14 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4129/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ. У порушення вимог чинного законодавства відповідач як платник податків більше року не подає декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. На момент звернення до суду у відповідача заборгованість зі сплати податків і зборів відсутня. Позивач просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов'язати державного реєстратора здійснити заходи, спрямовані на припинення підприємницької діяльності відповідача.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року було відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Копія ухвали від 24 грудня 2012 року про відкриття скороченого провадження, надіслана за адресою державної реєстрації відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності, повернулася до суду за закінченням терміну зберігання, про що свідчить довідка відділення поштового зв'язку (а.с.10). Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки поштове відправлення не вручене відповідачу із незалежних від суду причин, ухвала від 24 грудня 2012 року вважається належним чином врученою відповідачу.
У встановлений строк від відповідача не надходили ні заперечення проти позову, ні заява про визнання позову.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що 30 листопада 2010 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7). Як вбачається з довідки позивача від 05 жовтня 2012 року № 1549, ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків з 02 грудня 2010 року (а.с.6). Відповідач не подавав податкову звітність з моменту державної реєстрації; станом на 13 листопада 2012 року заборгованість перед бюджетом у нього відсутня, про що свідчить довідка позивача від 13 грудня 2012 року № 6676/10/17-1 (а.с.5).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів в порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Пунктом 49.2 статті 49 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно із частиною другою статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а відповідно до частини першої статті 49 цього Закону суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 67.2 статті 67 ПК України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подає більше як протягом одного року до податкової інспекції податкових декларацій, звітності, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, не має заборгованості перед бюджетом, від нього не надійшло письмових заперечень проти позову, то суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про припинення підприємницької діяльності відповідача з направленням копії постанови в день набрання нею законної сили державному реєстратору для вчинення дій, передбачених статтею 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Керуючись статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, статей 46, 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та вчинення інших дій, передбачених статтею 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання ними копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк