушення, передбачене абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яке полягає в експлуатації або використанні об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності.
Окрім цього, за результатами здійсненої 26.11.2012 перевірки, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог припису № 177 від 18.06.2012 та експлуатації об'єкту без зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, 13.12.2012 відповідачем складено Припис № 1955 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ТОВ «Фоззі-Фуд» заборонено експлуатацію магазину за адресою: м. Славутич, Київської області, Привокзальна площа, 5 до введення в експлуатацію об'єкта в установленому законом порядку.
Перевірками встановлено, що в період 2006-2008 років ТОВ «Фоззі-Фуд» здійснило будівельні роботи з реконструкції будівлі «Будинок побуту» за вищевказаною адресою. 04.09.2007 об'єкт був пред'явлений Державній приймальній комісії, про що складено Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція об'єкта: нежитлова будівля «Будинок побуту» на 100 робочих місць за адресою: Привокзальна площа, 5 під «Будівлю торговельну» з розміщенням в ній приміщень для дільниць легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника».
Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради від 05.09.2007 № 461 затверджено акт Державної приймальної комісії від 04.09.2007 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція об'єкта - нежитлова будівля «Будинок побуду на 100 робочих місць» за адресою: Привокзальна площа, 5 під «Будівлю торговельну» з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника» та зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Славутицької міської ради 10.12.2007 за № 49.
Водночас, 03.08.2009 рішенням Господарського суду Київської області у справі №19/185-09 було визнано недійсним Рішення № 461. Рішенням Вищого господарського суду України від 16.12.2009 рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2009 залишено без змін. Із наявного в матеріалах справи рішення Вищого господарського суду України від 16.12.2009 у справі №19/185-09 вбачається, що однією із основних підстав визнання Рішення №461 недійсним є затвердження цим рішенням акта державної приймальної комісії про введення в експлуатацію об'єкта, як результату роботи цієї комісії, яку він не утворював, що суперечило вимогам п. 27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 22.09.2004 №1243. Також, у своєму рішенні суд касаційної інстанції зазначає про помилковий висновок щодо наявності у міського голови повноважень з утворення державної приймальної комісії, яка повинна була утворюватись рішенням виконавчого комітету, що є колегіальним органом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 24.05.2011 постановою Вищого господарського суду України у справі № 6/042-09/19 за ТОВ «Фоззі-Фуд» визнано право спільної часткової власності у розмірі 167/200 частки об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Славутич, площа Привокзальна, буд. № 5.
На підставі вказаної постанови, 16.09.2011 Комунальним підприємством АРБ Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації зареєстровано право спільної часткової власності Товариства на об'єкт: нежитлову будівлю «Будинок побуту», що знаходиться за адресою Київська обл., м. Славутич, площа Привокзальна, буд. 5, у частці 167/200, про що свідчить копія Витягу про державну реєстрацію прав.
З наявних матеріалів справи вбачається, що припис № 53 від 10.06.2011 прийнято у зв'язку з тим, що Товариство не виконало вимог припису № 46 від 26.11.2010, припису № 47 від 16.02.2011.
В той же час, Інспекція зверталась до адміністративного суду з позовом, в якому просила суд зобов'язати ТОВ «Фоззі-Фуд» виконати вимоги припису № 47 від 16.02.2011 шляхом припинення експлуатації об'єкта будівництва до дати прийняття його в експлуатацію в порядку, встановленому чинним законодавством. Свої вимоги Інспекція обґрунтовувала тим, що Товариство не виконало вимоги приписів, в тому числі № 46 від 26.11.2010, якими Інспекцією запропоновано повторно ввести об'єкт в експлуатацію, та припису № 47 від 16.02.2011 - яким запропоновано припинити експлуатацію до усунення порушень.
Дані обставини підтверджуються копіями судових рішень у справі № 2а-3814/11/1070. Відповідно до Ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012, яка прийнята за результатами розгляду вказаної справи та яка набрала законної сили, встановлені наступні обставини.
Як встановлено судом першої інстанції, реконструкція будівлі «Будинок побуту» була завершена в 2007 році, про що державною приймальною комісією у м. Славутичі 04.09.2007 складено Акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а вказана будівля введена в експлуатацію.
З часу визнання рішенням господарського суду Київської області від 03.08.2009 недійсним рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 05.09.2007 № 461 про затвердження акту державної приймальної комісії - будівельні роботи на будівлі «Будинок побуту» не проводилися.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» не встановлювався порядок повторного введення в експлуатацію будівель, а тому вимоги позивача до відповідача стосовно повторного введення в експлуатацію будівлі «Будинок побуту» не ґрунтуються на вимогах закону.
