Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13537/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год.25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мозгової Н.А.
при секретарі Проніні Д.С.
за участю
представників позивача Лебеденко С.В., Степаненко Р.Г.
представників відповідача Носкової О.А., Радченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Керамет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.10.2012року за 0000421550/20562/10/15-17/5-1, №0000431550/20636/10/15-17/5, №0000441550/20637/10/15-17/5, -
.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Керамет», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.10.2010року за 0000421550/20562/10/15-17/5-1, №0000431550/20636/10/15-17/5, №0000441550/20637/10/15-17/5.
15.11.2012року представником позивача надана заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.10.2012року за 0000421550/20562/10/15-17/5-1, №0000431550/20636/10/15-17/5, №0000441550/20637/10/15-17/5.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом не правомірно зроблено висновок про те, що договір поставки брухту та чорних металів №КМУ-09/18 від 06.02.2009р., який укладений між позивачем та ПП "Ком-поа", має ознаки нікчемності.
Позивач зазначає, що ним 06.02.2009р. було укладено договір поставки з ПП "Ком-поа", на підставі якого постачальник (ПП "Ком-поа") зобов'язується поставити товар (брухт та чорні метали), а покупець (ПАТ «Керамет») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором. Загальна сума по взаємовідносинам позивача з ПП "Ком-поа" за вказаний період становить 9948269,75грн., в тому числі податок на додану вартість - 1658044,94грн. Даний договір не суперечить законодавству, публічний порядок не порушує та спрямований на настання правових наслідків, які передбачені договором, що в свою чергу свідчить про не порушення позивачем норм ст.ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Тому позивач зауважує, що суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням фінансових санкцій в розмірі 2487067,50грн. (1658045,00грн. за основним платежем та 829022,50грн. за штрафними санкціями) та з податку на прибуток в розмірі 817213,75грн. (653771,00грн. за основним платежем та 163442,75грн. за штрафними санкціями) та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 6513601,00грн. податковим органом визначено не правомірно.
Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, надав заперечення на адміністративний позов, в судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:
відповідно до п.2.1 Ліцензійних умов та ст.ст.1,5 Закону України «Про металобрухт» спеціалізованими підприємствами, що здійснюють господарську діяльність з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухта кольорових та чорних металів вважаються підприємства, які не тільки мають відповідні ліцензії, а й одночасно мають у власності або закріплене за підприємством на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання.
Актом ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську від 06.03.2012року за №273/2320/33802025 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ком-поа» за період з 01.01.2010року по 31.03.2011року встановлено, що в перевіряємому періоді ПП «Ком-поа» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що є порушенням ст.1 Закону України «Про металобрухт».
Надані до перевірки акти приймання металів чорних (вторинних) не містять інформацію про джерело їх походження, що свідчить про факт відсутності металобрухту та неможливості здійснення операцій з його купівлі - продажу.
З чого вбачається, що операції з придбання та продажу ТМЦ не мали реального характеру та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
Крім того, відповідач зазначив, що в ході проведення перевірки позивача виникла потреба у перевірці достовірності підписів директора Корнілова С.А., які зазначені у первинних документах по взаємовідносинах з ПП «Ком-поа», наданих та завірених належним чином позивачем. Згідно проведеного експертного дослідження підпис від імені Корнілова С.А. в копії акту прийому-передачі брухту чорного металу від 31.10.2010року не відповідає підпису Корнілова С.А., наданого в якості порівняльного зразку та відрізняється з підписом Корнілова С.А. по загальному виду та виконанню усіх елементів.
Таким чином, встановлено, що позивач формував витрати, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування у період 4 квартал 2010року від постачальника ПП «Ком-поа», по якому за висновками акта перевірки іншої ДПІ встановлені порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодерження правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Крім того, позивачем безпідставно завищено суму відємного значення на 12188744,00грн., в тому числі за 2010рік на 5675143,00грн., за 2011рік на 6513601,00грн. та занижено ПДВ за жовтень 2010року на загальну суму 1658045,00грн. по податковим накладним, отриманим від ПП «Ком-поа».
