Дата документу: 13.12.2012
Справа № 0818/7474/2012
Номер провадження 2/0818/2526/2012
13 грудня 2012 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,
при секретарі: Посник Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі»присудження примусового виконання обов'язку в натурі шляхом спонукання до укладення договору, -
У липні 2012 року Концерн «Міські теплові мережі»(надалі- Концерн «МТМ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1186 грн. 27 коп. за період з 01.08.2010 року по 31.12.2011 року, також просить стягнути з відповідача сплачені судові витрати у розмірі 214,60 грн.
У позовній заяві зазначав, що надавав послуги у АДРЕСА_1 на загальну суму 5276,31 грн. Відповідач за вказаний період здійснював оплату за надані послуги частково. Станом на 01.01.2012 року виникла заборгованість у розмірі 1186,27 грн. За вказаний період заперечень з боку Відповідача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої воді на адресу Концерну „МТМ" не надходило.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Концерну «МТМ»про присудження примусового виконання обов'язку в натурі шляхом спонукання до укладення договору.
У позовній заяві зазначав, що відносини між сторонами повинні здійснюватися лише на договірних засадах. Посилаючись на ті обставини, що договір між сторонами укладений не був, а тому відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. Посилаючись на ті обставини, що оферентом у договірних відносинах між сторонами повинен бути в силу закону Концерн «МТМ», який ухиляється від виконання обов'язку укладення договору, просив суд присудити Концерну «МТМ»примусове виконання обов'язку в натурі, яким спонукати його у строк, не пізніше одного місяця з дати набрання рішенням законної сили укласти зі ОСОБА_1 договір постачання теплової енергії у квартиру, що належить йому на праві власності у відповідності до вимог законодавства України, що регулює правовідносини з постачання теплової енергії.
У судовому засіданні Концерн «МТМ»підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Окрім того зазначав, що неодноразово запрошував відповідача укласти договір шляхом оголошень як у засобах масової інформації так і шляхом вивішення оголошень, направлення листів, а обов'язок укласти договір в силу закону покладено на споживача. Окрім того, вже після початку судового розгляду Концерн «МТМ»надіслав особисто ОСОБА_1 поштою Типовий договір постачання теплової енергії і на теперішній час вказаний договір не підписано відповідачем.
ОСОБА_1 заперечував проти позову Концерну «МТМ»посилаючись на відсутність з концерном «МТМ»договірних відносин. Концерн «МТМ»надав йому договір постачання теплової енергії на який ним було підготовлено протокол розбіжностей на який було надано лист про результати розгляду розбіжностей, на які ним також надіслано листа з зауваженнями. Зазначав, що на теперішній час триває листування між сторонами з приводу укладення вказаного договору. Наполягав на позовних вимогах про спонукання до укладення договору.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Концерну «МТМ»підлягають задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Згідно до вимог ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень, та доказів наданих сторонами.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 25 від 29.01.2009р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг»у м. Запоріжжя, зазначено, що починаючи з 01.01.09 р. виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ»в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Як встановлено судом, Концерн «МТМ»у період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року надав послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води у приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Однак, відповідач не належним чином здійснював оплату за надані послуги, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1186,27 грн.
Згідно п. 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом встановлено, що письмовий договір про надання послуг з централізованого опалення між Концерном «МТМ»та ОСОБА_1 не укладався, тому плату за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 зобов'язаний був вносити щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Дійсно Законом України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено укладання між споживачем та виконавцем письмового договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Посилання ОСОБА_1 на відсутність письмового договору між ним та Концерном «МТМ», як на підставу відмови у позові не може бути прийняте до уваги за наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Матеріалами справи підтверджено, що Концерн «МТМ»надавало ОСОБА_1 зазначені послуги, а він їх одержував і не відмовився від них. Доказів неякісного надання послуг Концерну «МТМ»ОСОБА_1 не надав і оскільки ОСОБА_1 від послуг, які надавав Концерн «МТМ»офіційно не відмовлявся, їх фактично одержував, то у нього виник обов'язок сплатити ці послуги.
Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства у встановлений договором строк, а відповідно до ст.64-68 ЖК України наймач /або власник/ жилого приміщення та повнолітні члени його сім'ї зобов'язані своєчасно та належним чином сплачувати комунальні послуги. У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідач визнає, що його квартира забезпечена централізованим опаленням, з розрахунку боргу вбачається, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року він частково сплачував ці послуги, що свідчить про наявність між сторонами договірних відносин. Проплати які здійснені відповідачем, враховані при обчисленні заборгованості.
Ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що теплоенергуюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.20 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлового комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Статтями 20, 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Обов'язок наймача (власника) квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року.
Крім того, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачений обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Правовідносини між сторонами у справі склалися на підставі надання/отримання послуг з водо-теплопостачання, тобто відносини фактично існували. Відносини, які склалися між сторонами підпадають під норми «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за N 869 від 1 червня 2011 р. та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснювалися періодичні платежі за отримані послуги.
