справа № 2302/1383/2012
провадження № 2/691/13/13
09 січня 2013 року Городищенський районний суд
Черкаської області
в складі:
головуючого судді Черненка В.О.
за участі секретаря Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу містобудування та архітектури Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання незаконним самочинного будівництва,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним самочинне будівництво та зобов'язати ОСОБА_2 припинити будівництво та привести добудову, яка будується по АДРЕСА_1, до умов, визначених будівельним паспортом на будівництво житлової квартири (реєстр № 159), а саме: провести реконструкцію уже збудованого і перебудувати добудову на відстані 5,5 м від будинку АДРЕСА_2.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_2 в 2006 році придбав у власність частину будинку по АДРЕСА_1 (по сусідству з її будинком) з наміром відкрити аптеку.
В жовтні 2011 року ОСОБА_2 виявив намір здійснити реконструкцію будівлі аптеки, шляхом добудови приміщення житлового призначення зі сторони будинку АДРЕСА_2. Для цього, у відповідності до чинного законодавства, ОСОБА_2 отримав усі необхідні дозвільні документи на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Але, не отримавши дозволу на виконання будівельних робіт, почав самочинно проводити будівельні роботи з грубим порушенням норм ДБН.
На її вимоги пояснити правомірність будівництва, від ОСОБА_2 відповіді не отримала.
При її зверненні до прокуратури Городищенського району, було отримано відповіді від начальника Городищенського РС УДІТБ у Черкаській області Зінченка Р.І. і начальника відділу містобудування та архітектури Філоненка К.О. Також, їй були надані висновки відділу містобудування та архітектури Городищенського району, в яких повідомляється про порушення ОСОБА_2 ряду будівельних та протипожежних норм.
Згідно ст. 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я, на повітря, земельну ділянку та інше. В даній ситуації має місце затінення її будинку з північно-західної сторони, що призведе через деякий проміжок часу до руйнування стіни її будинку у зв'язку із браком сонячного світла та не провітрювання, так як ОСОБА_2 будує двоповерхову будівлю розміром, орієнтовно, 6х16,3х10 м, перед вікнами її будинку на відстані 4-х метрів.
При зверненні до відділу архітектури, від начальника відділу Філоненка К.О. було отримано усну відповідь, що привести експертну оцінку по питанню затінення в Городищенському районі не має можливості через відсутність необхідної апаратури. Так як розрахунок і побудова діаграм інсоляції є доволі трудомісткою, рекомендовано виконати рекомендації архітекторів по виявленню таких відстаней між будинками, які гарантують попадання прямих сонячних променів. На практиці це здійснюється наступним чином: заміряють а та h, де а- відстань між будинками, h - висота елемента дому, який затіняє. Якщо а більше або дорівнює h - затінення немає, якщо а менше h - є затінення. В даній ситуації, за результатами попереднього аналізу видно, що затінення існує, так як відстань між будинками та висота елементу дому, що будується, значно відрізняються. Для визначення даного питання потребуються спеціальні знання, тобто призначення експертизи.
Окрім того, ОСОБА_2 грубо порушує ст. 301 ЦК України, яка надає право на особисте життя та його таємницю, в якій зазначено: фізична особа сама визначає своє особисте життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб, а в добудові ОСОБА_2 вікна першого та другого поверхів виходять на подвір'я її оселі.
Зважаючи на те, що повноваження в галузі контролю за порушеннями в будівництві наділено виключно інспекцію державного - будівельного контролю, після звернення до інспекції, головним державним інспектором ДАБК Баб'яком О.А., було видано ОСОБА_2 припис від 06.12.2011 року з вимогою до 20.12.2011 року усунути порушення містобудівного законодавства, державних стандартів і правил на будівництві житлової добудови до існуючої аптеки по АДРЕСА_1 у смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області п. 3.25 ДБН 360-92**.
Цей припис ОСОБА_2 проігнорував та продовжував будівництво. Після другого звернення до начальника інспекції ДАБК у Черкаській області Захарченка А.В., державним інспектором ДАБК Баб'яком О.А. було перевірено факт продовження робіт по добудові приміщення та 06.06.2012 року був вдруге виданий припис про усунення порушень будівництва, але і цей припис ОСОБА_2 проігнорував. Крім того, рішенням № 31 від 11.06.2012 року виконавчий комітет Вільшанської селищної ради, зобов'язав ОСОБА_2 зупинити будівництво житлової частини до приміщення існуючої аптеки, що знаходиться по АДРЕСА_1 у смт. Вільшана, Городищенського району, Черкаської області, але ОСОБА_2 будівництво не припинив і продовжує далі будувати.
