справа № 2a-0770/1240/12
рядок статзвіту - 12.3
код - 02
21 грудня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Лумей В.Г.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Яблонський О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання частково протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області №302 від 28.03.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_1» та визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області №66 о/с від 04.04.2012 року «По особовому складу» поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання частково протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області №302 від 28.03.2012 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_1" та визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області № 66 о/с від 04.04.2012 року "По особовому складу", поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що його звільнено з органів внутрішніх справ за п. "є" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Підставою для звільнення зі служби стало порушення службової дисципліни, яке позивач не вчиняв. Вважає накази необґрунтованими і прийнятими із порушеннями законодавства.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зокрема пояснивши, що наказом начальника УМВС України в Закарпатській області від 04 квітня 2012 року за № 66 о/с позивач звільнений в Запас Збройних Сил України на підставі п. 64 "є" (через порушення дисципліни). Звільнення відповідача зі служби проведено у чіткій відповідності до вимог діючого законодавства з урахуванням усіх обставин вчинення ним дисциплінарного проступку. Підставою для його звільнення став висновок службового розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни, яким встановлено, що 06 лютого 2012 року на ім'я начальника міськвідділу надійшов рапорт командира роти ПС Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_4 про те, що лейтенант міліції ОСОБА_1 не вийшов на роботу в другу зміну 04 лютого 2012 року, про причину своєї відсутності на робочому місці та про своє місцезнаходження не повідомляв ні безпосереднього керівника ані керівництво роти ПС, порушив статутні вимоги в частині невиконання вказівки керівництва роти ПС та вживання по відношенню до керівництва нецензурної лайки, порушив вимоги ст..154 п.Г розділу 7 Статуту ППСМ затвердженого наказом МВС України №404 від 28 липня 1994 року, порушив вимоги ПДР та транспортної дисципліни. Просив суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.
Згідно ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Норми п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів. Правовий статус посадових осіб органів УМВС України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Законом України "Про міліцію", Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ", "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ", а в частині, що не регулюється ними, законодавством про державну службу.
Так, матеріалами справи встановлено, що Наказом Управління МВС України в Закарпатській області від 28 березня 2012 року № 302 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_1" за систематичні порушення службової дисципліни, нехтування вимогами чинного законодавства з питань дотримання трудової дисципліни, що проявилось у безпідставному невиході на службу 04 лютого 2012 року, ігнорування вимог статті 154 п. "г" розділу 7 Статуту патрульно-постової служби міліції, затвердженого наказом МВС України від 28 липня 1994 року № 404 у частині не виконання вказівки керівництва підрозділу патрульної служби, порушення Правил дорожнього руху, транспортної дисципліни, відповідно до п. 8 ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС У країни в Закарпатській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнити з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, у запас (із поставленням на військовий облік).
Наказом Управління МВС У країни в Закарпатській області від 04 квітня 2012 року № 66 о/с виконано дисциплінарний наказ УМВС від 28 березня 2012 року № 302 та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1, командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС України в Закарпатській області.
Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Як вбачається із висновку службової перевірки, проведеної за фактом порушення службової дисципліни лейтенантом міліції ОСОБА_1, командиром взводу роти патрульної служби Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області від 14.03.2012 року встановлено, що 06 лютого 2012 року на ім'я начальника міськвідділу надійшов рапорт командира роти ПС Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_4 про те, що лейтенант міліції ОСОБА_1 не вийшов на роботу в другу зміну 04 лютого 2012 року, про причину своєї відсутності на робочому місці та про своє місцезнаходження не повідомляв ні безпосереднього керівника, ані керівництво роти ПС. Вказаний факт також виявлений працівниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України.
Суд констатує те, що позивач у відповідності до графіку виходу на роботу за лютий 2012 року, мав приступити до виконання службових обов'язків 04 лютого 2012 року у другу зміну.
Однак, як вбачається із матеріалів справи та встановлено у ході судового розгляду, ОСОБА_1 не зміг приступити до виконання службових обов'язків через хворобу, із зв'язку з чим звернувся до лікаря за місцем свого проживання. Враховуючи те, що 04 лютого 2012 року (субота) вихідний день, тому листок непрацездатності виданий 06 лютого 2012 року. Даний факт підтверджується випискою із хвороби позивача № 8 від 15.02.2012 року, а тому суд вважає поважною причину невиходу позивача на роботу 04 лютого 2012 року.
