Копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
25 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-3023/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.
секретар судового засідання -Черна О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськмолсервіс»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськмолсервіс»(далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ) з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002432300 від 10.04.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем пп.4.16 ст.4, пп. 5.5.1 ст.5, ст.6, пп. 7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, оскільки спеціалістами податкового органу не конкретизовано, до якого саме виду доходу слід відносити суми валютних виручок, отриманих позивачем у зв'язку з виконанням договору комісії та використані ним для виконання зобов'язань перед третіми особами за договорами поруки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав законності оскаржуваного рішення, яке прийнято на підставі обґрунтованих висновків перевірки, в ході якої встановлено порушення вимог Закону України « Про оприбуткування прибутку підприємств».
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 30.10.2012 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі зібраних доказів, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськмолсервіс»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Світловодської міської ради 11.10.2006 року (т.1,а.с.179) та діє на підставі статуту (т.1, а.с. 160-178)
Види діяльності за КВЕД :
- перероблення молока та виробництво сиру;
- виробництво морозива;
- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами;
-роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (т.1,а.с.179-180).
Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт № 28/2200/34650563 від 20.03.2012 року (т.1, а.с. 13-62).
Відповідно до висновків зазначеного Акту встановлено наступні порушення:
- пп. 4.16 ст. 4, пп. 5.5.1 ст. 5, ст. 6, пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», ч. 1 ст.1011, ст.1018 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1592483 грн., в тому числі: за 2008 рік в сумі 1592483 грн. (в тому числі за І квартал 2008 року - 4694387 грн., за І півріччя 2008 року -в сумі 1106717 грн., за ІІІ квартал 2008 року -1475795 грн.).
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002432300 від 10.04.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1592483 грн. - за основним платежем та 398120,75 грн. -штрафні (фінансові) санкції (т.1,а.с. 63).
Висновки відповідача щодо необхідності збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, ґрунтуються на тому, що позивачем та ТОВ «Торговий дім Клуб сира»було укладено договір комісії №37/07 від 01.06.2007р. та додаткові угоди до вказаного договору.
На виконання вказаного договору позивач одержав від контрагента товар для подальшої реалізації нерезидентам.
Протягом перевіреного періоду позивачем було реалізовано нерезидентам товар одержаний від ТОВ «Торговий дім Клуб сира»на загальну суму 227865015,63 грн. (т.1а.с.189-191).
Також, протягом перевіреного періоду позивачем укладались угоди поручительства з кредитором -ВАТ «Банк фінанси та кредит»та боржниками -ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат», ВАТ «Бобровицький молокозавод», ВАТ «Каланчакський комбінат хлібопродуктів», ВАТ «Канівський маслосирзавод».
На виконання умов договорів поручительства позивач частково використовувалися кошти отримані від нерезидентів за реалізований товар комітента - ТОВ «Торговий дім Клуб сира», а тому відповідачем зроблено висновок, що кошти комітента направлялись позивачем на власні господарські потреби.
На думку відповідача, вказані обставини свідчать про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не було віднесено до складу валового доходу суму коштів які перераховані платнику податку на виконання договору комісії, а використано ці кошти на власні господарські потреби у сумі 6369931 грн., а саме 1 квартал 2008 р. -1877753 грн., 2 квартал 2008 р. -2549116 грн., 3 квартал 2008 р. - 1476312 грн., 4 квартал 2008 р. -466750 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх взаємозв'язку з нормами матеріального права, якими було врегульовано спірні правовідносини, суд приходить зазначає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковими зважаючи на таке.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ч. 1 ст. 1013 ЦК України, комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Матеріалами справи встановлено, що 01.06.2007 року між позивачем (комісіонер) та ТОВ «Торговий дім «Клуб Сиру»(комітент) укладено Договір комісії №37/07, відповідно до умов якого комісіонер зобов'язаний від свого імені здійснювати пошук контрагента (покупця) і продавати товари, що належать комітенту (т.2, а.с.23-26). Також до вказаного договору сторонами вносились з міни шляхом укладення додаткових угоди від 04.12.2007р. та 05.03.2008р. (т.1.а.с. 25, 26).
Пунктом 2.3 вказаного договору сторони передбачили розмір комісійної винагороди в розмірі 0,6% від суми здійснених комісіонером угоди, виходячи з вартості сум зазначених в ВМД.
Крім того, сторони умовами договору передбачили (п. 3.2.5, 3.2.6), що комісіонер самостійно, на власний розсуд розпоряджається валютною виручкою, яка надійшла в його розпорядження після виконання комісійного доручення. Комісіонер зобов'язаний повернути комітенту виручку, отриману внаслідок виконання зовнішньоекономічного контракту в національній валюті України.
Комісіонер зобов'язаний повернути комітенту виручку від реалізації товару, який переданий на комісію у строки встановлені комітентом, в разі отримання від комітента відповідної платіжної вимоги.
На виконання умов договору комісії позивачем здійснювалась реалізація товару нерезидентам.
Так, протягом перевіреного періоду позивачем було реалізовано нерезидентам товар одержаний від ТОВ «Торговий дім Клуб сира»на загальну суму 227865015,63 грн. (т.1а.с.189-191).
Також, протягом перевіреного періоду позивачем укладались угоди поручительства з кредитором -ВАТ «Банк фінанси та кредит»та боржниками -ВАТ «Світловодський маслосиркомбінат», ВАТ «Бобровицький молокозавод», ВАТ «Каланчакський комбінат хлібопродуктів», ВАТ «Канівський маслосирзавод».
На виконання умов договорів поручительства позивач частково використовувалися кошти отримані від нерезидентів за реалізований товар комітента - ТОВ «Торговий дім Клуб сира».
Доводи відповідача щодо того, що кошти комітента, які використані позивачем на власні господарські потреби мають статус доходів з інших джерел у розумінні п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суперечать положенням цього Закону.
Згідно п. 1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Отже, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачає, що передача товару у межах договорів комісії від комітента комісіонеру, подальша їх реалізація, отримання відповідних коштів комісіонером, з метою їх подальшої передачі комітенту, спричиняє виникнення доходу у комісіонера, а отже і обов'язку нараховувати та сплачувати податок на прибуток.
Посилання відповідача на положення п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судом до уваги не приймаються, оскільки вказана норма Закону не містить такого визначення доходу з інших джерел, як сума коштів одержана комісіонером в рамках договору комісії, для їх подальшої передачі комітенту.
Вказані висновки також підтверджуються п.п. 6.2 п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.99р. №290 не визнаються доходами такі надходження від інших осіб -сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.
Отже, дохід комісіонера може складатися лише із суми комісійної винагороди й визнаватись доходом в момент передачі результатів наданих послуг за комісійним договором.
В даному випадку позивач та його контрагент за договором комісії - ТОВ «Торговий дім Клуб сира», передбачили договором (п. 2.3) розмір комісійної винагороди, відповідно до якого й повинна була бути розрахована база оподаткування податком на прибуток, а не сума коштів, яка надійшла на рахунок комісіонера, оскільки вказані кошти не є його власністю.
Також суд відмічає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не взято до уваги, що будь-яких претензій до виконання умов договору комісії ТОВ «Торговий дім «Клуб Сиру», в т.ч. і щодо повернення грошових коштів позивачеві не пред'являло, що вказує на належне виконання умов договору.
Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України дії відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення дійшов висновку, що вони вчинені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськмолсервіс»судові витрати у розмірі 2 146 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002432300 від 10.04.2012 року.
Присудити Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськмолсервіс»судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку податкового органу кошти в розмірі 2146 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2012 року.
Суддя Н.В. Чубара