83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
09.01.13 р. Справа № 30/188
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області
про зміну порядку виконання рішення по справі №30/188
за позовом Акціонерного комерційного промислово -інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі Філії „Куйбишевське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку" м. Донецьк
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест", м. Донецьк
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл", м. Донецьк
про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-5400/07 від 03.12.2007 року у розмірі 29 524,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5 413,71 грн. та звернення стягнення на майно.
За участю представників сторін:
від позивача: Хорошилов І.І. за довіреністю.
від відповідачів: не з'явились.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк (далі -Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест", м. Донецьк (далі -Відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл", м. Донецьк (далі -Відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-5400/07 від 03.12.2007 року у розмірі 29 524,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5 413,71 грн. та звернення стягнення на майно.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2010р. у справі №30/188 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМС Інвест Кепітл", м. Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-5400/07 від 03.12.2007 року у розмірі 29 524,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5 413,71 грн. та звернення стягнення на майно задоволені повністю.
22 січня 2010р. на виконання вищевказаного рішення був виданий відповідний наказ
19 грудня 2012р. через канцелярію суду господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії «Головне управління ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області надійшла заява про зміну порядку виконання рішення, обґрунтована неможливістю самостійного виконання рішення №30/188 від 11.01.2010р. у встановленому судом порядку через відсутність попиту на майно, за рахунок продажу якого банком мають бути задоволені позовні вимоги по справі №30/188. На підставі викладеного заявник просить суд змінити порядок виконання вищевказаного рішення, встановивши спосіб продажу предмету договору застави рухомого майна №15-94/19-7847/107 від 03.12.2007р. продажу майна шляхом проведення публічних торгів у процедурі виконавчого провадження.
В судовому засіданні 09.01.2013р. представник заявника наполягав на зміні порядку виконання рішення суду №30/188 від 11.01.2010р., посилаючись на неможливість самостійно реалізувати предмет застави за відсутністю попиту. , представники боржників в судове засідання на з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заперечень проти задоволення заяви не надали.
Дослідивши матеріали справи №30/188 та заслухавши представників сторін, суд встановив:
Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
З огляду на позицію Вищого арбітражного суду України, викладену в роз'ясненнях №02-5/333 від 12.09.1996р., підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлені. Зміна способу виконання рішення зумовлює видозмінення зазначеної у рішенні форми його виконання, в той час як зміна порядку передбачає виконання рішення у раніше встановлений судом спосіб, проте іншим шляхом.
Рішенням господарського суду Донецької області №30/188 від 11.01.2010р. встановлено, що стягнення з відповідача-1 здійснюється шляхом звернення стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна №15-94/19-7847/07 від 03.12.2007р., визначено порядок виконання рішення суду щодо реалізації заставленого майна - шляхом продажу банком предмету застави будь-якій особі, в порядку встановленому законом.
Проте, за твердженням позивача, виконання вищевказаного рішення у встановленому судом порядку є неможливим з огляду на неспроможність позивачем самостійно реалізувати майно, у зв'язку із відсутністю пропозицій щодо придбання транспортних засобів, на які звернуто стягнення за рішенням суду, незважаючи на оприлюднення відомостей про їх продаж на офіційному сайті ПАТ «Промінвестбанк». В підтвердження відсутності попиту на вищевказане заставлене майно заявником до матеріалів справи надані роздруковані об'яви про продаж заставного майна, розміщені на сайтах в мережі Інтернет.
Задовольняючи заяву позивача ПАТ Промінвестбанк, суд виходив с наступного.
У відповідності до ст. ст.124, 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства в України.
До того судом враховані приписи пункту 1 статті 6 параграфа 1 Конвенції про Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини по справах «Горнсбі проти Греції" (рішення від 19 березня 1997 р.), "Ромашов проти України" (рішення від 27.07.2004 року), якими встановлено, що зазначена Конвенція «гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".
Як свідчать матеріали справи та пояснюють сторони в судовому засіданні, рішення суду від 11.01.2010 року на час розгляду заяви не виконано. Встановлена судом заборгованість не стягнута у зв'язку неспроможністю заявника знайти покупців та задовольнити вимоги за рахунок продажу предмету застави.
Суд звернув увагу на те, що встановлений рішенням суду від 11.01.2010року порядок виконання зазначеного рішення шляхом «продажу цього майна Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк", м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк будь-якій особі, в порядку встановленому законом» та приписи ст.124 Конституції України (щодо обов'язковості судового рішення), ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (за якою встановлення способу реалізації предмета обтяження є компетенцією саме суду), ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (за якою заміна порядку виконання рішення є виключною компетенцією суду), виключають можливість на час розгляду заяви Банку виконати рішення державними органами примусового виконання рішень у спосіб, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», шляхом застосування процедур, встановлених зазначеним законом.
Суд вважає доведеними належним чином доводи заявника про неможливість виконання рішення господарського суду Донецької області №30/188 від 11.01.2010р. про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-5400/07 від 03.12.2007 року, передане в заставу за договором застави рухомого майна №15-94/19-7847/07 від 03.12.2007р. продажу банком предмету застави будь-якій особі, в порядку встановленому законом.
Водночас, обраний заявником інший порядок виконання зазначеного рішення суду, а саме - шляхом продажу майна проведення публічних торгів у процедурі виконавчого провадження відповідає приписам законодавства, та є цілком обґрунтованим з огляду на ст. 115 ГПК України, ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
До того ж суд наголошує на тому, що зміна порядку виконання зазначеного рішення шляхом забезпечення його виконання в порядку Закону України «Про виконавче провадження» не порушує прав боржника, але забезпечить відчуження майна в порядку ст. 62 зазначеного Закону з урахуванням інтересів останнього .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про недопустимість тривалого невиконання рішення суду стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №15-93/19-5400/07 від 03.12.2007 року у розмірі 29 524,00 грн., відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 5 413,71 грн. та звернення стягнення на майно та беручи до уваги, що вимоги заявника є доведеними, правомірними та відповідачем не спростовані, змінює порядок виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2010р. по справі №30/188.
Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Законами України „Про заставу", «Про виконавче провадження», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», господарський суд, -
Задовольнити заяву про зміну порядку виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2010р. по справі №30/188.
Змінити порядок виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2010р. по справі №30/188, а саме:
Визначити спосіб реалізації предмета застави за договором застави №15-94/19-7847/07 від 03.12.2007р., а саме: автотранспортного засобу ГАЗ 3302 УБК 01 ЗНГ, 2005 року випуску, колір білий, тип тз -вантажний бортовий тентовий, № шасі Х9633020052076763; реєстраційний номер -АН 3148АТ., документ, що підтверджує право власності -свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КХС № 930986 від 17.01.2006 року., шляхом проведення публічних торгів у процедурі виконавчого провадження.
Виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2010р. по справі №30/188 здійснювати з урахуванням цієї ухвали суду.
Суддя Демідова П.В.