Справа № 2607/13369/12
18.12.2012 Подільського районного суду м.Києва в складі:
головуючого судді Бородій В. М.
секретаряГоревій А. О.
за участі прокурораБабошиноъ Ю.В.
адвоката - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Сімферополь, АР Крим, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого прибиральником кінотеатру «Блокбастер», зареєстрований: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого:
у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки села Широколанівка, Веселинівського району, Миколаївської області, громадянки України, освіта не повна середня, заміжня, працює прибиральницею кінотеатру «Блокбастер», зареєстрованої: АДРЕСА_3 та проживаючої : АДРЕСА_2, раніше не судимої:
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
, -
17 серпня 2012 року, близько 00 годин 10 хвилин, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4, перебуваючи на Контрактовій площі в місті Києві, неподалік пам'ятника Григорія Сковороди, побачили незнайому їм ОСОБА_7, після чого вступили між собою в попередню змову та розподіли між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_5 мала підійти до невідомої попросити цигарку та переконатись, чи є в неї цінні речі, які можна було б викрасти, а ОСОБА_4, тим часом, був неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою, для того щоб переконатись, що в момент нападу з метою заволодіння чужим майном, яке належить невідомій, їм ніхто не завадить.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи спільно та узгоджено згідно раніше розподілених ролей, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 прослідували до місця на Контрактовій площі в місті Києві, звідки добре оглядалось місце, де перебувала невідома. Після цього ОСОБА_5 підійшла до невідомої та попросила цигарку та переконалась в тому, що невідома добре одягнена, має при собі жіночу сумочку та розмовляла по мобільному телефону. ОСОБА_4 залишився неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою та переконався, що невідома була сама. Після того ОСОБА_5 повернулась до ОСОБА_4 та повідомила, що в невідомої є речі, якими можна заволодіти. Вони прослідували за невідомою. Наздогнавши її біля будинку № 6 по вулиці Сковороди в місті Києві, ОСОБА_5 підійшла до невідомої з заду, а ОСОБА_4, будучи з правого боку від невідомої, з метою подолання опору, застосував спеціальний засіб сльозогінної дії «Терен», розпиливши в очі ОСОБА_7 сльозогінний газ, тим самим застосував насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи. Після того ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 із застосуванням фізичної сили повалили ОСОБА_7 на землю і ОСОБА_5 вирвала з її правої руки мобільний телефон, а ОСОБА_4 вирвав сумочку. Так ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволоділи речами ОСОБА_7, а саме: жіночою сумочкою з матерії білого кольору з різнокольоровими узорами та з сірими ручками, вартість якої становить 300 гривень, парасолькою рожевого кольору, вартість якої становить 100 гривень, мобільний телефон «SAMSUNG GT 5230» IMEI НОМЕР_1, вартість якого становить 300 гривень, мобільний телефон «SAMSUNG I5030» IMEI НОМЕР_2, вартість якого становить 3260 гривень, в якому знаходилась СІМ-карта мобільного оператора «Київстар», вартість якої становить 20 гривень, на рахунку якої коштів не було, в телефоні знаходився електричний носій пам'яті (карта пам'яті) об'ємом 8 ГБ, вартість якої становить 300 гривень, два електронні носії пам'яті(флешки) одна об'ємом 16 ГБ, вартість якої становить 450 гривень, та друга об'ємом 2 ГБ, вартість якої становить 100 гривень, дві в'язки ключів, у першій три металевих ключа, виготовлення яких коштує 15 гривень кожний, а всього на суму 45 гривень, та друга зв'язка - чотири металевих ключі, відновлення яких коштує три ключі по 15 гривень кожний та один 100 гривень, а всього на суму 145 гривень, документами паспортом громадянина України та ідентифікаційним кодом на ім'я ОСОБА_7, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють.
Всього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 заволоділи чужим майном на загальну суму 4720 гривень, чим заподіяли майнову шкоду потерпілій, після чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденими речами розпорядились на власний розсуд.