У 2009 році НТЦ «СТРОЙНАУКА» проведено дослідження, за результатами якого складено звіт про науково-технічну роботу «Виконання експертних, дослідницьких та вишукувальних робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівлі, що знаходиться за адресою:пл. Привокзальна, 5, м. Славутич». За результатами аналізу документації, результатів обстеження та виконаних розрахунків було зроблено висновки, що технічний стан будівлі, що знаходиться за адресою: м. Славутич Київської області, площа Привокзальна, 5, у цілому є задовільним (II категорія).
01.07.2011 Державним закладом «Славутицька санітарно-епідеміологічна станція об'єкту з особливим режимом роботи» МОЗ України видано ТОВ «Фоззі-Фуд» експлуатаційний дозвіл № 07100/19/3 для потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів.
Вказаним дозволом ТОВ «Фоззі-Фуд» дозволено в супермаркеті «Сільпо», що розташований в м. Славутич, Привокзальна площа, 5 («Будинок побуту») здійснювати торгівлю широкого асортименту продукції, зокрема гастрономія, бакалія, лікеро-горілчані напої, хлібобулочні, кондитерські вироби, овочі, м'ясні напівфабрикати, вода, пиво, кулінарна продукція, салати, молочнокисла продукція, м'ясо охолоджене, дитяче харчування.
Вказані документи свідчать про те, що будівля «Будинок побуту», в якій розміщується супермаркет «Сільпо», знаходиться в задовільному технічному стані, а її експлуатація не загрожує життю чи здоров'ю мешканців м. Славутич.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про недоведеність правомірності позовних вимог стосовно повторного введення будівлі в експлуатацію, що експлуатація відповідачем будівлі «Будинок побуту» шляхом влаштування в ній магазину «Сільпо» є небезпечною, чим порушує охоронювані законом права чи інтереси третіх осіб.
Позивач у своїх доводах зазначає, що відповідно до положень статті 72 КАС України вказані обставини доказуванню не підлягають.
Товариством до матеріалів справи долучена Копія витягу зі Звіту про науково-технічну роботу «Виконання експертних, дослідницьких та вишукувальних робіт з оцінки технічного стану та експлуатаційної придатності конструкцій будівлі, що знаходиться за адресою: м. Славутич Київської області, площа Привокзальна, 5» з метою підтвердження безпідставності застосування відповідачем положень Порядку №553 до об'єкта «Будинок побуту» за вказаною адресою.
В той же час, у своїх запереченнях проти позову відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2012 у справі № 10/012-11 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ТОВ «Фоззі-Фуд» про стягнення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 417 943,97 грн., накладеного постановою Інспекції від 01.12.2010 № 60 (Експлуатація будівлі «Будинок побуту»(1-й поверх - продовольчі товари; 2-й поверх - промислові товари), за адресою: м. Славутич, Привокзальна площа, 5, здійснюється без прийняття зазначеної будівлі в експлуатацію) позов задоволено. Рішенням Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 у справі № 10/012-11 у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ «Фоззі- Фуд» відмовлено, рішення Господарського суду Київської області від 21.02.2012 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.05.2011 порушено провадження у справі № 17/057-11 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ТОВ «Фоззі-Фуд», розгляд справи призначено на 03.06.2011 про стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 1 700,00 грн., накладених постановами Інспекції від 13.04.2011 № 29 та № 30 за не виконання Товариством вимог приписів Інспекції від 26.11.2010 № 46, від 16.02.2011 № 47.
Ухвалою від 02.02.2012 провадження у справі № 17/057-11 припинено, у зв'язку з тим, що ТОВ «Фоззі-Фуд» 31.01.2012 добровільно сплатило 1 700,00 грн. штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.03.2010 порушено провадження у справі № 6/035-11 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області до ТОВ «Фоззі-Фуд» про стягнення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850 грн., накладеного постановою Інспекції №59 від 01.12.2010 за невиконання припису Інспекції № 44 від 08.10.2010. Рішенням Господарського суду Київської області від 22.04.2011 у справі № 6/035-11 позов задоволено повністю.
Вказані вище відповідачем обставини Товариством не заперечуються.
Окрім викладеного, судом з матеріалів справи встановлено, що 09.08.2011 Інспекція за №КС 15311026421 повернула Товариству на доопрацювання декларацію про готовність об'єкта до експлуатації у зв'язку з її оформленням з порушенням установлених норм. Яких саме, в листі відповідача не вказано.
