вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 вересня 2012 р. (17:10) Справа №2а-8914/12/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю:
представник позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - Коваленко Г.А.
Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафу в розмірі 5758,93 грн. та нарахування пені у розмірі 89,67 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.07.2012 року № 1010.
У судовому засіданні представник позивача просив залишити без розгляду вимоги щодо нарахованої пені у розмірі 89,67грн. та підтримав позовні вимоги в частині скасування штрафу в сумі 5758,93 грн.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд,-
02.04.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим повідомлено позивача про те, що суми єдиного внеску сплачені позивачем на неналежний розрахунковий рахунок та запропоновано звернутись до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим із заявою про перерахування зазначених сум на належний розрахунковий рахунок.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим з листом від 02.04.2012 року про перерахування коштів у розмірі 53579,03 грн. з розрахункового рахунку 37196083000124 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, який був отриманий відповідачем 02.04.2012 року, про що свідчить вхідний штамп та з листом від 11.04.2012 року про перерахування коштів у розмірі 4382,63 грн. з розрахункового рахунку 37196083000124 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, який був отриманий відповідачем 11.04.2012 року, про що свідчить вхідний штамп (а.с. 12,14).
Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим прийнято рішення від 30.07.2012 року № 1010, яким на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосований, зокрема, штраф у розмірі 5758,93 грн. (а.с. 35).
Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, звернувся за захистом своїх прав з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування є Закон України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 06.03.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією, про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 44-46).
Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним номером 24119306, про що свідчить повідомлення про взяття на облік єдиного внеску (а.с. 31).
Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).
Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч. 11 ст. 8 Закону № 2464).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5).
Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Інструкції № 21-5 встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування передбачено пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції.
Відтак, платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.
Таким чином, з огляду на зазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.
За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.
Судом встановлено, що позивач щомісячно сплачував єдиний внесок у встановлені законом строки у розмірах: за січень 2011 року в сумі 326,53 грн. - 16.02.2011 року (платіжне доручення від 16.02.2012 року № 1288), за лютий 2011 року в сумі 326,53 грн. - 03.03.2011 року (платіжне доручення від 03.03.2011 року № 1314, за березень 2011 року в сумі 326,53 грн. - 01.04.2011 року (платіжне доручення від 01.04.2011 року № 1335), за квітень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 28.04.2011 року (платіжне доручення від 28.04.2011 року № 1373), за травень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 01.06.2011 року (платіжне доручення від 01.06.2011 року № 1408), за червень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 04.07.2011 року (платіжне доручення від 04.07.2011 року № 1436), за липень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 01.08.2011 року (платіжне доручення від 01.08.2011 року № 1449), за серпень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 31.08.2011 року (платіжне доручення від 31.08.2011 року № 1467), за вересень 2011 року в сумі 333,12 грн. - 10.10.2011 року (платіжне доручення від 10.10.2011 року № 1499), за жовтень 2011 року в сумі 341,80 грн. - 01.11.2011 року (платіжне доручення від 01.11.2011 року № 1442), за листопад 2011 року в сумі 341,80 грн. - 30.11.2011 року (платіжне доручення від 30.11.2011 року № 1481), за грудень 2011 року в сумі 348,39 грн. - 16.01.2012 року (платіжне доручення від 16.01.2012 року № 1520) (а.с. 19-30).
Перерахування єдиного внеску позивачем здійснювалось на наступні реквізити: отримувач Пенсійний фонд Сімферопольського району, код 22259661, Банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 37196083000124.
Порядок подачі звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/18309 (далі - Порядок № 22-2).
Відповідно до п. 3.2. Порядку № 22-2 фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Судом встановлено, що загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2011 рік, визначена позивачем у розмірі 53579,03 грн.
21.03.2012 року зазначена сума перерахована позивачем на наступні реквізити: отримувач Пенсійний фонд Сімферопольського району, код 22259661, Банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 37196083000124, про що свідчить платіжне доручення від 21.03.2012 року № 1605 (а.с. 17).
Таким чином, позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачені суми єдиного внеску.
Щодо тверджень відповідача про перерахування єдиного внеску на неналежний рахунок, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в органах Державного казначейства України відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному територіальному органу Пенсійного фонду. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.
