09 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14852/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
при секретаріКалині В.М.
за участю:
представника відповідача Лихоліт О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Суб'єкт підприємницької діяльності, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від № Ф-9 від 05.06.2012 року винесену управлінням Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок порушення вимог Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач неправомірно виніс оскаржувану вимогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 26.12.2012 року. У судовому засіданні, відкритому 26.12.2012 року, розгляд справи відкладався.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".
У судове засідання з'явився представник відповідача. Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив суд розглянути справу без його участі.
Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію від 16.01.2004 року ОСОБА_4 є фізичною особою підприємцем.
Позивач зареєстрований в управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та є згідно п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 15 Закону № 1058-IV платником страхових внесків.
За змістом п. 1 ст. 14, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення календарного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у 2010 році був суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою підприємцем, який обрав особливий спосіб оподаткування - сплату єдиного податку.
Згідно п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
За змістом ч. 2 Указу Президента України, від 03.07.1998, № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують щомісяця єдиний податок, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. З єдиного податку 42 відсотки складають внесок до Пенсійного фонду України.
Таким чином, страховий внесок, що сплачується суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами у складі єдиного податку, складає від 8,40 грн. до 84,00 грн.
Законом України від 08.07.2010, № 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що набрав чинності 17.07.2010 року, підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, згідно якої встановлено обов'язкову сплату підприємцями - фізичними особами на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду. Зазначеним особам надано право самостійно визначати суму страхового внеску для себе та членів своєї сім'ї. При цьому розмір внеску з урахуванням частини єдиного або фіксованого податку, що перераховується до Фонду, повинен становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Згідно статті 1 Закону № 1058-IV мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Статтею 4 Закону України, від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2 % від суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Статтею 2 Закону України від 20.10.2009, № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" встановлені такі розміри мінімальної заробітної плати: з 1 липня 2010 року - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.
Таким чином, у 2010 році, починаючи з липня вказаного року, позивач мав сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з урахуванням частини єдиного податку у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, а саме:
липень - вересень 2010 року - не менше 294,82 грн.
жовтень - листопад 2010 року - не менше 301,12 грн.
грудень 2010 року - не менше 306,10 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума страхових внесків, що підлягала сплаті позивачем у 2010 році складає 2296,80 грн.
Проте, у липні - грудні 2010 року позивач сплатив страхові внески не в повному обсязі й заборгованість в сумі 994,80 грн. була зменшена за рахунок переплати та складає 700,80 грн.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
05.06.2012 року відповідачем була винесена вимога про сплату боргу № Ф-9 в сумі 700,80 грн., яка була отримана позивачем 20.06.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пункту 8.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
Пунктом 8.5 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Доказів звернення до відповідача із заявою про неправильність обчислення сум недоїмки, позивач не надала.
За таких обставин позовні вимоги є незаконними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без задоволення.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 14.01.2013 року.
Суддя О.В. Серьогіна