30.03.2012 відповідач повторно повернув Товариству на доопрацювання декларацію про готовність об'єкта до експлуатації у зв'язку із наданням неповної інформації в пунктах 3, 8, 14 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» (далі - Постанова №461).
Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, вказані пункти декларації не можуть бути заповнені, оскільки відповідна інформація об'єктивно відсутня у Товариства. В той же час, із долучених до матеріалів справи копій примірників декларацій вбачається, що у пункті 3 позивач зазначив відповідальну особу-інженера з технічного нагляду - ОСОБА_3, у пункті 8 відповідального за авторський нагляд - ОСОБА_2, у пункті 14 - виробничу площу об'єкта.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд не бере до уваги посилання позивача на п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вважає правомірним з боку Інспекції застосування до спірних відносин положень Порядку №553 у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно органами державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
В той же час, абз. 1 пункту 1 Порядку №553 встановлює, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
До спірних правовідносин слід застосувати ДБН А.2.2-3-2004 «Державні будівельні норми України. Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004», що затверджені наказом Держбуду України від 20.01.2004 №8, які є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.
Так, відповідно до п. 2.4. ДБН А.2.2-3-2004 категорії складності об'єктів цивільного призначення залежно від їх архітектурних та технічних характеристик визначаються згідно з додатком П. Підпунктом 2.7.3 пункту 2.7 вказаного додатку встановлено, що Будинки торгівлі (будинки подарунків, будинки радіо, будинки взуття та інші) відносяться до IV категорії складності; підпунктом 2.7.2 пункту 2.7 вказаного додатку встановлено, що універсальні магазини: універмаги, універсами, магазини «Дитячий світ» також відносяться до IV категорії складності. Також, згідно з підпунктом 2.11.3 пункту 2.11 Торговельні центри віднесено до IV категорії складності.
Враховуючи, що спірний об'єкт за адресою: Привокзальна площа, 5, м. Славутич є торгівельною будівлею з розміщенням у ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника, то суд вважає, що даний об'єкт відносить саме до IV категорії складності як супермаркет (універсам).
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2009 у справі №19/185-09.
Таким чином, посилання Товариства на належність спірного об'єкта до ІІІ категорії складності, як «будинку побуту» відповідно до наказу Держбуду України від 20.01.2004 №8, є безпідставним, оскільки після здійснення реконструкції об'єкт не може належати до даної категорії будівель.
Також, суд не бере до уваги посилання позивача на закінчення терміну застосування штрафних санкцій у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Враховуючи, що встановлене, як вважає відповідач. порушення норм будівельного законодавства з боку Товариства є триваючим і має місце на даний час, тобто не просто було вчинене, а вчиняється на даний час; повторно виявлене та зафіксоване під час перевірки 26.11.2012, то суд вважає, що під час прийняття постанови №143 Інспекція діяла в межах строків, визначених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
В той же час, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Таким чином, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів повинно здійснюватись до реєстрації права власності на об'єкт містобудування.
Як встановлено судом, та не заперечується відповідачем, Рішенням № 461 затверджено акт Державної приймальної комісії від 04.09.2007 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція об'єкта - нежитлова будівля «Будинок побуду на 100 робочих місць» за адресою: Привокзальна площа, 5 під «Будівлю торговельну» з розміщенням в ній приміщень для дільниць виробництв легкої промисловості, магазинів продовольчих і непродовольчих товарів та офісних приміщень обслуговування різнобічних потреб власника» та зареєстровано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Славутицької міської ради 10.12.2007 за № 49.
Хоча Рішення №461 було скасованим, факт введення об'єкта в експлуатацію існував та мав місце до скасування в Рішення №461 з 2007 по 2009 рік. Таким чином, Товариство обгрунтовано вважало правомірним експлуатацію спірного об'єкта протягом вказаного строку.
Як встановлено судом, Рішення №461 скасовано, зокрема, у зв'язку із неправомірними діями посадових осіб Славутицької міської ради Київської області, проте Товариство не може нести відповідальність за встановлення недотримання вимог чинного законодавства суб'єктами владних повноважень під час прийняття рішення, в тому числі щодо прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію. Діючим законодавством не передбачено повторного введення в експлуатацію об'єктів, які вже було введено в експлуатацію, тим більше, що спірний об'єкт використовується вже більше п'яти років і на нього зареєстровано право власності.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 29.11.1991 «Пайн Веллі Девелопмент та інші проти Ірландії», зі змісту якого вбачається, що заборона експлуатації нерухомого майна є втручанням до майнових прав власника.
