Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16680/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год.00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.,
при секретарі
за участі секретаря судового засідання Ковальського А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом державного підприємства «Шахтоуправління
«Південнодонбаське №1»
до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької
області
про скасування рішення № 152 від 20 серпня 2012 року про
застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату
(неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне
перерахування) єдиного внеску
за участю:
представника позивача: Воробцова Р.С., за дов. від 03 жовтня 2012 року № 2432,
представник відповідача: не з'явились
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про скасування рішення № 152 від 20 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем складено одне рішення, а не декілька - після кожного звітного періоду, як вважає позивач.
Крім того, позивач сплачував поточні платежі з єдиного внеску за певний період, а відповідач, неправомірно, на його думку погашав недоїмку, штрафи та пеню, які виникли раніше.
Також, позивач, який є збитковим підприємством, сплачував зобов'язання з єдиного внеску за рахунок бюджетних надходжень, які надійшли як держпідтримка. Вважає безпідставним нарахування пені та штрафу на суму єдиного внеску, оскільки внесок був сплачений за рахунок дотації з коштів державного бюджету на покриття витрат, що включаються до собівартості готової продукції, спрямованих на сплату заробітної плати працівникам підприємства, а не за рахунок власних коштів підприємства.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічним у позові, просив позов задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення від 12.12.2012 року № 8334/06, в яких проти задоволення позову заперечував, зазначав, зокрема, те, що діяв відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ 27 вересня 2012 року № 21-5, якими регулюються спірні правовідносини. Просив в задоволенні позову відмовити та розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» є юридичною особою з кодом 34032208, про що свідчить довідка АБ № 455372 органу статистики (а.с. 10).
Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, що не заперечується сторонами.
Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску в установлені Законом України № 2464-VI строки в повному обсязі.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області незаконно застосувало штрафні санкції та нарахувало пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок за період лютий-червень 2012 року одним рішенням.
Крім того, позивач сплачував поточні платежі з єдиного внеску за певний період, а відповідач, неправомірно, на його думку погашав недоїмку, штрафи та пеню, які виникли раніше всупереч Закону України № 2464.
Позивач сплатив зобов'язання з єдиного внеску за період: лютий-квітень, червень 2012 року за рахунок бюджетних надходжень, які надійшли як держпідтримка. З зазначених підстав вважає безпідставним нарахування пені та штрафу на суму єдиного внеску, оскільки внесок був сплачений за рахунок дотації з коштів державного бюджету, спрямованих на сплату заробітної плати працівникам підприємства, а не за рахунок власних коштів підприємства.
В доказ наведеного позивачем надано платіжне доручення № 318 від 11 квітня 2012 року, яким сплачено зобов'язання з єдиного внеску за березень 2012 року за ставкою 49,7% у сумі 2837913,00 гривень за кодом економічної класифікації за рахунок коштів бюджету - КЕКВ 1310 (а.с.19).
Рішенням про результати розгляду скарги головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24 вересня 2012 року № 12003/08 скаргу позивача на рішення № 152 від 20 серпня 2012 року залишено без задоволення (а.с. 12).
Рішенням про результати розгляду скарги Пенсійного фонду України від 25 жовтня 2012 року № 24587/09-10 скаргу позивача на рішення № 152 від 20 серпня 2012 року також залишено без задоволення (а.с. 13).
Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до пункту 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 р. № 5-5) затверджено Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із підпунктом 1.1 цього Положення управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Спірним питанням цієї справи є застосування фінансових санкцій та нарахування пені стосовно позивача за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за умов неприбутковості платника внеску та отримання коштів на сплату заробітної плати працівникам як дотації з державного бюджету.
Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року.
Правовідносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2011 року регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та стягнення цього внеску.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до ч.2, 7 ст. 9 Закону України № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом відповідно до ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць.
Таким чином, позивач повинен сплатити зобов'язання з єдиного внеску за лютий 2012 року до 20 березня 2012 року, за березень до 20 квітня 2012 року, за квітень 2012 року до 21 травня 2012 року, за червень 2012 року до 30 липня 2012 року, у зв'язку із продовженням базового періоду для вугледобувних підприємств з червня 2012 року до 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому як доказ надає одне платіжне доручення № 318 від 11 квітня 2012 року, яким сплачено зобов'язання з єдиного внеску за березень 2012 року за ставкою 49,7% у сумі 2837913,00 гривень, та яке не доводить своєчасність сплати сум єдиного внеску за періоди лютий-квітень, червень 2012 року.
Відповідно розрахунку сплати єдиного внеску за лютий 2012 року та даних картки особового рахунку позивача станом на 20 березня 2012 року позивачем було задекларовано до сплати 10 071 587,34 гривень, з яких 9 058 719,31 гривень за ставкою 36,6-49,7%, саме на які було застосовано суми штрафу та нараховано пеню. Недоїмка по внесках за ставкою 36,6-49,7% на вказану дату складала 7 345 632,88 гривень.