Відповідно до ст. 20, ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця у строки, встановлені договором або законом.
Незважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян на забезпечення їх здоров'я (ст. З Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст.48 Конституції України), що включає праве житло, Концерн «МТМ»здійснював та продовжує здійснювати постачання теплової енергії ОСОБА_1
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що між Концерном «МТМ»та ОСОБА_1 існують зобов'язання, хоч договір не було укладено, а відсутність укладеного договору не позбавляє ОСОБА_1 обов'язку здійснювати оплату за отримані послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, і відмова споживача здійснювати оплату згідно діючих, затверджених тарифів є неправомірною.
З огляду на зазначене, сума заборгованості має бути стягнута зі ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ»у повному обсязі, а тому позов Концерну «МТМ»суд вважає таким, що підлягає задоволенню.
Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що теплова енергія йому не надавалася, оскільки ним не підписувалися акти приймання-передачі теплової енергії за весь термін, за який йому нараховано борг, суд вважає необґрунтованими, оскільки спростовуються поясненням Концерну «МТМ»у судовому засіданні та наданими суду доказами.
Рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №327 від 28.07.2008р. «Про встановлення базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення, затвердження загальних вказівок до базових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення»було опубліковано в засобах масової інформації та є обов'язковими для виконання, як для теплопостачальної організації, так і для споживачів.
Розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви не суперечить положенням цивільного процесуального законодавства України, адже нормами ЦПК не передбачено вимоги, відповідно до яких повинен бути оформлений розрахунок заборгованості. Окрім того, суду було надано розшифровку розрахунку, яка обґрунтовано підтверджує заявлені вимоги (а.с. 209).
Доводи ОСОБА_1 про неправомірність надання послуг з теплопостачання Концерном «МТМ»у зв'язку з тим, що і в період з 01.08.2010 року по 31.12.2011 року Концерн здійснював господарську діяльність з постачання теплової енергії, яка підлягає ліцензуванню без ліцензії спростовуються ліцензією від 18.06.2007 року (термін дії ліцензії 12.06.2007 -12.06.2012 року) виданою Концерну «МТМ»на виробництво теплової енергії, транспортування, постачання теплової енергії.
Окрім того, за вказаний період заперечень з боку ОСОБА_1 на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу Концерну „МТМ" не надходило.
Що стосується тарифів на теплову енергію, то вони затверджені органами влади і в разі незгоди з ними, ОСОБА_1 не позбавлений можливості їх оскаржити. Тарифи на послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води встановлюються органами місцевої влади, а саме рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради. Вказані нормативні документи є загальнодоступними, так як публікуються в офіційних виданнях. Окрім того, судом досліджені зазначені рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради (а.с.93-178). Судом також досліджена постанова Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг відповідно до якої Концерну «МТМ»встановлені тарифи на теплову енергію (а.с. 181).
З наданих суду письмових документів, вбачається, що двоставковий тариф - це тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, який складається з річної абонентської плати (вартості обслуговування одиниці теплового навантаження об'єкта теплоспоживання), яка компенсує умовно - постійну частину тарифу, та вартості одиниці реалізованої теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, яка компенсує умовно - змінну частину тарифу.
Застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати за опалення, а є лише зміною формату тарифу.
У своїх запереченнях ОСОБА_1 зазначає, що у АДРЕСА_1 не мешкає з червня 2010 року, коли ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати. Між тим, належних та допустимих доказів на підтвердження цього ОСОБА_1 суду не надано. У вказаній квартирі ОСОБА_1 зареєстрований. Право власності на вказану квартиру він зареєстрував 04.05.2012 р. (а.с.27).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. У вказаній квартирі лишився зареєстрований ОСОБА_1 (а.с.8). Як пояснював представник Концерну «МТМ», оскільки до Концерну «МТМ»відомостей про смерть ОСОБА_2 не надходило у зв'язку з чим, особистий рахунок лишився зареєстрованим на ім'я ОСОБА_2 Твердження ОСОБА_1 про те, що він повідомив про факт смерті його матері КП «ВРЕЖО№13»не свідчить про обізнаність Концерну «МТМ»з цим фактом.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (незалежно від часу прийняття). Таким чином, відповідач як спадкоємець власника вказаної вище квартири, право на спадщину якого в силу ст. 1268 ЦК виникло з часу відкриття спадщини, який прийняв спадщину і в якій надаються послуги Концерну «МТМ»з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у приміщення, зобов'язаний їх оплачувати щомісяця. У встановленому законом порядку до Концерну «МТМ»з заявою про припинення надання послуг ОСОБА_1 не звертався.
Судом також враховуються також ті обставини, що з 2010 року по теперішній час ОСОБА_1 жодного разу не звертався до Концерну «МТМ»і не цікавився можливістю зазначення саме його прізвища у особовому рахунку, можливістю укласти договір на постачання теплової енергії, оскільки жодного доказу на підтвердження цього не надав і у засіданні пояснював, що обов'язок укласти договір має лише Концерн «МТМ».
