Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17510/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Хохленкова О.В.
за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.
з участю:
представника позивача - Чвановій А.О.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1038,71 грн., -
Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі по тексту позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1038,71 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09.02.2011 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 16.02.2011 року відповідачеві було надано статус безробітного та призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття. 17.12.2011 року відповідач був знятий з обліку.
Відповідно до акту «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення» № 56 від 28.08.2012 року, відповідач перебував в трудових відносинах з відділом освіти Маріїнської райдержадміністрації з 15.10.2011 року по 15.04.2012 року, тобто в період перебування на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості.
За цей період часу, тобто з 15.10.2011 року по 17.12.2011 року, відповідач, згідно з розрахунком, отримав 1038,71 грн.
З метою досудового урегулювання спору позивачем було направлено листа від 29.10.2012 р. вих. № 08-09/2164, яким було запропоновано добровільно сплатити незаконно отриману суму матеріального забезпечення на випадок безробіття, але до теперішнього часу цей борг відповідачем не сплачено.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1038,71 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою із відміткою поштового відділення з поміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця знаходження, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
16.02.2011 року відповідачем до Донецького міського центру зайнятості згідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, була подана заява про надання статусу безробітного, в якій позивач власноруч зазначив, що у разі неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайве виплачено їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття (а.с.6).
Донецьким міським центром зайнятості, згідно наказу №НТ110216 від 16.02.2011 року надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.
Відповідно до наказу № НТ 110518 від 18.05.2011 року відповідачу було розпочато виплату допомоги по безробіттю з 17.05.2011 року.
Згідно із наказом № НТ 120126 від 26.01.2012 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю з 17.12.2011 року.
За час перебування відповідача на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості, а саме: з 19.10.2011 р. по 16.12.2011 р., згідно з розрахунком про розмір отриманого матеріального забезпечення, відповідачем отримано 1038,71 грн.
Під час проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним було складено акт № 56 від 28.08.2012 року, згідно якого вбачається, що відповідно до трудового договору відповідач перебував в трудових відносинах з відділом освіти Маріїнської райдержадміністрації з 15.10.2011 року по 15.04.2012 року, тобто в період перебування на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Частиною 3 ст.23 Закону № 803 встановлено, що у разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період - до надання йому підходящої роботи.
Абзацом 3 частини 4 цієї ж статті передбачається, що за безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону.
З аналізу цих норм Закону № 803 випливає, що в громадських роботах беруть участь безробітні громадяни і на цих громадян розповсюджуються обов'язки про повідомлення обставин, що випливають на виплату їм допомоги по безробіттю чи інших соціальних послуг.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533 (далі - Закон № 1533) видами соціальних послуг за цим Законом є фінансування організації оплачуваних громадських робот робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 2 статті 36 Закону України № 1533 покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Положеннями п.п. 5 п.5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).
Наказом Донецького міського центру зайнятості № 562 від 29.10.2012 року було наказано повернути кошти виплачені ОСОБА_2 (а.с.12).
Листом № 08-09/2164 від 29.10.2012 року відповідачу пропонувалось добровільно сплатити отриману суму соціальних послуг, однак добровільно відповідач не сплатив отриману суму соціальних послуг (а.с.8).
Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд вважає, що позивачем повністю доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь Донецького міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1038,71 грн.
Натомість відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів своєї правомірної поведінки у цих правовідносинах.
За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги повинні бути задоволені повністю.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 15.10.2011 року по 17.12.2011 року в сумі 1038,71 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: 83086, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (адреса: 83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46-д, код ЄДРПОУ 25671511) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 15.10.2011 року по 17.12.2011 року, в сумі 1038 (одна тисяча тридцять вісім) гривень 71 копійку.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті та її проголошено в судовому засіданні в присутності представника позивача 14 січня 2013 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Хохленков О.В.