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне:
Приватне акціонерне товариство «Керамет» (ЄДРПОУ 13508852, 83003, Донецька область, м. Донецьк, вул. Калузька, буд.16а) зареєстровано 30.12.1994року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 16.08.2012р. по 06.09.2012року проведено документальну виїзну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства «Керамет» за період з 01.10.2010року по 31.12.2011року. За результатами перевірки складено акт від 13.09.2012р. за №364/15-17/15-1-13508852, яким встановлені порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, ст..5 Закону України «Про металобрухт», п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010року на 653771,00грн., завищено суму від'ємного значення на 12188744,00грн. (в тому числі за 2010року на суму 5675143,00грн., за 2011рік на 6513601,00грн.); ст.ст. 67,68 Конституції України, ст.1 Закону України «Про захист суспільної моралі», ст.ст.6,13,203,207,215,216,228,235 Цивільного кодексу України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за жовтень 2010року на суму 1658045,00грн.
19.09.2012року позивачем були надані до податкового органу заперечення за №08/07-3141 на акт перевірки від 13.09.2012р. за №364/15-17/15-1-13508852, в яких він зазначив, що висновки податкового органу щодо неправомірного віднесення підприємством по взаємовідносинах з ПП «Ком-поа» до складу валових витрат суми в розмірі 8290225,00грн. та до складу податкового кредиту за період з 01.10.2010року по 31.12.2011року суми ПДВ у розмірі 1658045,00грн. є необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству.
Листом від 26.09.2012року за №20123/10/15-17/5-1 податковим органом було зазначено, що висновок щодо встановлених під час перевірки порушень податкового законодавства залишається без змін.
За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 01.10.2012року за №0000421550/20562/10/15-17/5-1, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2487067,5грн., від 01.10.2012року за №0000431550/20636/10/15-17/5, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 817213,75грн., від 01.10.2012року за №0000441550/20637/10/15-17/5, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6513601,00грн. (арк.с.50, 52, 54 т.1).
Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Ком-поа» укладено договір від 06.02.2009року за №КМУ-09/18, відповідно до умов якого постачальник (ПП «Ком-поа») зобов'язується поставити товар (брухт та чорні метали), а покупець (ПАТ «Керамет») прийняти його та оплатити за умовами, що передбачені договором, специфікаціями та додатками (арк.с.62-65 т.1).
Згідно п.3 Договору за умови поставки товару залізничним транспортом, покупець відшкодовує витрати постачальнику, які ним понесені у зв'язку з доставкою товару, а за умови постаки автотранспортом поставка здійснюється за рахунок постачальника.
До договору були складені специфікації від 25.08.2010року на товар - брухт чорних металів виду №№2, 500 за цінами за 1т - 2550,00грн. та 2500,00грн. (з ПДВ) відповідно, від 08.10.2010року на товар - брухт чорних металів виду №№2, 3, 4, 500 за ціною 2780,00грн.(з ПДВ) за 1т, на товар - брухт чорних металів виду №501, 505, 506 за ціною 2730,00грн.(з ПДВ) за 1т, від 28.09.2010року на товар - брухт чорних металів виду №№2, 3, 4, 500 за ціною 2710,00грн.(з ПДВ) за 1т, на товар - брухт чорних металів виду №501, 505, 506 за ціною 2660,00грн.(з ПДВ) за 1т, від 18.10.2010року на товар - брухт чорних металів виду №№2, 3, 4, 500 за ціною 2710,00грн.(з ПДВ) за 1т, на товар - брухт чорних металів виду №501, 505, 506 за ціною 2660,00грн.(з ПДВ) за 1т, від 25.10.2010року на товар - брухт чорних металів виду №№2, 3, 4, 500 за ціною 2610,00грн.(з ПДВ) за 1т, на товар - брухт чорних металів виду №501, 505, 506 за ціною 2560,00грн.(з ПДВ) за 1т (арк.с.66-70 т.1).
Додатковою угодою від 28.12.2009року до договору від 06.02.2009року за №КМУ-09/18 сторони зазначили, що договір діє до 31.12.2010року(арк.с.71 т.1).
Додатком від 24.03.2009року до договору від 06.02.2009року за №КМУ-09/18 сторони зазначили ціну товару за найменуванням продукції та категорією брухту (арк.с.72 т.1).
