Категорія №8.1.5
Іменем України
14 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10259/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
судді: Смішливої Т.В.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.
за участю:
представника позивача: Ганишнюк Є.В. (дов. від 04.01.2013),
Пономарьова О.Т. (дов. від 04.01.2013),
представника відповідача: Клюєва О.В. (дов. №1-1/24 від 02.01.2013).
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства "Донбасантрацит"про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4079476,00 грн.,-
24 грудня 2012 року позивач звернувся з позовом до Державного підприємства "Донбасантрацит"в якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4079476,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державне підприємство "Донбасантрацит" зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради від 30.04.2003 за № 04051945Ю0010253, має статус юридичної особи, є платником податку на додану вартість з 22.05.2003, що підтверджується свідоцтвом №100330616 від 07.04.2012, перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 24/29-011 від 01.03.2011.
Станом на 30.11.2012 за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 4079476,00 грн., заборгованість утворилась, внаслідок несплати самостійно визначених сум у податкових деклараціях № 9064449494 від 19.10.2012 з граничним строком сплати до 30.10.2012 та № 9073009114 від 20.11.2012 з граничним строком сплати до 30.11.2012.
Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме -згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, 14.072003 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, 18.08.2003 платнику податків вручено другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131.
Також, відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.06.2011 № 31786777, термін дії 15.06.2016.
Державне підприємство "Донбасантрацит" не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.
На підставі викладено позивач просить стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3969613,00 грн.
Представник Державного підприємства "Донбасантрацит" у судовому засіданні наявність податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 4079476,00 грн. визнав, пояснив, що борг виник через те, що ДП "Донбасантрацит" є збитковим підприємством та отримує державну дотацію. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу, а також суму нарахованих після його сплати штрафних санкцій. Незважаючи на те, що для придбання необхідного обладнання та матеріалів з метою забезпечення технологічного процесу, своєчасності виплати заробітної плати витрачаються значні фінансові ресурси ДП "Донбасантрацит" забезпечує сплату податкових зобов'язань на рівні, що перевищує розмір нарахованих податків, тобто постійно зменшує існуючу податкову заборгованість. Однак, одночасне стягнення всієї заборгованості з податку на додану вартість може привести до зупинки діяльності ДП "Донбасантрацит" та подальшого його банкрутства. У зв'язку з цим представник ДП "Донбасантрацит" просив суд встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 4079476,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом наступних п'яти років.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Донбасантрацит" зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради від 30.04.2003 за № 04051945Ю0010253 (а.с.7), має статус юридичної особи (а.с.8,10-14), є платником податку на додану вартість з 22.05.2003, що підтверджується свідоцтвом № 100330616 від 07.04.2012 (а.с.15), перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 24/29-011 від 01.03.2011 (а.с.9).
Державним підприємством "Донбасантрацит" подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за вересень та жовтень 2012 року № 9064449494 від 19.10.2012 з граничним строком сплати до 30.10.2012 та № 9073009114 від 20.11.2012 з граничним строком сплати до 30.11.2012, у яких самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 4079476,00 грн. (а.с.20-21).
Самостійно визначена у вказаних податкових деклараціях сума податкового зобов'язання відповідачем своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим, станом на 30.11.2012 у ДП "Донбасантрацит" обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 4079476,00 грн.
Сума податкової заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.012012 по 30.11.2012, від 30.11.2012 (а.с.24)
До цього часу податковий борг за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9064449494 від 19.10.2012 та № 9073009114 від 20.11.2012 на загальну суму 4079476,00 грн. відповідачем не сплачений.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органи державної податкової служби відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковим органом уповноваженій особі Державного підприємства "Донбасантрацит" вручено першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків вручено другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131, які отримані уповноваженою особою відповідача 14.07.2003 та 18.08.2003 відповідно(а.с.17-18).
Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувалися, тобто є чинними.
Відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 15.06.2011 № 31786777, термін дії 15.06.2016 (а.с.19).
Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник ДП "Донбасантрацит" під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати щомісячних сум боргу з податку на додану вартість у сумі 4079476,00 грн., починаючи з січня 2013 року по грудень 2017 року відповідно до графіку погашення податкового боргу.
Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку та строку виконання рішення у справі, погодився з графіком погашення заборгованості, надавши суду письмову заяву.
Матеріалами справи підтверджено, що ДП "Донбасантрацит" є вугледобувним підприємством, отримує державну дотацію, має велику заборгованість перед бюджетом та є збитковим підприємством.
Кредиторська заборгованість ДП "Донбасантрацит" перед ДП "Вугіллі України" становить 258705 тис. грн. Вказані обставини не дозволяють сплатити одночасно усю суму податкового боргу до бюджету, виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, забезпечувати безпечні умови праці гірників та своєчасно сплачувати поточні податкові зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Тобто, інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що ДП "Донбасантрацит" дійсно на даний час має скрутне фінансове становище та не має можливості своєчасно виконувати свої зобов'язання зі сплати податкового боргу.
Разом з цим, заявником надано суду докази того, що ДП "Донбасантрацит" проведено роботи про підготовці та введенню в експлуатацію нових лав, так, планується введення в роботу нової лави шахти "Краснокутська", а 10.08.2012 введено у роботу нова лава шахти ім. "Ізвєстій".
Введення у роботу нових лав надасть можливість збільшити підприємству обсяги видобутку вугілля. Так, відповідно до основних показників роботи ДП "Донбасантрацит" на 2010-2015 роки заявник планує здійснити у 2013 році видобуток вугілля у кількості 1645 тис. т., що на 720 тис. т більше, ніж у 2011 році. При цьому, за рахунок модернізації виробництва збільшення видобутку вугілля планується здійснювати щорічно. Якість вугілля також повинна покращитись за рахунок зменшення його зольності, що, у свою чергу, підвищіть вартість вугілля.
Враховуючи надані сторонами докази, пояснення представника податкового органу про те, що відповідачем вживаються заходи по сплаті поточної податкової заборгованості, наявність значної податкової заборгованості ДП "Донбасантрацит" та можливість у подальшому покращити свої фінансове становище за рахунок збільшення обсягів видобування вугілля, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено можливість поліпшення свого фінансового стану у майбутньому та можливості ДП "Донбасантрацит" сплачувати податкову заборгованість у строки, визначені у графіку розстрочки, та у подальшому погасити заборгованість перед бюджетом.
За таких обставин, а також враховуючи позицію податкового органу, який підтримав заяву відповідача, суд вважає за можливе, відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення ДП "Донбасантрацит"сплати в доход державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4079476,00 грн. на п'ять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2013 року включно рівними частинами щомісячно по 10000,00 грн., з січня по грудень 2014 року включно рівними частинами щомісячно по 20000,00 грн., з січня по грудень 2015 року включно рівними частинами щомісячно по 50000,00 грн. з січня по грудень 2016 року включно рівними частинами щомісячно по 80000,00 грн. та січня 2017 року по листопад 2017 року у сумі 179956,00 грн. щомісячно зі сплатою останнього платежу у грудні 2017 року у сумі 179960,00 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства "Донбасантрацит"(код ЄДРПОУ 32446546, 94500, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10) відкритих у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Донбасантрацит" на р/р №31111029700002, код платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Луганську в установі банку ГУДКСУ в Луганській області, код 37991503 МФО 804013 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 4079476,00 грн. (чотири мільйони сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 00 коп.)
Встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати Державним підприємством "Донбасантрацит" в дохід державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 4079476,00 грн. на п'ять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2013 року включно рівними частинами щомісячно по 10000,00 грн., з січня по грудень 2014 року включно рівними частинами щомісячно по 20000,00 грн., з січня по грудень 2015 року включно рівними частинами щомісячно по 50000,00 грн. з січня по грудень 2016 року включно рівними частинами щомісячно по 80000,00 грн. та січня 2017 року по листопад 2017 року у сумі 179956,00 грн. щомісячно зі сплатою останнього платежу у грудні 2017 року у сумі 179960,00 грн.
Зобов'язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків м. Луганська Державної податкової служби внести відповідні зміни щодо розстрочення податкового боргу з податку на прибуток у картку особового рахунку Державного підприємства "Донбасантрацит".
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяТ.В. Смішлива