вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
10 січня 2013 р. Справа №2а-13436/12/0170/13
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій"
про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку,
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Емпорій" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків. Реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Емпорій» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 10.09.2008, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м.Ялта з 11.10.2006.
Згідно витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підрпєимців від 15.08.2012 №14477148 ТОВ «Емпорій» є правонаступником ЗАТ «Емпорій», яке припинено.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами спростовано відповідачем (боржником), станом на 14.01.2013 за ТОВ «Емпорій» обліковується податковий борг перед Державним бюджетом з орендної плати за землю у розмірі 2272534,87 грн., що підтверджується детальним розрахунком податкового боргу.
ТОВ «Емпорій» не вчиняло дій, спрямованих на самостійне погашення податкової заборгованості.
03.02.2011 на адресу відповідача була спрямована податкова вимога №82 про стягнення податкового боргу у сумі 111300,26 грн.
07.02.2011 здійснений опис майна ЗАТ «Емпорій» у податкову заставу. Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28.03.2011 №30816218.
16.03.2011 описаний автомобіль «Лада 21214-13-20, державний номер НОМЕР_1, що належить ЗАТ «Емпорій».
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.09.2011 №2а-7897/11/0170/2 вирішено стягнути з ТОВ «Емпорій» заборгованість у сумі 27825,06 грн. з розрахункових рахунків платника податків.
Наказом ДПІ у м.Ялта від 18.07.2012 №484 призначений податковий керуючий ТОВ «Емпорій».
01.10.2012 податковим органом виставлено інкасове доручення №50 про списання податкового боргу з розрахункових рахунків у банку в примусовому порядку, яке повернуто без виконання 09.10.2011.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до пункту 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно пунктом 94.6 статті 94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасового зупинення відчуження його майна; іншим особами, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Враховуючи положення вищезазначених норм ПК України, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).
Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пункту 94.2. статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Так, згідно із пунктом 94.2. статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322).
Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків - визначено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства України, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.
Із матеріалів справи вбачається, що такі обставини у позивача відсутні.
Докази прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Емпорій» керівником органу державної податкової служби (його заступником), позивачем не надані.
Суд погоджується з посиланням позивача на те, що відсутності майна за рахунок якого можливо б було погасити податковий борг, встановлена підпунктом 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, надає право податковому органу звертатися до суду з вимогою щодо накладенню арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Т.С.Ольшанська