Окрім цього, в будівельному паспорті на будівництво житлової добудови, замовником якого являється ОСОБА_2, на схемі забудови земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1, чітко визначена відстань між сусідським будинком по вул. Шевченка, 19 та забудовою ОСОБА_2, яка становить 5,5 м. Також, ОСОБА_2 були надані вимоги до забудови земельної ділянки, які ОСОБА_2 проігнорував. При поданні повідомлення про початок виконання будівельних робіт, начальнику інспекції ДАБК у Черкаській області, ОСОБА_2 зобов'язувався виконувати відповідно до закону всі норми будівельних стандартів і правил забудови, проте проігнорував їх, що також підтверджує факт самочинного будівництва.
Враховуючи викладене, просила визнати незаконним самочинне будівництво та зобов'язати ОСОБА_2 припинити будівництво та привести добудову, яка будується по АДРЕСА_1, до умов, визначених будівельним паспортом на будівництво житлової квартири (реєстр № 159), а саме: провести реконструкцію уже збудованого і перебудувати добудову на відстані 5,5 м від будинку АДРЕСА_2.
В судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення відповідно до позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що він, ніяких порушень при провадженні будівництва добудови приміщень житлового призначення по АДРЕСА_1 не робив. Так, у відповідності до діючого законодавства, він звернувся до Вільшанської селищної ради, Городищенського району, Черкаської області про надання дозволу на збір вихідних даних для провадження будівництва, що не заперечується позивачем по справі, провів проектно-вишукувальні роботи та отримав в послідуючому дозвіл на виконання робіт. Єдиним порушенням при початку робіт було те, що він не направив повідомлення начальнику ДАБК в Черкаській області, так як його про це ніхто не повідомив, а він про це не знав. В наступному дане порушення законодавства було усунуто шляхом подачі відповідного повідомлення про початок робіт і його було притягнуто до адміністративної відповідальності. В подальшому, ніяких порушень при будівництві добудови, він не вчиняв. Відповідно до будівельного паспорту, котрий був складений начальником відділу містобудування та архітектури Городищенської райдержадміністрації від 04.10.2011 року, він приступив до будівництва. Розбивку на місці проводили відповідні працівники зазначеного відділу. По встановлених розмірах, він розпочав будівництво. В зв'язку з тим, що від позивача та її представника надходили скарги в різні установи, то будівництво часто перевіряли інспектори ДАБК в Черкаській області, і формально, відносно нього складали приписи та протоколи про адміністративне правопорушення від 06.06.2012 року та від 06.07.2012 року. Одночасно складалися приписи №307 від 06.06.2012 року та №330 від 06.07.2012 року. В даних документах не вказувалося, які саме норми він порушує, та що необхідно зробити для їх усунення, проте вони послужили підставою для порушення відносно нього адміністративного провадження. Відповідною постановою, від 19.07.2012 року, №4, начальник інспекції ДАБК в Черкаській області, закрив провадження по адміністративній справі в зв'язку з відсутністю в його діях адміністративного проступку, що свідчить про те, що при будівництві житлової прибудови по АДРЕСА_1 в смт. Вільшана, Городищенського району, ним не було навмисно допущено відхилення від будівельного паспорта від 04.10.2011 року, №159. Посилаючись на вищенаведене, зазначив, що у позивача немає правових підстав звертатися до суду з таким позовом, оскільки він, при будівництві добудови, ніяких норм чинного законодавства, які регулюють дане питання, не порушив. Представник відповідача, ОСОБА_8, повністю підтримав позицію відповідача.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу містобудування та архітектури Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, просив позов задоволити, оскільки будівництво прибудови до приміщення аптеки, саме по вині відповідача, здійснене із суттєвим порушенням будівельних та протипожежних норм встановлених чинним законодавством.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача та його представника, представника третьої особи, спеціаліста Городищенського сектору Управління державної інспекції техногенної безпеки в Черкаській області, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не обґрунтований, не підтверджений належними доказами, а тому в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач є суміжними землевласниками, що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку, доданими до матеріалів справи.
