14.01.2013
Справа №2-394/2012р.
ім'ям України
28.11.2012р. Приморський районний суд Запорізької області
в складі: головуючого - судді Картофлицкого Г.В.
при секретарі Конюхової С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Приморську справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «Приморська центральна районна лікарня», Приморської районної ради про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення,
У жовтні 2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «Приморська ЦРЛ», Приморської райради в якому прсить визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, укладений 03.10.2005р. між ПП ОСОБА_2 та Приморською ЦРЛ.
Позов вмотивовано тим, що між ОСОБА_1 та Приморською районною радою Запорізької області 30.03.2012р. було укладено договір купілві-продажу за яким ОСОБА_1 придбав у Приморської районної ради Запорізької області 3/20 частки нежитлової будівлі загальною площею 61,2 кв.м за адресою АДРЕСА_1. Рішенням Приморської міської ради №117 від 15.06.2012р. із складу нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1, вилучено 3/20 частки нежитлової будівлі загальною площею 61,2 кв.м. та присвоєно їй нову нову поштову адресу АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення 13.08.2012р. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Володіти, користуватися і разпоряджатися будівлею позивачу перешкоджає знаходження в ній ОСОБА_3, який в свою чергу за договором суборенди користується нежитловим приміщенням площею 50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1., яке орендує ОСОБА_2 ОСОБА_1 просить визнати недійсним цей договір, оскільки хоча він і укладений на 49 років, але, в порушеня ст.ст.793, 794 ЦК України, він нотаріально не посвідчений і не зареєстрований.
В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що договір оренди дійсно не посвідчений нотаріально, оскільки, як їй сказали посадовці при його укладенні, це було не обов»язково. Заявила, що при купівлі цього приміщення ОСОБА_1 було відомо, що вона орендує це ж приміщення в яке вона вклала значні гроші.
Відповідач ОСОБА_3 в суд не з'явився. На попередньому судовому засіданні позов не визнавав.
Представник Приморської районної ради в суд не з»явився. Просив розглянути справу у його відсутність. На попередньому судовому засіданні позов визнавав.
Представник КП «Приморська центральна районна лікарня» в суд не з'явився.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Суд вважає встановленими обставини справи, оскільки вони визнаються сторонами, документально підтверджуються вищезгаданими договорами оренди від 03.10.2005р., купівлі-продажу від 30.03.2012р., рішенням Приморської міської ради №117 від 15.06.2012р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.08.2012р.
Згідно ст.ст.793, 794 ЦК України договір найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 1 рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Судом встановлено, і це також визнається сторонами, що договор оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, укладений 03.10.2005р. між ПП ОСОБА_2 та Приморською ЦРЛ строком на 49 років нотаріально не посвідчений і не зареєстрований.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно із ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У п.п.4.8 постанови пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», роз'яснено, що судам вiдповiдно до статтi 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недiйсними договору оренди нежитлового приміщення не може бути задоволеним, оскiльки такi вимоги суперечать нормам матерiального права.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 215 ЦПК України, ст.ст.215, 220, 793 ЦК України,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів.
Суддя