Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17398/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-00
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання - Вишневській О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Очеретине)
про стягнення заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача - Маханова Т. В.
від відповідача - не з'явився
Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1689,46 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, мотивуючи тим, що відповідач має прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1689,46 грн., яка на теперішній час ним не сплачена.
Відповідач у судове засідання не з'явилася та представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідач зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області 14.11.2008 року за № 22520000000000748, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_1.
Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований у позивача за № 05-58-11-1126.
18.04.2011 року відповідачем надано звіт щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, з якого вбачається, що відповідачем самостійно обчислені та нараховані страхові внески на загальну суму 1868,40 грн.
Позивачем складено та направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № - Ф 213 від 27.07.2011 року на суму 1717,20 грн., яка отримана нею 10.08.2011 року, про що свідчить підпис відповідача на поштовому повідомлені.
Доказів оскарження або скасування зазначеної вимоги суду не надано.
Згідно даних картки особового рахунку відповідача з 01.04.2011 року по 11.12.2012 року заборгованість відповідача, з урахуванням часткової сплати, становить 1689,46 грн.
Станом на момент подання позивачем позову заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків складає 1689,46 грн.
Доказів сплати заборгованості зі сплати страхових внесків 1689,46 грн. суду не надано.
Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон) страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч.4 ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
На підставі ч.6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У відповідності до ч.12 ст.20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 1 Закону страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальниками згідно з п. 5 ст. 14 Закону є застраховані особи, зазначені в п. 3 і 4 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Згідно п.3 ст.11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Ст. 15 Закону передбачає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набирає чинності з дня опублікування, тобто з 17.07.2010 року (Газета «Голос України» № 131 від 17.07.2010), були внесені зміни до п.п. 4 п. 8 р. XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, згідно яких фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Відповідно до пп. 1 ч. 8 р. XV «Прикінцеві положення» Закону, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і у порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон № 400/97) для відповідних платників збору.
Ст. 1 Закону № 400/97 встановлено перелік осіб, що є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників.
П. 22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» було визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (надалі - Декрет), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 ст. 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності.
Р. IV Декрету регламентує особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів, тобто, регулюються відносини пов'язані зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, що входить до складу системи оподаткування. Страхові ж внески, як зазначалося, не відносяться до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» з 1 липня 2010 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати - 888 грн.
Згідно з редакцією ст. 1 Закону № 1058, що діяла на час спірних відносин, мінімальний страховий внесок це сума коштів, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Таким чином, сума страхового внеску з урахуванням частини єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, яку повинен був сплатити відповідач за спірний період складає 1689,46 грн.
П.7 р. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
З огляду на зазначене, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст.ст. 158, 159, 160-163, 167, 185-186, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області заборгованість у розмірі 1689,46 грн.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні в присутності представника позивача 09.01.2013 року.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 січня 2013 року.
Суддя Маслоід О.С.