Виконання договору від 06.02.2009року за №КМУ-09/18 підтверджується виписаною постачальником товару податковою накладною від 31.10.2010року за №120 на суму 9948269,75грн., в тому числі ПДВ 1658044,94грн.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що розрахунки між позивачем та ПП «Ком-поа» здійснювались в безготівковій формі на підставі наступних платіжних доручень: №39663 від 04.10.2010року на суму 50000,00грн., в тому числі ПДВ 8333,33грн., №39674 від 05.10.2010року на суму 150000,00грн., в тому числі ПДВ 25000,00грн., №39725 від 06.10.2010року на суму 400000,00грн., в тому числі ПДВ 66666,67грн., №39764 від 07.10.2010року на суму 286000,00грн., в тому числі ПДВ 47666,67грн., №39773 від 08.10.2010року на суму 202000,00грн., в тому числі ПДВ 33666,67грн., №39815 від 11.10.2010року на суму 40000,00грн., в тому числі ПДВ 6666,67грн., №39864 від 12.10.2010року на суму 708000,00грн., в тому числі ПДВ 118000,00грн., №40030 від 14.10.2010року на суму 522000,00грн., в тому числі ПДВ 87000,00грн., №40068 від 15.10.2010року на суму 500000,00грн., в тому числі ПДВ 83333,33грн., №40090 від 15.10.2010року на суму 42000,00грн., в тому числі ПДВ 7000,00грн., №40125 від 18.10.2010року на суму 500000,00грн., в тому числі ПДВ 83333,33грн., №40153 від 19.10.2010року на суму 700000,00грн., в тому числі ПДВ 116666,67грн., №40188 від 20.10.2010року на суму 631000,00грн., в тому числі ПДВ 105166,67грн., №40220 від 21.10.2010року на суму 700000,00грн., в тому числі ПДВ 116666,67грн., №40240 від 22.10.2010року на суму 1442000,00грн., в тому числі ПДВ 240333,33грн., №40274 від 25.10.2010року на суму 100000,00грн., в тому числі ПДВ 16666,67грн., №40288 від 26.10.2010року на суму 450000,00грн., в тому числі ПДВ 75000,00грн., №40334 від 27.10.2010року на суму 400000,00грн., в тому числі ПДВ 66666,67грн., №40343 від 27.10.2010року на суму 40000,00грн., в тому числі ПДВ 6666,67грн., №40361 від 28.10.2010року на суму 900000,00грн., в тому числі ПДВ 150000,00грн., №40391 від 29.10.2010року на суму 1100000,00грн., в тому числі ПДВ 183333,33грн., №40410 від 01.11.2010року на суму 85269,75грн., в тому числі ПДВ 14211,63грн.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 20.07.2012року по справі №5006/14/136пд/2012 у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ до Приватного акціонерного товариства «Керамет» м. Донецьк про визнання договору від 06.02.2009року за №КМУ-09/18 недійсним відмовлено.
Згідно листа Господарського суду Донецької області від 23.10.2012року рішення Господарського суду Донецької області від 20.07.2012року по справі №5006/14/136пд/2012 набрало законної сили 31.07.2012року.
З огляду на вищевикладене, дійсність вищезазначеного правочину встановлена судом.
Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2012року по справі №2а/1270/5568/2012 позовні вимоги Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ та скасування наказу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 21.02.2012року за №229 щодо перевірки Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ були задоволені. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на акт перевірки Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ, яким встановлено, що в перевіряємому періоді у ПП «Ком-поа» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, що є порушенням ст.1 Закону України «Про металобрухт», оскільки постановою суду встановлений факт неправомірності дій податкового органу стосовно проведення перевірки Приватного підприємства «Ком-поа» м. Луганськ, тому як наслідок висновки перевірки є також неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд не приймає у якості письмового доказу по справі Висновок спеціаліста Головного управління МВД України в Донецькій області Науково - дослідницького експертно-криміналістичного центру від 07.09.2012р. за №216, відповідно до якого встановлено, що підписи посадової особи постачальника - ПП "Ком-поа" Корнілова С.А. на податковій накладній від 31.10.2010року, акті прийому-передання від 31.10.2010року, товарно-транспортних накладних не відповідають підпису Корнілова С.А. на наданих зразках, оскільки виводи спеціаліста ґрунтувались на копіях документів, оригінали підписів посадових осіб спеціалістом не досліджувались, а оригінали вищевказаних документів у позивача або постачальників не витребувались.
