Справа № 1313/4267/2012
судового засідання
28.12.2012 року Миколаївський районний суд Львівської області
у складі: головуючого-судді Березюка Г.М.
при секретарі Федчук І.М.
з участю прокурора Цури М.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в с.Держів Держівської ВК-110 справу про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1,
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.11.2011 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, рахуючи цей строк з 30.11.2011 року.
Адміністрація Держівської виправної колонії №110 спільно із спостережною комісією при Миколаївській райдержадміністрації клопочуть про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 мотивуючи тим, що засуджений відбув більше 2/3 частини терміну, призначеного судом покарання, довів своє виправлення, так як двічі заохочувався.
Суд, вислухавши пояснення представника установи, засудженого, перевіривши матеріали справи, заслухавши висновок прокурора, який не підтримав подання, вважає що спільне подання не може бути задоволене з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, як особа, яка неодноразово судима за злочин проти власності, засуджений за вчинення злочину середньої тяжкості, на момент розгляду справи невідбута частина покарання становить ще 5 місяців 2 дні.
29.09.2009 р. згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області до ОСОБА_1 було застосовано умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі на невідбутий термін 1 рік 5 місяців 12 днів, де він відбував покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.02.2008 р., проте на шлях виправлення не став, оскільки у вересні 2011 року вчинив новий злочин проти власності .
Як вбачається з матеріалів особової справи засуджений ОСОБА_1, за час відбування покарання з листопада 2011 року по липень 2012 року не мав ні стягнень, ні заохочень, лише 02.07.2012 р. та 05.10.2012р. отримав два заохочення за зразкову поведінку та сумлінну працю.
Разом з тим суд критично ставиться до характеристики засудженого адміністрації ДВК №110 від 26.11.2012 р., де зазначено, що ОСОБА_1 довів своє виправлення, в той час коли за півроку до цього адміністративною комісією установи одностайно було відмовлено у застосуванні ст.ст.100-101 КВК України, як такому, що не стає на шлях виправлення.
Тому, враховуючи вищенаведене, повторну судимість ОСОБА_1, ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, характеристику його особи, суд вважає передчасним застосування до нього дострокового звільнення, оскільки судом не здобуто переконливих доказів з приводу того, що засуджений ОСОБА_1 довів своє виправлення, тому на даний час ще є необхідність у належному вивченні його особи при подальшому відбутті кримінального покарання.
На підставі наведеного та керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Засудженому ОСОБА_1 відмовити в умовно-достроковому звільненні з місць позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом 7-ми діб після її оголошення, через районний суд.
Суддя: Березюк Г. М.