Окрім того, 20.08.2012 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи на Контрактовій площі, 2 в місті Києві, побачив раніше йому невідому ОСОБА_8, яка в той час йшла на роботу, проходила неподалік та в неї на плечі була жіноча сумочка, після чого в нього виник злочинний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме вказаної жіночої сумочки.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, діючи з корисливих спонукань, повторно ОСОБА_4, підбіг до потерпілої з заду та наніс ступнею правої ноги удар в спину, від якого остання впала в перед на руки. ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4690 від 27.08.2012 року, у вигляді синців на задній поверхні лівого плеча в середній третині з переходом у проекцію ліктьового суглоба, на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у верхній третині, на внутрішній поверхні лівого плеча в середній третині, на передній його поверхні в середній третині, у між лопатковій ділянці з ліва, на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній та середні його третині, на правій сідниці в нижнє-зовнішньому квадраті, на задній поверхні правого стегна у верхній третині, в області 5 пальця правої кисті; садна на ліктьовій поверхні правого передпліччя у верхній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Після цього він відкрито викрав у ОСОБА_8 жіночу сумочку з шкірозамінника білого кольору з сірими ручками, вартість якої становить 300 гривень, парасольку рожевого кольору, вартість якої становить 50 гривень, гаманець шкіряний чорного кольору, вартість якого становить 300 гривень, грошові кошти в сумі 250 гривень, мобільний телефон «Соні Еріксон W810i» IMEI НОМЕР_3, вартість якого становить 1500 гривень, в якому знаходилась СІМ-карта мобільного оператора «Лайф», вартість якої становить 20 гривень, на рахунку якої було 30 гривень оплачених розмов, ключі від дому в кількості двох металевих ключів та один магнітний ключ, а також на даній зв'язці був брилок у вигляді ракушки та друга зв'язка ключів в кількості трьох металевих ключів, електричного пропуску та опечатувальний пристрій, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять. Спричинивши потерпілій матеріальні збитки на загальну суму 2450 гривень, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред»явлено у обвинуваченні, та дав показання, що 17 серпня 2012 року, приблизно о 00 годині 10 хвилин, він разом з ОСОБА_5, знаходились на Контрактовій, де побачили незнайому їм ОСОБА_7, після чого домовилися, що ОСОБА_5 підійде до невідомої попросити цигарку та подивиться, чи є у неї цінні речі, які можна було б викрасти, а він тим часом був неподалік та має спостерігати за навколишньою обстановкою. Після того ОСОБА_5 повернулась до нього та повідомила, що в невідомої є речі, які можна викрасти та вони прослідували за потерпілою. Наздогнавши її біля будинку № 6 по вулиці Сковороди, ОСОБА_5 підійшла до потерпілої з заду, а він бризнув з баллончика сльозогінним газом в очі ОСОБА_7 Далі вони з ОСОБА_5 повалили потерпілу на землю та ОСОБА_5 вирвала у неї мобільний телефон, а він сумочку, після чого вони втекли, а викраденими речами розпорядились на власний розсуд. Він повністю погоджується з переліком і вартістю викраденого у потерпілої ОСОБА_7 майна.
Окрім того, 20.08.2012 року, приблизно о 04 годині 40 хвилин, він, перебуваючи на Контрактовій площі, побачив раніше невідому ОСОБА_8, яка проходила неподалік та побачив у неї жіночу сумочку, після чого він підбіг до невідомої з заду та вдарив ступнею в спину, від чого потерпіла впала та він викрав у неї сумочку та з місця злочину втік. Він повністю погоджується з переліком в вартістю викраденого у потерпілої ОСОБА_8 майна.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнала у повному обсязі, визанала всі фактичні обставини, які їй пред»явлено у обвинуваченні, та дала показання, що 17 серпня 2012 року, приблизно о 00 годин 10 хвилин, вона разом з ОСОБА_4, знаходилися на Контрактовій площі та побачили незнайому їм ОСОБА_7 і вирішили заволодіти її майном. Псля чого вона підійшла до невідомої попросила цигарку та переконалася, що у невідомої є цінні речі, які можна викрасти, а ОСОБА_4 був неподалік та спостерігав за навколишньою обстановкою. Після цього вона повідомила ОСОБА_4, що в невідомої є що викрасти. Наздогнавши потерпілу біля будинку № 6 по вулиці Сковороди, вона підійшла до невідомої з заду, а ОСОБА_4 бризнув потерпілій газ сльозогінної дії в очі Після того вони повалили невідому на землю та в той момент вона вирвала з рук потерпілої мобільний телефон, а ОСОБА_4 вирвав сумочку і вони з місця злочину втекли. Вона повністю погоджується з переліком і вартістю викраденого у потерпілої майна.
