Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17288/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-00
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.
при секретарі судового засідання - Вишневській О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тельманівському районі Донецької області
про стягнення заборгованості, -
за участю
представників сторін: від позивача - Бороденко О. О.
від відповідача - Кузьміна О. О.
Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тельманівському районі Донецької області (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплат щомісячної державної адресної допомоги відповідних витрат з виплати і доставки пенсій на суму 151266,80 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Виплата щомісячної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія. Адресна допомога до пенсії є складовою розміру пенсії та повинна відшкодовуватися відповідачем.
Відповідач заперечує проти позову, надавши суду письмове заперечення, в яких посилається на наступне. Відповідач не повинен відшкодовувати позивачеві суму адресної допомоги до витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
За період з травня 2012 року по жовтень 2012 року позивачем були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, які він надав відповідачеві для заліку.
Відповідачем за вказаний період не прийняті до заліку суми адресної допомоги до витрат з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки порядок відшкодування адресної допомоги не передбачений законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265 запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
П. 4 цієї Постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Згідно ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Ст. 81 вказаного Закону передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Законом України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон № 16/98) встановлені основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України, визначені принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
Ст. 25 Закону № 16/98 перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
У ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
У вказаному переліку відсутня державна адресна допомога.
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
У зазначеному переліку також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресною допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 грудня 2011 року у справі № К/9991/52074/11 та постанові Верховного суду України від 20 червня 2011 року по справі № 21-118а11.
Як вже зазначалося, Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 244-2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Крім цього, позивачем суду не було надано доказів виплати адресної допомоги, тобто не доведено факт виплати коштів.
З огляду на зазначене, позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. N 265, ст. 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тельманівському районі Донецької області про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплат щомісячної державної адресної допомоги відповідних витрат з виплати і доставки пенсій на суму 151266,80 грн. відмовити.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії
постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 09.01.2013 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 січня 2013 року.
Суддя Маслоід О.С.