Також, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного накладення штрафних санкцій, є майновою.
У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Інспекцією спірних приписів і постанов становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Так, розглядаючи справу «Пайн Веллі Девелопмент та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others vs. Ireland, № 12742/87), Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.11.1991 зазначив, що заявник придбав земельну ділянку щодо якої діяли документи, що дозволяють промислову забудову цієї ділянки. Згодом національним судом дозвіл на забудову було анульовано, оскільки план-схема забудови суперечила національному законодавству. Заявник вважав, що таке рішення національного суду є неправомірним втручанням у його право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що на момент придбання землі існували всі належні дозволи на забудову, які заявник мав повне право вважати дійсними і законними. За таких обставин, було б «неналежним формалізмом» вважати, що рішення національного суду не становило втручання в право власності заявника. До прийняття рішення національним судом заявник правомірно очікував, що він зможе здійснити передбачувану забудову, і таке «правомірне очікування» має вважатися складовим власності для цілей застосування статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За таких обставин, Товариство правомірно вважало, що протягом 2007-2009 років спірний об'єкт введено в експлуатацію та здійснювало його експлуатацію.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судовим рішенням у справі № 2а-3814/11/1070, яке набрало законної сили встановлено, що вимога Інспекції стосовно повторного введення будівлі в експлуатацію є неправомірною. Як встановлено з матеріалів справи, прийняті стосовно позивача приписи №46, №47, №53, №177, №1955 полягають саме у зобов'язанні Товариства припинити експлуатацію об'єкта будівництва до здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у встановленому законодавством порядку, тобто до введення об'єкта в експлуатацію.
Отже, суд не бере до уваги посилання відповідача на рішення судів господарської юрисдикції щодо стягнення з Товариства штрафних санкцій за невиконання приписів, оскільки всі вони прийняті до визнання у судовому порядку протиправності вимог Інспекції щодо повторного введення будівлі в експлуатацію.
В той же час, відповідно до положень частини 2 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Тоді як частина 1 статті 39 Закону №3038 встановлює, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Зважаючи на викладені обставини справи, враховуючи, що будівництво (реконструкцію) об'єкта завершено у 2007 році, а Закон №3038 прийнято лише у 2011 році, суд звертає увагу на безпідставність та необґрунтованість вимог Інспекції повторно ввести в експлуатацію спірний об'єкт будівництва відповідно до вимог чинного законодавства, заборону його експлуатації до того часу, а також застосування до Товариства штрафних санкцій за невиконання вказаних вимог.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до преамбули Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Враховуючи факти, що повторно ввести в експлуатацію спірний об'єкт відповідно до вимог чинного законодавства на даний час фактичного неможливо, оскільки будівництво завершено ще у 2007 році, будівля успішно використовується за призначенням понад п'яти років, судовим рішенням у справі № 2а-3814/11/1070 встановлено, що супермаркет «Сільпо» знаходиться в задовільному технічному стані, а його експлуатація не загрожує життю чи здоров'ю мешканців м. Славутич, суд дійшов висновку, що визнання оскаржуваних приписів правомірними призведе до припинення діяльності супермаркету Товариства. Тобто, такі рішення Інспекції не сприятимуть розвитку території, а також суперечать громадським інтересам користувачів послугами супермаркету «Сільпо» та приватним інтересам Товариства.
Окрім викладеного, суд бере до уваги вчинені Товариством дії, спрямовані на досудове врегулювання спірного питання, шляхом подання до Інспекції відповідних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що приписи №177 та №1955 відповідачем прийнято непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Оскільки об'єкт успішно експлуатується протягом багатьох років, існують відповідні рішення про його безпечність та задовільний стан, в даному випадку заборона експлуатації супермаркету «Сільпо» за адресою: пл. Привокзальна, 5, м. Славутич, до здійснення реєстрації декларації про готовність введення об'єкту в експлуатацію буде невиправданим «формалізмом».
Відповідно прийняті в результаті невиконання вказаних приписів постанови про застосування штрафних санкцій, також є протиправними.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи доведеність правомірності експлуатації Товариством спірного об'єкта будівництва на даний час без повторного його введення в експлуатацію, не доведеність обгрунтованості прийняття відповідачем оскаржуваних приписів, а також правомірність постанов за їх невиконання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень Інспекції.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №177 від 18 червня 2012 року і №1955 від 13 грудня 2012 року.
Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04 грудня 2012 року №142 і №143.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» судовий збір у розмірі 1 150 (одна тисяча сто п'ятдесят) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 січня 2013 р.