вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 вересня 2012 р. (10:54) Справа №2а-8334/12/0170/24
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
за участю:
позивач - ОСОБА_1, НОМЕР_1,
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.09.2012,
представник відповідача - Жукова О.М., довіреність № 55/10-0 від 31.07.2012,
Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) у якому, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.04.2012 року №№ 0012701702, 0012711702 та податкову вимогу від 23.05.2012 року № 3843.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення вимог податкового законодавства проведено фактичну перевірку, за результатами якої прийняті податкові повідомлення - рішення, відповідно до яких позивачу збільшено суму грошового зобов'язання та застосовані штрафні санкції. Також зазначає, що перевірка проводилася за його відсутності, оскільки в 27.02.2012 року знаходився в іншому місті за сімейними обставинами.
Позивач у судовому засіданні, яке відбулося 18.09.2012 року підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у запереченнях на адміністративний позов (а.с. 53-54).
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 12.10.1998 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_5 (а.с. 50).
Позивач є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_6 (а.с. 49).
Судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі виданий наказ «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1» від 15.02.2012 року № 537, яким відповідно до ст. 20 розділу І, п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 глави 8, розділу ІІ Податкового кодексу України призначено проведення фактичної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо правильності дотримання вимог податкового і валютного законодавства з 16.02.2012 року тривалістю 10 діб (а.с. 57).
ДПІ в м. Сімферополі складено направлення на перевірку від 16.02.2012 року № 474/17-1 (а.с. 56).
З 16.02.2012 року по 25.02.2012 року відповідачем проведена фактична перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства за період з 01.01.2009 року по по 16.02.2012 року.
За результатами перевірки складений акт від 27.02.2012 року № 2883/17-1/НОМЕР_4 (а.с. 62-64).
Перевіркою встановлені порушення:
- п. 2 абзацу 4 Указу Президента України «Про внесення змін в Указ Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» від 28.06.1998 року № 746/99 в результаті чого донараховано єдиного податку з найманих осіб у сумі 4860,00 грн.;
- п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-IV, п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1. ст. 167, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України протягом з 01.01.2009 року по 12.02.2012 року із заробітної плати офіційно не оформлених найманих працівників не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8119,05 грн.;
- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 51.1 ст. 51, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - підприємцем не надані до ДПІ в м. Сімферополі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ) за 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року, 2 картал 2011 року, 3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року, у зв'язку з виплатою доходів найманим особам.
Судом встановлено, що відповідачем складений акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення акту документальної перевірки № 235/17-1 (а.с. 58).
На підставі акту перевірки прийняті податкове повідомлення - рішення від 10.04.2012 року № 0012701702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 8119,05 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1603,12 грн. (а.с. 59) та податкове повідомлення - рішення від 10.04.2012 року № 0012711702, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1532,00 грн. (а.с. 60).
Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 10.04.2012 року, однак конверт повернено поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (зворотній бік а.с. 59)
Відповідачем також складена податкова вимога 23.05.2012 року № 3843 на суму 4855,56 грн. (а.с. 12).
Оцінюючи правомірність оскаржуваних рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.
Приписами Податкового кодексу України передбачено порядок проведення перевірок платників податків та оформлення їх результатів.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Суд звертає увагу на те, що підставою для проведення перевірки відповідачем у наказі вказаний п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до якого фактична перевірка проводиться за наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
Проте, відповідачем суду не надано доказів щодо отримання інформації, вказаної у п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Крім того, відповідно до вказаного наказу предметом перевірки є дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства.
Дослідивши акт перевірки, судом встановлено, що відповідачем здійснено перевірку дотримання позивачем вимог податкового та трудового законодавства, що суперечить предмету перевірки, зазначеному у наказі на проведення фактичної перевірки.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі повноважень, визначених наказом та здійснив перевірку дотримання позивачем вимог трудового законодавства.
Доказів того, що існують підстави для проведення перевірки, визначені п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України (отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету тощо) суду також не надано.
Крім того суду не надано доказів дотримання відповідачем положень п. 1.4.2 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 року № 213, яким встановлено, що при фактичних перевірках підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, забезпечує проведення доперевірочного аналізу діяльності платника з опрацюванням інформації, наведеної у підпунктах а, б, д, є, ж, з, і підпункту 1.4.1 цього пункту.
Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПК України).
Суд зазначає, що відповідачем не надано суду доказів щодо проведення заходів для з'ясування факту оформлення позивачем трудових відносин з громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, перевірка проводилась за відсутності позивача, про що свідчить складений відповідачем за результатами перевірки акт перевірки від 27.02.2012 року № 2883/17-1/НОМЕР_4, яким встановлено, що перевірку проведено з відома позивача, а не у його присутності та акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення акту документальної перевірки № 235/17-1.
Про факт проведення фактичної перевірки за відсутності позивача також свідчить відсутність в акті перевірки підпису позивача або зауважень до нього (у разі незгоди із висновками акту).
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно з п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу державної податкової служби.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем складена телефонограма від 27.02.2012 року, якою позивача повідомлено про необхідність підписання акту перевірки.
У зв'язку з неявкою позивача до ДПІ в м. Сімферополі для підписання акту, відповідачем складений акт про неможливість ознайомлення, підписання та вручення акту документальної перевірки № 235/17-1.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач належних доказів, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги податкового законодавства не надав.
Натомість позивачем надано суду документи, які, на його думку, свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Судом встановлено, що прокуратурою Центрального району м. Сімферополя було проведено перевірку фактів порушення позивачем вимог трудового законодавства, встановлених у акті перевірки від від 27.02.2012 року № 2883/17-1/НОМЕР_4.
У мотивувальній частині постанови зазначено, що під час проведення перевірки були опитані позивач, громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та встановлено, що ці особи не знаходяться у трудових відносинах з позивачем, а тому не є його найманими працівниками.
За результатами проведеної прокуратурою перевірки старшим помічником прокурора Центрального району м. Сімферополя 06.04.2012 року прийнята постанова, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за ст. 172 Кримінального кодексу України, за відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 15-16).
Суд бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо недотримання відповідачем норм податкового законодавства та адміністративних принципів прийняття суб'єктом владних повноважень рішень, які мають юридичне значення та негативні насідки для суб'єкта господарювання.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Крім того, судом при розгляді зазначених позовних вимог були враховані й положення ч. 2 ст. 124 Конституції України, яку необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. При цьому, не може бути ніяких винятків щодо здійснення суб'єктами права їх конституційного права безпосередньо звертатися до суду. Положення ж ч. 2 ст. 124 Конституції України слід розглядати в системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав юридичних осіб, встановлюючи юридичні гарантії для їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права не забороненим законом способом відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України. Це означає насамперед право будь-якої особи вільно обирати спосіб захисту своїх прав.
В Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р. від 30.01.2003 р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в м. Сімферополі від 10.04.2012 року №№ 0012701702, 0012711702 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.
У судовому засіданні 18.09.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 20.09.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 10.04.2012 року № 0012701702.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 10.04.2012 року № 0012711702.
4. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 112,54 грн. шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.