Судом витребувано інформацію щодо відкриття розрахункових рахунків у Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим та встановлено, що для сплати єдиного внеску відкрито 88 рахунків, серед яких є розрахунковий рахунок 37196083000124 (лист Управління Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АР Крим від 07.09.2012 року вих. № 5820 та лист Головного управління Державної казначейської служби України в АР Крим від 17.09.2012 року вих. № 12.1-12.1/156-8053).
Як свідчать матеріали справи, суми єдиного внеску перераховувались на наступні реквізити: отримувач Пенсійний фонд Сімферопольського району, код 22259661, Банк отримувача Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, р/р 37196083000124.
Таким чином, позивачем сплачені суми єдиного внеску на розрахунковий рахунок, відкритий для сплати єдиного внеску.
Крім того, суд зазначає, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані щомісяця, щокварталу та щороку подавати центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування звіти про надходження сум єдиного внеску та фінансових санкцій, застосованих відповідно до закону; до 1 квітня року, що настає за звітним, оприлюднювати річний звіт про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за минулий рік; щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску; здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону (п.п. 3-6 ч. 1 ст. 13 Закону № 2464).
Той факт, що позивачем сплачувались протягом 2011 року суми єдиного внеску на рахунок, який призначений для перерахування коштів на утримання з найманих працівників, а не на рахунок для фізичних осіб - підприємців свідчить про неналежне виконання Пенсійним фондом законодавчо визначених обов'язків.
Оцінюючи твердження відповідача, які зазначені у поясненнях щодо того, що клас професійного ризику виробництва було змінено з 2 на 4 та Управлінням надані нові рахунки щодо найманих працівників суд зазначає, що відповідно до п. 4.8 Інструкції № 21-5 у разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платник на підставі отриманого повідомлення органу Пенсійного фонду України за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску. Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою єдиного внеску по розміру, встановленому раніше, та нарахованою сумою єдиного внеску по встановленому розміру за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період, у якому ним отримано повідомлення Пенсійного фонду.
Також оцінюючи твердження відповідача, що позивачем були сплачені кошти на рахунок, який призначений для перерахування коштів на утримання з найманих працівників, а не на рахунок для фізичних осіб - підприємців суд зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 955/18250 помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви. При цьому орган Пенсійного фонду, одержавши від платника заяву, передбачену пунктом 5 цього Порядку, у строк не більше трьох робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних. У разі наявності в обліку органу Пенсійного фонду заборгованості зі сплати єдиного внеску або фінансових санкцій за іншими рахунками орган Пенсійного фонду повідомляє платника про можливість направлення коштів (або їх частки), зазначених у заяві, у першу чергу на погашення цих боргів. Якщо платник погоджується з пропозицією про направлення помилково або надмірно сплачених коштів на погашення зазначеної заборгованості, їх перерахування здійснюються у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку.
Судом встановлено, що позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим з листом від 02.04.2012 року про перерахування коштів у розмірі 53579,03 грн., який був отриманий відповідачем 02.04.2012 року, про що свідчить вхідний штамп та з листом від 11.04.2012 року про перерахування коштів у розмірі 4382,63 грн. з розрахункового рахунку 37196083000124 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, який був отриманий відповідачем 11.04.2012 року, про що свідчить вхідний штамп (а.с. 12,14).
Таким чином відповідач повинен був здійснити перерахування шляхом оформлення розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду відповідно 03.04.2012 року та 12.04.2012 року.
Згідно з рішенням від 30.07.2012 року № 1010 Управлінням Пенсійного фонду в Сімферопольському районі АР Крим на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 до позивача застосований штраф у розмірі 5758,93 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Враховуючи викладене, суд не погоджується з висновком відповідача щодо обґрунтованості нарахування штрафних санкцій, оскільки зазначені суми єдиного внеску були сплачені позивачем 21.03.2012 року на розрахунковий рахунок, відкритий для сплати саме єдиного внеску.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства не надав, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
У судовому засіданні 18.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 19.09.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.07.2012 року № 1010 Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 5758,93 грн.
3. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.