31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/12234/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі судового засідання Мізері А.В.
за участю :
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Байкова А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області про виключення з довідки відомостей про наявність вироку, суд,-
ОСОБА_1 16 жовтня 2012 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив:
- визнати протиправною діяльність Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо надання неправомірної довідки за формою ІП-1 серія МВС № 2635584 від 17.09.2012 року на ім'я ОСОБА_1 з наданням відомостей про наявність вироку суду.
- зобов'язати Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області, у десятиденний строк з моменту набрання законної сили рішення суду, надати позивачу довідку про несудимість без відомостей про наявність вироку суду.
- стягнути з відповідача на корить позивача сплачений судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що у вересні 2012 року позивач, як громадянин України, реалізуючи своє конституційне і законне право на отримання інформації звернувся до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області, для отримання довідки про несудимість. 21.09.2012 року позивач отримав довідку за формою ІП-1 серія МВС № 2635584 від 17.09.2012 року за підписом начальника Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області Згерського Р.А., в якій вказано, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Великоолександрівка, Дніпропетровська області, Україна, засуджений : 25.08.2009 року Красногвардійським р/с м.Дніпропетровська за ст.368 ч.1 КК України 2 р. п/в позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій строком на 2 роки в органах влади. За ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 11.11.2009 року вирок змінено: вважати засудженим по ст.368 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 15000 грн. Звільнений із зала суду. Згідно довідки № 1-177/09 від 28.09.2012 р., яку надав Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська ОСОБА_1 штраф у розмірі 15000 грн. сплатив у повному обсязі, оригінал квитанції про сплату знаходиться в матеріалах кримінальної справи. Штраф у розмірі 15000 грн. було сплачено позивачем у листопаді 2009 року, тобто погашення судимості відбулося у грудні 2010 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з підстав аналогічних викладеним в запереченні проти адміністративного позову, яке міститься в матеріалах справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2012 року Управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області для оформлення дозволу на зброю видано довідку ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Великоолександрівка, Дніпропетровської області, засуджений 25.08.2009 року Красногвардійським р/с м.Дніпропетровська за ст.368 ч.1 КК України 2 р. п/в позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій строком на 2 роки в органах влади . За ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 11.11.2009 року вирок змінено: вважати засудженим по ст.368 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 15000 грн. Звільнений із зала суду.
Згідно довідки № 1-177/09 від 28.09.2012 Красногвардійського районного суду, наявна інформація, що згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровській області від 11.11.2009 року позивачу було призначено покарання у вигляді штрафу розміром 15000 гривень, який засуджений сплатив у повному обсязі. Оригінал квитанції про сплату штрафу знаходиться в матеріалах кримінальної справи. Довідка видана для пред'явлення за місцем вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Згідно з ч.2 статті 11 Закону України «Про інформацію», зазначено, що не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.
Згідно з ч.2 статті 21 Закону України «Про інформацію»,зазначено, що конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Стаття 1 Закону України «Про міліцію» визначає, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» визначає, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;
Стаття 11 Закону України «Про міліцію» визначає права міліції при виконанні своїх обов'язків. У пункті 13 вказаної статті зазначено, що міліція має право вести оперативно-пошукові та криміналістичні обліки, облік адміністративних правопорушень та профілактичний облік правопорушників, документів, інші передбачені законодавством обліки; здійснювати обробку персональних даних в обсязі, структурі та порядку, що випливають із завдань та функцій, покладених на міліцію цим та іншими законами; у межах компетенції складати статистичну інформацію, забезпечувати режим доступу до інформації, надавати інформаційні послуги;
Порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України визначений «Інструкцією про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України», яка затверджена спільним наказом МВС України та Державним Департаментом України з питань виконання покарань за № 823/188 від 23.08.2002р., та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.09.2002р. за № 738/7026.
Відповідно до п. п. «б», «в» п. 2.3 вказаної Інструкції, в УОІ-ВОІ регіональному (місцевому) обліку підлягають, засуджені особи або особи, яким пред'явлено звинувачення, незалежно від складу злочину чи обраного запобіжного заходу. Особи, кримінальні справи щодо яких припинені відповідно до статей 22, 44-49, 97 КК України.
Питання визначення судимості, настання правових наслідків та строків погашення судимості врегульовані Кримінальним кодексом України.
Так, згідно зі статтею 88 Кримінального кодексу України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Згідно зі ч.5 ст. 89 цього Кримінального кодексу України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян згідно пункту 9.9 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 Кримінального кодексу України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
Відповідно до п.3.4 Тимчасової інструкції із заповнення інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ довідки про відсутність або наявність судимості, довідка видається з урахуванням погашення (ст.89 КК України) або зняття (ст.91 КК України) судимості.
В судовому засіданні встановлено, що на момент видачі довідки у відповідача була відсутня інформація щодо факту сплати штрафу позивачем та її дати. На запит УІАЗ від 26.10.2012 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська надано відповідь від 29.10.2012 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 за ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 11.11.2009 року сплатив штраф у повному обсязі 03.12.2009 року. На підставі цього 29.10.2012 року були внесені відповідні коригування до обліків персонально-довідкової картотеки відносно позивача, що підтверджується копією картки ОСОБА_1, оригінал якої було досліджено в судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно частин 1-2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, суд вважає, що Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Повний текст постанови складено 5 листопада 2012 року.
Суддя С.І. Озерянська