Щодо обставин, які мали місце 29 лютого 2012 року, а саме факту сну позивач при виконанні службових обов'язків, то слід зазначити, наступне. Стосовно вищевказаних обставин у ході судового розгляду у якості свідків допитані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, які пояснили, що позивач під час несення служби саме спав у службовому автомобілі, однак як вбачається із їх письмових пояснень, останній - дрімав. Враховуючи суперечність між усними поясненнями наданими у ході судового розгляду та письмовими поясненнями наданими під час службового розслідування, суд відноситься до таких критично та не може взяти їх до уваги, як належний та допустимий доказ. Інших доказів щодо факту сну позивача при виконанні ним своїх службових повноважень судом не встановлено.
Що стосується невиконання вказівки заступника командира роти ПС ОСОБА_7 щодо проходження тестування по службовій підготовці та брутального висловлювання в його адресу, то суд вказує на те, що позивач пройшов вказане тестування пізніше разом з ОСОБА_8, що підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_7, наданими ним в ході судового розгляду. Крім того, як вбачається із пояснень позивача, такий тестування пройшов після того, як повідомив про це безпосереднього керівника. Таким чином, наведене спростовує письмові пояснення ОСОБА_8 надані в ході службового розслідування.
Так, відповідач при визначенні виду дисциплінарного стягнення мав враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача і його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Пунктом 63 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ (далі - Положення) визначено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема: за порушення дисципліни (пункт є); у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення за порушення дисципліни (пункт й) , а також з інших підстав.
Як визначено ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Статуту).
У разі накладання дисциплінарного стягнення на порушника видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ та доводиться до відома особи, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Із аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту слідує, що дисциплінарна відповідальність особи рядового або начальницького складу виникає у разі вчинення нею дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.
Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку. За результатами службового розслідування керівник, у разі підтвердження фактів вчинення особою дисциплінарного проступку, приймає рішення щодо накладення на порушника дисциплінарного стягнення. При цьому, керівник, перед накладенням стягнення повинен зажадати від порушника надання письмового пояснення, а також при обранні виду стягнення, повинен врахувати тяжкість проступку, заподіяну шкоду, попередню поведінку особи, визнання нею своєї вини, тощо.
Як було зазначено вище, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних наказів став висновок службового розслідування.
Однак, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо встановлення у ході перевірки порушення позивачем службової дисципліни, оскільки висновки перевірки не містять фактів невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх службових обов'язків. Надаючи оцінку змісту висновків, суд не вбачає у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, які б могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді саме звільнення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу , при чому у відповідності до ч. 2 даної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним оскаржуваних позиваче наказів.
З врахуванням всіх встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд приходить до переконання, що оскаржувані накази УМВС, на підставі яких позивача звільнено в Запас Збройних Сил України на підставі п. 64 "є" ( через порушення дисципліни) видані з порушенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
За таких обставин вимоги позивача стосовно скасування зазначених наказів та поновлення його на займаній посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу є підставною та підлягають до задоволення.
Судових витрат по справі не має.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання частково протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області №302 від 28.03.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_1» та визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Закарпатській області №66 о/с від 04.04.2012 року «По особовому складу» поновлення на роботі та виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
1. Визнати протиправними і скасувати - п.1 наказу УМВС України в Закарпатській області №302 від 28.03.2012 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС лейтенанта міліції ОСОБА_1».
2. Визнати протиправними і скасувати наказ УМВС України в Закарпатській області «По особовому складу» за №66 о/с від 04.04.2012 року в частині звільнення за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) з органів внутрішніх справ у запас лейтенанта міліції ОСОБА_1, командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС України в Закарпатській області, з 04.04.2012 року.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС України в Закарпатській області - днем 04.04.2012 року.
4. Стягнути з Мукачівського міського відділу УМВС України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2012 року по 21.12.2012 року.
5. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді командира взводу роти патрульної служби Мукачівського міського відділу УМВС України в Закарпатській області та стягнення суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - підлягають до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Гебеш С.А.