Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16535/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Дмитрієва В.С.,
при секретарі судового засідання Гаджієвій Г.А.,
за участю:
представника позивача - Охмуш В.Б. за довіреністю від 10.10.2012,
представника відповідача - Лошакової О.М. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 192998,37 грн.,
Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 192 998,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, повинні відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати за особовими справами осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідач відмовився від відшкодування витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням витрат на виплату державної адресної допомоги за період липень - вересень 2012 року в розмірі 192998,37 грн.
Позивач вважає, що така відмова не ґрунтується на нормах чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлений позов та надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову. В обґрунтування заперечень на позов вказала на відсутність правових підстав для відшкодування пенсій по інвалідності або в разі втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Також, вказала на відсутність правових підстав для відшкодування витрат на виплату пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки особи, яким виплачена така пенсія на час смерті потерпілого не перебували на його утриманні, тобто були працездатними. Вимоги стосовно відшкодування витрат на виплату державної адресної допомоги, передбачені постановою КМУ від 26.03.2008 №265, також не можуть бути задоволені у зв'язку з тим, що не пов'язані із страховим випадком. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Між сторонами підписані Акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період липень - вересень 2012 року.
Як встановлено судом, згідно таблиць розбіжностей витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, не були прийняті до відшкодування Фондом за період липень - вересень 2012 року, розбіжності в сумі 192998,37 грн. виникли в результаті непогодження Фондом соціального страхування відшкодувати Управлінню ПФУ суми пенсій, які виплачені:
- ОСОБА_5, ОСОБА_6 - з причини не отримання страхових виплат в разі втрати годувальника;
- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38. ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66. ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_6, ОСОБА_74, ОСОБА_75 - з причини того, що на дату смерті годувальника утриманець був працездатним, та на день смерті потерпілого (годувальника) утриманець не досяг 55 річного віку та непрацездатним за висновком МСЕК не визнавався;
- ОСОБА_76 - з причини дорожньо-транспортної пригоди;
- ОСОБА_77 - з причини відсутності висновку МСЕК.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі за текстом - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначені у статті 25 Основ. Так, відповідно до п. 1 ст. 25 Основ за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі за текстом - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Відповідно до п. "д" ч. 1 статті 21 Закону № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Тобто, на відповідача покладається обов'язок виплатити пенсію по втраті годувальника, у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки пенсійне забезпечення здійснюється позивачем, то відповідач зобов'язаний відшкодувати вказану пенсію.
Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Також частиною 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Статтею 21 Закону № 1105-ХІV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 28 Закону № 1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Згідно із статтею 33 № 1105-ХІV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року у справі 2а/0570/12568/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2012 року, у задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки про стягнення суми заборгованості по відшкодуванню пенсій за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, які не були прийняті Фондом на загальну суму 177 140,97 грн. - відмовлено.
На підставі частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2012 року у справі 2а/0570/12568/2012 набрала законної сили 12 грудня 2012 року, з огляду на що, обставини, встановлені даною постановою, не можуть оспорюватись в даній справі.
Як встановлено постановою суду у справі № 2а/0570/12568/2012, гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38. ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66. ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_6, ОСОБА_74, ОСОБА_75 на момент загибелі годувальників вказані особи не досягли 55 річного віку, були працездатними, групи інвалідності не встановлено, а також в особових пенсійних справах відсутні висновки МСЕК про встановлення причинного заявку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або рішення суду про встановлення перебування на утриманні на момент смерті годувальника.
Також постановою суду у справі № 2а/0570/12568/2012 встановлено, що не підлягають відшкодуванню витрати по особових пенсійних справах, відсутні висновки МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Стосовно призначення пенсії ОСОБА_78, суд у поставові зазначив, що годувальник загинув внаслідок дорожньо-транспортних подій, де є винними треті особи, про що зазначено у актах за формою Н-1, які знаходяться у пенсійних справах даних осіб. На момент даних подій вже діяли норми Цивільного кодексу України, а тому відповідно до частини 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодовувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Відділення виконавчої дирекції Фонду не є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті; на відділення лише покладається обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну з вини роботодавця. До Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві дані події не мають ніякого відношення, оскільки Фонд здійснює виплати тільки в разі настання страхового випадку.
Таким чином, суд вважає встановленими обставини щодо необґрунтованості заявлених вимог в частині стягнення сум виплачених пенсій по гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38. ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66. ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_6, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_78
Отже, право на отримання виплат в них не виникло, тому витрати на виплату їм пенсій не підлягають стягненню.
З приводу не врахування відповідачем суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_79 - ІНФОРМАЦІЯ_1 суд зазначає наступне.
Відповідно до актового запису за № 459 в Книзі реєстрації смертей Червоногвардійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_79 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12.05.2012.
Положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати ПФУ витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону № 1105. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії (Аналогічна думка з цього приводу вкладена в Постанові Верховного Суду України від 23 травня 2011 року).
Суд зауважує, що причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів (ч. 9 ст. 34 зазначеного Закону). Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. № 606, органом, який встановлює причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є МСЕК.
Позивачем не наведено доказів, які б підтверджували, що смерть ОСОБА_79 ІНФОРМАЦІЯ_2 настала внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, тобто в особовій пенсійній справі відсутній висновок МСЕК про встановлення причинного зв'язку в смерті потерпілого з одержання каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тому витрати Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на виплату пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві в сумі 3006,87 грн. не підлягають відшкодуванню.
Також суд зазначає, що державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008, не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року передбачено, що виплата державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, але ж даною постановою Кабінету Міністрів України не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по сплаті вказаних виплат.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року за N5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, серед якого відсутня щомісячна державна адресна допомога та витрати по її доставці.
Аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку, що вимога позивача про відшкодування витрат на виплату і доставку щомісячної адресної допомоги, пов'язаною з витратами по особових справах потерпілих, яким виплачена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період липень - вересень 2012 року є необґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, суд проходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 192998,37 грн. - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 08 січня 2013 року у присутності представників сторін. У повному обсязі постанова виготовлена 10 січня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.