26 грудня 2012 року Справа № 0870/11545/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі Глінського А.А.
за участю:
представників позивача Воробйової І.В., Маркової С.Ю.
представника відповідача Бібік С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень - рішень
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус ЛТД»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012 № 0002142211 та № 0002132211.
Представники позивача підтримали позовні вимоги і просять задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що у період який перевірявся, підприємство мало законні фінансово-господарські відносини з ТОВ «Абсолют АМ». Із зазначеним підприємством був укладений договір № 265 від 29.06.2010 року, згідно якого ТОВ «Абсолют АМ»зобов'язано було виконати прибирання у нежитлових приміщеннях за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 6 та м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 12-в, які належать ТОВ «Крокус ЛТД»на підставі свідоцтва про право власності від 20.03.2006 року та 25.09.2008 року відповідно. На виконання умов даного договору ТОВ «Крокус ЛТД» сплатив кошти у розмірі 328 902 грн. згідно рахунків -фактури № 265 від 30.07.2010 р., № 394 від 30.08.2010 р., № 489 від 29.09.2010 р. Даний факт також підтверджується звітами про використання коштів та квитанціями. При виконанні умов договору ТОВ «Абсолют АМ»відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями (далі за текстом-Закон №168/97-ВР) мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної. Податкову накладну ТОВ «Абсолют АМ»мало повне законне право надавати ТОВ «Крокус ЛТД», так як у, відповідності із ст. 9 Закону ТОВ «Абсолют АМ»було зареєстроване як платник податку на додану вартість. Первинні документи укладені з дотриманням вимог, передбачених ст. 203 ЦК України, з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст первинних документів не суперечить актам цивільного законодавства, підписані особами, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь-якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними. Договір, укладений з ТОВ «Абсолют АМ», в судовому порядку недійсним не визнаний. Крім того, підприємству «Крокус ЛТД»невідомі особи, які вказані в акті перевірки, що скоїли злочин. Підприємство отримувало послуги від ТОВ «Абсолют АМ»в особі директора ОСОБА_4 і претензій по виконаним роботам не має.
Тому позивач вважає висновки податкової інспекції безпідставними, та податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.
Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що ДПІ у Жовтневому районі отримано вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя, яким визнано винними гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 205, 358 КК України, а саме створення фіктивного підприємства -ТОВ «Абсолют АМ». Наявність у ТОВ «Крокус ЛТД»документів, які відповідно до Податкового кодексу України, є необхідними для формування податкового кредиту -податкових накладних, актів виконаних робіт не є безумовною підставою для віднесення сум податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що дійсно у 2010 році підприємство «Абсолют АМ»співпрацювало з ТОВ «Крокус ЛТД», а саме цьому підприємству були наданні послуги по прибиранню приміщень. Претензій по виконаним роботам у ТОВ «Крокус ЛТД»не було, але у зв'язку з тим, ТОВ «Абсолют АМ»вимушено було кожного дня просити сплатити за виконані роботи, ТОВ «Абсолют АМ»відмовилося від подальшої співпраці.
Вислухавши представників сторін, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно матеріалам справи, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя була проведена позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Абсолют АМ»за період з 01.01.2010 р. по 01.07.2012 р., за результатами якої складено акт № 89/22-11/13631363. На підставі даного акту були прийняті податкові повідомлення -рішення № № 0002132211 від 03.10.2012 року, 0002142211 від 03.10.2012 року.
Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Крокус ЛТД»: п. 5.1, абзацу 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 68521 грн. за 3 квартал 2010 року та п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 54817 грн.: за липень 2010 р. -13175 грн., серпень 2010 р. -28872 грн., вересень 2010 р. -12770 грн.
Висновок перевіряючим зроблено на підставі того, що згідно вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2012 року фінансово -господарську діяльність ТОВ «Абсолют АМ»визнано судом фіктивною діяльністю. Операції ТОВ «Абсолют АМ»не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. Крім того, акти виконаних робіт по взаємовідносинах з ТОВ «Абсолют АМ»не є такими, що підтверджують витрати та відповідають діючому законодавству.
Однак, суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Стаття 58 Конституції України установлює, що закони та інші нормативно -правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як свідчать матеріали справи та пояснення позивача, підставами донарахування сум податку на додану вартість та податку на прибуток став вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (справа № 0814/183/2012, 1/814/111/2012 від 13.03.2012 р.).