Показання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч.2 ст.187 КК України.
Окрім цього, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої, вчинене повторно, ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
Суд також встановив, що своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 вчинила злочин передбачений ч.2 ст.187 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_4, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.187 та ч.2 ст.186 КК України, що вказані злочини відносяться до категорії тяжких, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України, а також добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п.2 ч.1 ст.66 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, в діях ОСОБА_4 не встановлено.
Обираючи покарання ОСОБА_5 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.187 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу винної, яка по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судима, на час вчинення злочину була неповнолітньою.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної, суд визнає щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України, добровільне відшкодування завданого збитку, що передбачено п.2 ч.1 ст.66 КК України, а також вчинення злочину неповнолітньою, що передбачено п.3 ч.1 ст.66 КК України.
Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.67 КК України, в діях ОСОБА_5 не встановлено.
Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, дані щодо осіб підсудних, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку із наявністю декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудних та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, які раніше не судимі, працевлаштувались, до скоєного характеризувались позитивно, суд вважає за можливе відповідно до ст. 69 КК України призначити їм основне покарання передбачене ч.2 ст. 187 КК України нижче від нижчої межі встановленої в санкції цієї статті.
З врахуванням конкретних обставин справи, ролі кожного з підсудних у злочині, з врахуванням, що ОСОБА_5 вчинила злочин у неповнолітньому віці, щиро кається та переживає за скоєне, запевняє, що більше ніколи злочинів скоювати не буде, наявність декількох обставин, що пом'якшують її покарання, суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_5 можливе без відбування покарання при звільненні її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладанням на неї обов'язків передбачених ст.76 КК України.
У зв'язку із застосуванням ст. 75 КК України на підставі ст. 77 КК України суд не застосовує до підсудної ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Враховуючи конкретні обставини справи, значну суспільну небезпеку скоєного, особу підсудного ОСОБА_4, ступінь його участі у злочині, яка була основною, що своїми діями він втягнув у злочинну діяльність дружину ОСОБА_5, що суд застосовує відносно нього ст. 69 КК України в частині основного покарання, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у виді позбавлення волі, з реальним його відбуттям, призначення іншого покарання на думку суду не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільної небезпеки, не буде належним чином сприяти виправленню підсудного та запобіганню вчинення ним інших злочинів.
З врахуванням характеру вчиненого злочину, ступеню тяжкості, всіх обставин в їх сукупності, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудних та запобігання вчинення ними нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд ,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186 та ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі;
- за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України в частині основного покарання у виді п»яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Згідно ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді п»яти років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді чотирьох позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо протягом іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_5 встановити два роки.
Згідно п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 змінити з підписки про не виїзд на утримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Взяти ОСОБА_4 під варту в залі судового засідання.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту взяття під варту з 18 грудня 2012 року.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 час перебування під вартою з 14 по 17 вересня 2012 року.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про не виїзд.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон «Самсунг GT-5230» ІМЕІ: НОМЕР_1, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити у неї як у законного володільця.
- мобільний телефон «Sony Eriksson W810i» ІМЕІ: НОМЕР_3, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_8 - залишити у неї як у законного володільця.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_4 на протязі вказаного строку з моменту отримання копії вироку.
Суддя В. М. Бородій