Так, Законом України "Про судову експертизу" №4038-XII від 25.02.1994р. судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Згідно п.1.2.1 п.1.2 Наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. за № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" (Далі - Наказ №53/5)основними видами експертизи є, зокрема, криміналістична: почеркознавча; авторознавча; технічна експертиза документів; фототехнічна; портретна; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних пошкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи) та балістична; вибухотехнічна; відеозвукозапису; матеріалів, речовин та виробів з них (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів, пластмас; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних, сильнодійних і отруйних речовин; спиртомістких сумішей; металів і сплавів).
Наказом №53/5 передбачений порядок проведення почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що у разі, коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи, виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості та ін.), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений у відповідності до бланка (п.6 Наказу №53/5).
Експериментальні зразки посвідчуються слідчим (суддею). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо) (п. 10 Наказу №53/5 ).
Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис (п.13 Наказу №53/5).
Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколами згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол мають підписати всі особи, які брали участь у вилученні об'єктів, відібранні зразків. Об'єкти, що надаються на дослідження, відповідно упаковуються та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку (п.3.4 Наказу №53/5).
Таким чином, судом критично оцінено Висновок спеціаліста Головного управління МВД України в Донецькій області Науково - дослідницького експертно-криміналістичного центру від 07.09.2012р. за №216, оскільки спеціалістом не було дотримано вище перелічених норм законодавства.
Крім того, судом досліджений протокол допиту свідка (Корнілова С.А.- директор ПП «Днепростальснаб»), який був допитаний в рамках кримінальної справи №41/12/8005, порушеної у відношенні посадових осіб ТОВ «Луганський комбінат «Втормет» згідно ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України. Свідок зазначив, що він з кінця 2010року по травень 2011року включно займав посаду директора, головного бухгалтера та засновника ПП «Ком - поа», яке в період своєї діяльності займалось операціями з брухтом. Інших відомостей, стосовно господарської діяльності даного підприємства свідок не надав, посилаючись на те, що пройшло багато часу та він це не пам'ятає.
Таким чином, спростовується позиція відповідача стосовно того, що протокол є доказом відсутності взаємовідносин між позивачем та ПП «Ком-поа», оскільки свідок фактично не заперечував наявність взаємовідносин з позивачем.
Висновки податкового органу щодо нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «Ком-поа» у зв'язку з порушенням ним Закону України «Про металобрухт» судом спростовуються на підставі вищевикладеного, а саме: рішення Господарського суду Донецької області від 20.07.2012року по справі №5006/14/136пд/2012, яким встановлений факт здійснення правочину та можливість приймання металобрухту за актами за формою 19 (69), які не були прийнятті податковим органом.
Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судами попередніх інстанцій фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП "Ком-поа" правочину.
Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.
Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).
Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.
Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1, 2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку…
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що був чинний на момент виникнення спірних відносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.
Відповідно до матеріалів справи, ПП "Ком-поа" зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується виданим податковим органом свідоцтвом платника податку на додану вартість, яке в період жовтень 2010року не анульоване та є дійсним на момент укладення правочину.
Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.
Дані податкові накладні оформлені належним чином згідно вимог Закону України "Про податок на додану вартість".
Даний факт не оспорюється сторонами та не спростовується в ході розгляду справи.
Відповідно до п.п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
З огляду на вищевикладене, суд вважає податкові повідомлення - рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2487067,5грн., збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 817213,75грн., зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6513601,00грн. безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірних податкових повідомлень - рішень не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Керамет» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.10.2012року за №0000421550/20562/10/15-17/5-1, №0000431550/20636/10/15-17/5, №0000441550/20637/10/15-17/5 задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби №0000421550/20562/10/15-17/5-1 від 01.10.2012року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2487067,50грн., у тому числі за основним платежем 1658045,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 829022,50грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби №0000431550/20636/10/15-17/5 від 01.10.2012року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 817213,75грн., у тому числі за основним платежем 653771,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 163442,75грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби №0000441550/20637/10/15-17/5 від 01.10.2012року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 6513601,00грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Керамет» (ЄДРПОУ 13508852, 83003, Донецька область, м. Донецьк, вул. Калузька, буд.16а) судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.00 коп.
Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21.12.2012 року. Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України складений 26.12.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Мозговая Н. А.