На зазначених земельних ділянках знаходиться будинковолодіння позивача та приміщення аптеки, належне відповідачу. Відповідач, згідно будівельного паспорта на будівництво житлової квартири за реєстраційним №159, виданого відділом містобудування та архітектури Городищенської райдержадміністрації 04.10.2011 року, до існуючого приміщення аптеки здійснив двоповерхову прибудову житлового приміщення. Згідно схеми забудови земельної ділянки, вимог до забудови земельної ділянки та ситуаційної схеми, погодженої з начальником пожінспекції Городищенського району Зінченком Р.І. та головним санлікарем району Дорошенком О.А., які знаходяться у вищезазначеному будівельному паспорті, відстань від зведеної відповідачем прибудови до будинку позивача мала складати не менше 5,5 метра. Фактично ж, прибудова знаходиться від будинку позивача на відстані 3,87 метра по фасадній стороні і 3,98 метра по тильній стороні в глибині двору, що підтверджується схемою забудови земельної ділянки громадянина ОСОБА_2, смт. Вільшана, АДРЕСА_1, складеною за дорученням суду 24.12.2012 року фахівцями відділу містобудування та архітектури Городищенської райдержадміністрації за участю сторін. Тобто, зазначена в будівельному паспорті мінімально допустима відстань в 5,5 метра до сусіднього будинку - будинку позивача, відповідачем не витримана і є меншою на 1,63 метра. Щодо розміру самої прибудови по ширині, в сторону будинку позивача, то він становить 5,87 метра, замість узгодженого в будівельному паспорті 5,5 метра, тобто, є більшим на 0,37 метра.
Згідно додатку 3.1. до п.3.25. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», протипожежний розрив між будинками позивача та відповідача, відповідно до ступеня їх вогнестійкості, мав складати 8 метрів та при погодженні сторін, міг бути зменшений на 20%, що становило б 6,4 метра. Проте, вирішуючи даний спір, суд не бере до уваги вищезазначені вимоги ДБН 360-92**, оскільки узгоджена відстань між будинками, згідно будівельного паспорта складала 5,5 метра і проти цієї відстані, виходячи з вимог позовної заяви, не заперечувала позивач, що також, в судовому засіданні підтвердив її представник.
Згідно ч.1 ст.376 ЦК України та п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, №6, «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України», надалі «Постанова від 30.03.2012 року, № 6», самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Відповідно до п. 22 Постанови від 30.03.2012 року № 6, під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Згідно матеріалів справи, відповідачу, головним державним інспектором інспекції ДАБК у Черкаській області, Баб'яком О.А., два рази: 06.06.2012 року та 06.07.2012 року видавалися приписи за №307 та №330, відповідно, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: порушення вимог п.3.25. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
Вирішуючи спір, суд не бере до уваги обставини, встановлені постановою начальника інспекції ДАБК в Черкаській області в справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно відповідача, згідно з якою, порушення протипожежних розривів, передбачених п.3.25. ДБН 360-92** допущене внаслідок помилки відповідального фахівця, начальника відділу містобудування та архітектури Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, Філоненка К.О., а не відповідачем, оскільки, згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, тільки обставини, встановлені в адміністративній справі судовим рішенням, а не рішенням іншого органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищенаведене, та приписи ч.3 ст.375 ЦК України про те, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм, суд вважає, що відповідач, при зведенні прибудови до аптеки, суттєво порушив встановлені будівельним паспортом відстань до сусіднього будинку (протипожежні розриви) та розмір прибудови по ширині, чим допустив істотне порушення будівельних норм та правил, а тому двоповерхову прибудову житлового приміщення до будівлі аптеки по АДРЕСА_1 слід вважати самочинним будівництвом.
Проте, вимога позивача визнати незаконним самочинне будівництво, яку суд розуміє як вимогу визнати будівництво самочинним, оскільки самочинне будівництво вже є незаконним, до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Цивільне процесуальне законодавство України передбачає захист прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у спосіб визначений законами України. Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ст. 16 ЦК України, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Крім того, відповідно до зазначеної статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За рішенням суду можуть бути застосовані правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, у спосіб передбачений законом, зокрема, як це визначено у ст. 376 ЦК України.
Позивач, скориставшись своїм правом на судовий захист, звернулася до суду із позовною вимогою про визнання прибудови самочинним будівництвом, проте обраний позивачем спосіб захисту порушеного, на її думку, права не відповідає вимогами ч. 2 ст. 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України та непередбачений законом, і відповідно предмет зазначеної позовної вимоги не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
Факт самочинного будівництва, в тому числі незавершеного, може бути встановлено судом в мотивувальній частині рішення при вирішенні спору про право цивільне.
За наведених обставин суд, встановивши, що позовна вимога про визнання прибудови самочинним будівництвом не відповідає встановленим законом способам захисту права, дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Також, не підлягає до задоволення вимоги позивача припинити будівництво та привести добудову, яка будується по АДРЕСА_1, до умов, визначених будівельним паспортом на будівництво житлової квартири (реєстр № 159), а саме: провести реконструкцію уже збудованого і перебудувати добудову на відстані 5,5 м від будинку АДРЕСА_2, з наступних підстав.
Згідно з приписами ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
У відповідності до роз'яснень даних у п. 5 та п. 17 Постанови Пленуму від 30.03.2012 року, №6, право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам, за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч.4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України). Позов також може бути пред'явлено власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до ЦПК в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін виникає спір.
Тобто, сам по собі факт самочинного будівництва відповідачем не є підставою для задоволення позовних вимог позивача, оскільки останній заявляючи такі вимоги зобов'язаний в силу правил статей 15,16, 391 ЦК України та правил статей 10, 11, 60 ЦПК України довести, що внаслідок самочинного будівництва відповідачем вказаної прибудови цивільне право чи інтерес його порушується.
В обґрунтування зазначених вимог, позивач посилаючись на приписи ст.104 ЗК України, зазначила, що зведена відповідачем прибудова затіняє її будинок з північно-західної сторони, що призведе через деякий проміжок часу до руйнування стіни її будинку через не провітрювання та брак сонячного світла. Окрім того, в прибудові, вікна першого та другого поверхів виходять на подвір'я її оселі, що порушує її право на таємницю особистого життя та не відповідає вимогам ст.301 ЦК України. Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, в судовому засіданні, як на підставу заявлених вимог, також, послався на те, що дах прибудови не обладнаний водовідтоками, в результаті чого, атмосферні опади попадають на земельну ділянку позивача, а сама прибудова обмежила йому та позивачу обзір вулиці з вікон його будинковолодіння. Як доказ наведеному, сторона позивача надала суду фотокартки прибудови відповідача та свого будинку та навела власні розрахунки затінення прибудовою її оселі. Ніяких інших доказів, які б підтверджували те, що право позивача в розумінні ст.391 ЦК України та ст. 103 ЗК України, відповідачем порушене, а ні позивач, а ні його представник, суду не надали. Щодо посилання позивача та його представника на ст.301 ЦК України, то суд вважає, що вони не довели яким чином прибудова відповідача порушує їх право на особисте життя та його таємницю. На думку суду, зазначена норма закону, регулює зовсім інші правовідносини, які не є предметом спору в цій справі.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму від 30.03.2012 року, №6, при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок, тощо. У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК України. Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові.
Виходячи з предмета та підстав позову, суд вважає, що при розгляді даної справи слід було призначити судову будівельно-технічну експертизу, оскільки для з'ясування ряду обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, якими суд не володіє. Проте, в силу ст.ст.143, 145 ЦПК України, суд був обмежений це зробити з власної ініціативи, а представник позивача, процесуальним обов'язком якого є довести ті обставини на які він посилається, в судовому засіданні, відмовився від її проведення та зазначив що в справі достатньо доказів для вирішення її по суті.
Враховуючи вищенаведене, в позовних вимогах позивача слід відмовити повністю.
Керуючись п.3.25. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; п.п. 4, 5, 17, 22, 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, № 6, «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України»; ч. 1 ст. 103 Земельного кодексу України; ст.ст. 15, 16, 301, ч. 3 ст. 375, ч. 1 ст. 376, ст. 391 Цивільного кодексу України; ст. ст. 4, 10, 11, 13, 14, 57, 60, ч. 3 ст. 61, ст.ст. 143, 145, ст.ст. 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу містобудування та архітектури Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, про визнання незаконним самочинного будівництва, відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14.01.2013 року.
Суддя В. О. Черненко