До того ж, відповідно до п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630 споживач має право на зменшення плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документу, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи,лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Однак ОСОБА_1 до Концерну «МТМ»з відповідною заявою не звертався.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 7 „Правил користування приміщеннями житлових будинків", затвердженими постановою KM України від 24 січня 2006р. № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Послуги з централізованого опалення належать до витрат на утримання квартири, оскільки їх розмір не залежить від кількості осіб, що мешкають в квартирі.
Тобто, тягар утримання спірної квартири несе ОСОБА_1 і саме він повинен сплачувати витрати на централізоване опалення квартири, власником якої він є.
Ні ЦК України, ні ЖК України, ні Законом України „Про житлово-комунальні послуги" випадки, в яких недодержання сторонами письмової форми правочину про надання житлово-комунальних послуг, має наслідком його недійсність, не передбачені, а тому відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем не позбавляє відповідача обов'язку сплатити фактично отримані ним послуги з централізованого опалення.
Щодо зустрічних вимог ОСОБА_1 суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 649 ч.1 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Частиною 3 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання»визначено, що до основних обов'язків споживача відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Такі ж положення містяться і в п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року.
Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Згідно до вимог п.3 ч.2 ст.21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг згідно із типовим договором .
Згідно ст. 6, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, укладення договору це, перш за все, волевиявлення сторін. Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630, якими чітко визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов'язки споживача і виконавця, а також інші питання.
Згідно статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 15 Цивільного Кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як передбачено статтею 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Право вибору способу захисту порушеного або оспорюваного права належить позивачеві відповідно до вимог статей 3,11,31 ЦПК України, тоді як перевірка відповідності цього способу наявному порушенню і меті судового розгляду є обов'язком суду.
Загальний порядок укладення договорів визначений статтями 641-646 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається і це не оспорюється сторонами, філія Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району направила на адресу ОСОБА_1 лист від 09.11.2012 року з пропозицією укласти договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 31.10.2012 року. ОСОБА_1 дослідивши проект Договору, склав протокол розбіжностей, посилаючись на невідповідність частини його положень спеціальному закону, що регулює порядок надання житлово-комунальних послуг, і направив його Концерну «МТМ». 30.11.2012 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист Концерну «МТМ»від 22.11.2012 року, в якому містилися результати розгляду протоколу розбіжностей до проекту договору про надання послуг від 31.10.2012 року з пропозиціями щодо його укладення. ОСОБА_1 не погодився з частиною цих пропозицій і на теперішній час триває листування з приводу укладення вказаного договору.
Згідно положень статей 641,646 ЦК України пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж було запропоновано, є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила пропозицію укласти договір.
За приписом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, дії Концерну «МТМ»свідчать не про ухилення від укладання договору, а про ініціювання цього питання та намагання якомога швидше укласти такий договір.
Вирішення переддоговірних спорів у судовому порядку, тобто узгодження розбіжностей, що виникли між сторонами при його укладанні, передбачено ст.ст.648, 649 ЦК України.
Отже, у даному випадку з врахуванням наполягання ОСОБА_1 на вимогах заявлених про спонукання до укладення договору суд вважає, що у даному випадку має місце спір в порядку статті 649 ЦК України з приводу розбіжностей з кожної спірної умови договору, а не спонукання Концерну «МТМ»до укладання з ним договору.
Таким чином, суд вважає, що позов про спонукання до укладення договору за відсутності доказів щодо ухилення Концерну «МТМ»від укладання договору, задоволенню не підлягає, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає фактичним обставинам справи і характеру порушень.
ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав не позбавлений можливості звернутися з позовом про вирішення неврегульованих розбіжностей між сторонами, які виникли при укладенні договору про надання послуг з централізованого опалення на основі Типового договору. При цьому викласти окремо кожен пункт договору, по якому сторони не дійшли згоди щодо його змісту.
Оскільки ОСОБА_1 не надано доказів про те, що його права порушені і Концерн «МТМ»ухиляється від укладання договору про надання йому послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, у задоволенні зустрічного позову про зобов'язання Концерну «МТМ»укласти зазначений договір належить відмовити.
Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «МТМ»сплачені судові витрати.
Керуючись ст.ст. ст.64-68 ЖК України, ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»,ст.ст.6, 526, 611, 627 ЦК України, ст. 3,4,10-11, 57-60, 88, 133, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов Концерну «Міські теплові мережі»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091 м. п/р 26030301001951 філія Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за надані послуги в сумі 1186 грн. 27 коп. (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 27 коп., та судові витрати в розмірі 214 грн. 60 коп.(двісті чотирнадцять грн. 60 коп.)
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі»про присудження примусового виконання обов'язку в натурі шляхом спонукання до укладення договору, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Ю.В.Апаллонова