Згідно розрахунку сплати єдиного внеску за березень 2012 року станом на 20 квітня 2012 року позивачем було задекларовано до сплати 10 344 672,01 гривень, з яких 9 340 965,62 гривень за ставкою 36,6-49,7%, саме на які було застосовано суми штрафу та нараховано пеню. Недоїмка по внесках за ставкою 36,6-49,7% на вказану дату згідно картки особового рахунку позивача складала 6 582 872,30 гривень.
Згідно розрахунку сплати єдиного внеску за квітень 2012 року станом на 21 травня 2012 року позивачем було задекларовано до сплати 10 335 552,46 гривень, з яких 9 289 387,87 гривень за ставкою 36,6-49,7%, саме на які було застосовано суми штрафу та нараховано пеню. Недоїмка по внесках за ставкою 36,6-49,7% на вказану дату згідно картки особового рахунку позивача складала 7 313 998,22 гривень.
Згідно розрахунку сплати єдиного внеску за червень 2012 року станом на 30 липня 2012 року позивачем було задекларовано до сплати 10 302 938,18 гривень, з яких 9 249 710,56 гривень за ставкою 36,6-49,7%, саме на які було застосовано суми штрафу та нараховано пеню. Недоїмка по внесках за ставкою 36,6-49,7% на вказану дату згідно картки особового рахунку позивача складала 6 582 872,30 гривень.
Відповідно до вимог ч. 10 статті 9 Закону України № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:
1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;
2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
20 серпня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області винесено рішення № 152 відносно позивача про застосування штрафних санкцій у сумі 2272270,36 грн. та нарахування пені у сумі 163313,58 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20 березня 2012 року по 31 липня 2012 року (а.с.11).
Частинами 11,12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено що, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно другого абзацу пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) на суми якого нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення).
Пунктом 6 ч.1 ст. 13 вищевказаного Закону Пенсійному фонду та його територіальним органам надано право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Згідно із вимогами ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Згідно із вимогами ч.13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.
Підприємством самостійно нараховано зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий-квітень, червень 2012 що не заперечується сторонами та підтверджується відповідними доказами. Граничний строк сплати єдиного внеску за лютий 2012 року - 20 березня 2012 року, за березень - 20 квітня 2012 року, за квітень 2012 року - 21 травня 2012 року, за червень 2012 року - 30 липня 2012 року.
При цьому, відповідно до карток особового рахунку позивача з єдиного внеску на початок кожного періоду позивач мав заборгованість лише з єдиного соціального внеску, зокрема:
станом на 20 березня 2012 року - 7345652,88 гривень;
станом на 20 квітня 2012 року - 6582872,30 гривень;
станом на 21 травня 2012 року - 7313990,22 гривень;
станом на 30 липня 2012 року - 1480180,26 гривень;
Відповідно до вимог частини 6 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки. Штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, погашення заборгованості відповідно календарної черговості її виникнення не залежно від того, яка саме заборгованість - недоїмка, штрафи чи пеня виникла раніше прямо встановлено Законом України № 2464.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем зобов'язання щодо сплати єдиного внеску за лютий - квітень, червень 2012 року було сплачено несвоєчасно частками за лютий 2012 року - в період з 21 березня 2012 року по 11 квітня 2012 року, за березень 2012 року - в період з 23 квітня по 04 травня 2012 року, за квітень 2012 року - в період з 25 травня 2012 року по 30 травня 2012 року, за червень 2012 року - 31 липня 2012року у зв'язку з чим відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми зобов'язань та нараховано пеню у розмірі на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому підприємство мало заборгованість протягом всього періоду.
За таких підстав, позивачем не доведено своєчасності сплати зобов'язань з єдиного внеску за лютий - квітень, червень 2012 року у граничні терміни, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Суд не бере до уваги твердження позивача стосовно збитковості підприємства та отримання дотацій з державного бюджету, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не встановлено певних пільг щодо підприємств, які не отримують прибутку з власної господарської діяльності.
Суд також не бере до уваги твердження позивача, що відповідачем складено одне рішення, оскільки у позивача постійно існувала недоїмка, а сумами єдиного внеску, сплаченим позивачем за поточні періоди погашалася недоїмка з єдиного внеску попередніх періодів та прийняття одного чи чотирьох рішень не змінює загальної суми застосованих фінансових санкції та пені, а отже, не порушує права позивача.
Згідно з пп. 1,2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на встановлені обставини у справі, виходячи із вказаних норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вимоги позивача про скасування рішення № 152 від 20 серпня 2012 року не підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У позовних вимогах державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької облатсі про скасування рішення № 152 від 20 серпня 2012 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні в присутності представника позивача 20 грудня 2012 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.