У період який перевірявся, підприємство мало законні фінансово-господарські відносини з ТОВ «Абсолют АМ». Зазначене підприємство надавало послуги по прибиранню приміщень.
При виконанні умов договору ТОВ «Абсолют АМ»відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями (далі за текстом-Закон №168/97-ВР), мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.
Податкові накладні ТОВ «Абсолют АМ»мало повне законне право надавати ТОВ «Крокус ЛТД», так як у, відповідності із ст. 9 Закону ТОВ «Абсолют АМ»було зареєстроване як платник податку на додану вартість.
При реалізації робіт, відповідно до вимог п.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону ТОВ «Абсолют АМ»законно виписало та видало податкові накладні ТОВ «Крокус ЛТД», а Позивач, в свою чергу, законно отримував право на податковий кредит по одержаним податковим накладним.
Так, згідно п.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР «податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надасться покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ... Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків».
Так, відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв 'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Як зазначалась раніше, відповідно п.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Отже, Законом України № 168-97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Жодний нормативний акт не ставить в залежність право на податковий кредит від наявності або відсутності інших документів первинного обліку, і від того, яким чином господарські операції відображені у бухгалтерському і податковому обліку контрагента.
Отже платник податку -ТОВ «Абсолют АМ»при виписуванні податкових накладних вже нарахувало для сплати податок зазначений в податковій накладній, а ТОВ «Крокус ЛТД»на законних підставах скористувалось правом на податковий кредит.
Що стосується посилання в акті перевірки на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2012 року, то необхідно зазначити наступне. Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя мав місце у 2012 року, (13.03.2012 р.), ТОВ «Крокус ЛТД»співпрацювало з ТОВ «Абсолют АМ»у 2010 році. Крім того, у вироку зазначено, що («ОСОБА_5, действуя согласованно с ОСОБА_8 и ОСОБА_9, 10.03.2010 года, зарегистрировал на имя ОСОБА_10 и ОСОБА_4, не ставя последних в известность о своих истинных преступных намерениях, ООО «Абсолют АМ»в исполнительном комитете Запорожского городского совета».)
Податковим органом безпідставно здійснено висновок щодо порушення Позивачем п. 5.1, абзацу 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97.
Відповідно до п.п. 2.1.1 Закону України № 283/97 платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Таким чином, ТОВ «Абсолют АМ»у встановленому законодавством порядку було зареєстроване як платник податку. А саме підприємство мало зареєстрований статут із видами господарської діяльності, який у судовому порядку не скасовувався та нікчемним не визнавався.
Крім того, необхідно зазначити, що суми фінансово -господарських операцій між ТОВ «Крокус ЛТД»та ТОВ «Абсолют АМ»за період з липня 2010 року по вересень 2010 року не були включені до складу валових витрат та не відображались в Декларації з податку на прибуток за третій квартал 2010 року.
Тобто, мав місце правочин між ТОВ «Абсолют АМ»та ТОВ «Крокус ЛТД», який повністю відповідає вимогам ЦК України.
А саме згідно із п.1 ст. 202 ЦК України -правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Діяльність ТОВ «Крокус ЛТД»як однієї із сторін правочину повністю спрямована на набуття цивільних прав.
Відповідно із ч.5 ст. 203 ЦК України -правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Позивач повністю виконав умови договору, яким закріплено правочин. Даний правочин знайшов своє підтвердження у первинній та звітній документації.
Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Окрім того, слід враховувати, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, суд вважає, що Відповідач неправомірно дійшов висновків про порушення ТОВ «Крокус ЛТД»п. 5.1, абзацу 4 п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 р. № 283/97, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 68521 грн. за 3 квартал 2010 року та п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 54817 грн.: за липень 2010 р. -13175 грн., серпень 2010 р. -28872 грн., вересень 2010 р. -12770 грн., а тому необґрунтовано прийняв податкові повідомлення -рішення від 03.10.2012 № 0002142211 та № 0002132211.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Крокус ЛТД»підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус ЛТД»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення -рішення винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби №0002142211 від 03.10.2012 та №0002132211 від 03.10.2012.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус ЛТД»(ЄДРПОУ 13631363) судові витрати по справі у розмірі 1 541 грн. 72 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок одна гривна сімдесят дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака