Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16191/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-30 год.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спасової Н.В.
при секретарі судового засідання Симоновій Ю.Ю.,
за участю:
представника позивача - Гой О.В.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2413,60 грн., -
Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2413,60 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що до центру зайнятості з метою пошуку роботи звернулась ОСОБА_2. Згідно заяви останньої від 18.03.2010 року, їй був наданий статус безробітної та призначена допомога по безробіттю. Проте, в ході перевірки даних було встановлено, що відповідач, під час перебування на обліку у центрі зайнятості була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. За результатами розслідування позивачем було прийнято рішення про необхідність повернення відповідачем отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2413,60 грн., за період з 18.03.2010 року по 29.07.2010 року. Добровільно вказану суму відповідач не повернула, тому позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачу процесуальні документи та судові повістки були надіслані на адресу зазначену у позовній заяві, довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підтверджену відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Донецькій області. Але конверт з поштовим відправленням повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не прибув. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи двічі у судові засідання не з'явився, справа розглядається у його відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вирішивши яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.03.2010 року ОСОБА_2 звернулась до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, що підтверджується персональною карткою № НОМЕР_2 (а.с.6).
У заяві від 18.03.2010 року відповідач просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім цього, ОСОБА_2 у вказаній заяві зазначила, що на час подання заяви вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не укладала договорів цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має право на пенсію за віком в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років та зобов'язалася добровільно повернути зайво виплачене їй матеріальне забезпечення на випадок безробіття у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості. (а.с.7)
Наказом Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості від 18.03.2010 року № НТ100318 ОСОБА_2 з 18.03.2010 року був наданий статус безробітної та розпочата виплата допомоги по безробіттю. Вказане підтверджується даними витягу із наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 ПК № НОМЕР_2 від 30.07.2010 р. (а.с.8)
29.07.2010 року на підставі п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 12.02.2009 року № 60/62 спеціалістами Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості було проведено звірку поданих громадянкою ОСОБА_2 документів під час перебування на обліку.
Перевіркою встановлено, що за результатами обміну даними з Єдиним державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виявлено факт приховування ОСОБА_2 відомостей про те, що вона з 18.05.2006 року зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області.(а.с.12)
Таким чином встановлено факт подання недостовірних відомостей під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2
За результатами перевірки працівниками позивача був складений Акт № 157 від 29.07.2010 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з яким відповідачка була ознайомлена 29.07.2010 року. З приводу подання до центру зайнятості недостовірних відомостей в Акті ОСОБА_2 зазначила, що всі документи, необхідні для закриття підприємницької діяльності вона подала до податкової інспекції, після чого ніяких питань не виникло.(а.с.10)
З дослідженої у судовому засіданні копії довідки з ЄДР встановлено, що станом на 09.07.2010 року ОСОБА_2 була зареєстрованою в якості фізичної особи- підприємця. Запису про рішення відповідача про припинення підприємницької діяльності до ЄДР на зазначену дату не внесено. (а.с.12)
Відповідно до витягу із наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_2 від 30.07.2010 року на підставі наказу № НТ100729 від 29.07.2010 року, відповідач був знятий з обліку в центрі зайнятості відповідно до п. 20 "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних": "у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час отримання допомоги по безробіттю, або неповідомлення ДСЗ про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, відповідно до абзацу 15 пп. 1 п. 20 Порядку". Тим же самим наказом визначено ОСОБА_2 повернути неправомірно отримані виплати допомоги по безробіттю за період з 18.03.2010 року по 29.07.2010 року. З зазначеним витягом із наказу відповідач був ознайомлений 30.07.2010року, про що свідчить її підпис на вказаному витягу. (а.с.8)
Згідно з довідкою Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 18.03.2010 року по 29.07.2010 року, яка підлягає поверненню, склала 2413,60 грн. (а.с.16)
Позивач звертався до відповідача з претензією № 1158 від 05.08.2010 року про добровільне повернення отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2413,60 грн. (а.с.14) Але зазначене поштове відправлення повернулось на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання». (а.с.31)
Проте сума заборгованості у розмірі 2413,60 грн. до даного часу відповідачем не сплачена. Доказів такої сплаті суду не надано.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України "Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Керівник виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до п. а ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" № 804-XII від 01 березня 1991 року (із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006, № 3483-IV) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно п. 4 ч. 5 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття" тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін (на 90 календарних днів); звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів); приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню; перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню; припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
Відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. N 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 3 вказаного Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до положень ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» припинення підприємницької діяльності фізичної особи пов'язане з внесенням відповідного запису до ЄДР.
Виходячи з наведених положень законодавства, установлених судом обставин справи, Маріупольським МЦЗ правомірно прийняте рішення про повернення відповідачем ОСОБА_2 суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2413,60 грн.
Приймаючи до уваги, що на даний час вказана сума ОСОБА_2 у добровільному порядку не повернута, вона підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку. Отже, позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення", ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2413,60 грн. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Маріупольського міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 2413 (дві тисячі чотириста тринадцять ) гривень 60 (шістдесят) копійок, які перерахувати на розрахунковий рахунок № 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, код ОКПО 24815706, МФО 834016, одержувач Маріупольський міський центр зайнятості.
Постанова прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 03 січня 2013 року в присутності представника позивача. Повний текст постанови виготовлений 08 січня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Спасова Н.В.