17.12.2012 року Справа № 13/5005/5872/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Тищик І.В., Джихур О.В.
при секретарі: Мацекос І.М.
Представники сторін:
від позивача: Лисенко П.П. представник, довіреність № б/н від 01.10.12;
від відповідача: Шабовта Є.В. представник, довіреність № 13/04/12-4 від 13.04.12;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2012 року у справі № 13/5005/5872/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Крим Трейд", м. Севастополь
до товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет", смт. Ювілейний Дніпропетровської області
про стягнення 226 419 грн. 05 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2012 року у справі № 13/5005/5872/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Крим Трейд" 194 194 грн. 55 коп. заборгованості по договору, 17 252 грн. 03 коп. пені, 3 297 грн. 62 коп. 3% річних, 3 048 грн. 83 коп. інфляційних витрат, 4 355 грн. 86 коп. судового збору.
В стягненні штрафу за користування чужими грошовими коштами відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та умови договору поставки №31671 від 01.04.2011 року в частині оплати отриманого від позивача товару; наявністю заборгованості, яка доведена в розмірі 194 194 грн. 55 коп.; правом позивача на стягнення пені відповідно до п.7.6 договору поставки, зазначених позивачем інфляційних та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.
Cуд спростував заперечення відповідача, щодо необхідності зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки не вбачав передбачених положеннями ст.601 ЦК України підстав для цього.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивача щодо стягнення 8 626 грн. 02 коп. штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами, господарський суд зазначив на те, що вказані позивачем в цій частині вимог правові норми не підлягають застосуванню до правовідносин сторін.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2012 року, у позові відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи.
Вважає, що господарський суд не врахував положення п. 3.5 договору поставки, відповідно до якого можливе зарахування зустрічних однорідних вимог, які мав відповідач до позивача відповідно до договорів про надання послуг №33914 від 01.07.2011 року, №40027 від 01.05.2012 року та про проведення такого зарахування відповідачем, належне повідомлення про це позивача.
Скаржник вважає, що відповідачем було правомірно здійснено залік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 133 920 грн. 00 коп. Крім того, самим позивачем порушено вимоги п.2.1 договору щодо строку та порядку поставки товару, а судом першої інстанції не взято до уваги передбачене п.7.1 договору поставки право відповідача на нарахування штрафних санкцій за порушення строків поставки (у даному випадку відповідачем нараховані 4 841 грн. 28 коп.).
Також відповідач нарахував позивачу штрафні санкції за поставку товару неналежної якості, відповідно до п.6.11 договору поставки (всього 31 000 грн. 00 коп.).
Посилаючись на п.3.4 договору поставки, скаржник зазначав на своє право зменшити оплату за товар на суму штрафів, нарахованих постачальнику, тому просив суд апеляційної інстанції врахувати викладені ним доводи, вважати дії відповідача по заліку зустрічних однорідних вимог такими, що є підставою для висновку про відсутність заборгованості та відмову в позові.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов договорів про надання послуг та вартість цих послуг. Виконання послуг відповідачем за умовами договорів мало проводитись після оплати їх замовником (позивачем). Крім того, договір про надання послуг № 40027 укладено сторонами після закінчення строку дії договору поставки - 01.05.2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна Крим Трейд" заперечує факт виконання відповідачем робіт з надання послуг, вважає що за наявності спору щодо даного питання проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не можливо.
Крім того, позивач вказує, що заяв відповідача про взаємозалік ним отримано не було і матеріали справи свідчать про направлення відповідачем листів - вимог за адресою, за якою відповідач відсутній.
Просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених господарським судом фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає в силу наступного:
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 31671 від 01.04.2011 року (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується в порядку та в строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцеві (відповідачу), в обумовленій кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором (п.1.1. договору).
Судом першої інстанції встановлено факт отримання товару відповідачем, який ним не спростовується та підтверджується наявними у справі видатковими накладними, копії яких знаходяться на аркушах справи 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39 та 41 том 1.
Відповідно до п. 3.1 договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки.
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що належить до оплати, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. У випадку, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, святковий, або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов'язань є перший за ним робочий день.
Станом на 01.07.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 194 194 грн. 55 коп. і зазначену суму боргу відповідач не заперечував у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с. 54-56).
Господарський суд правильно зазначив, що відповідно по положень ст.ст.525, 525, 629, 692 ЦК України відповідач зобов'язаний провести оплату отриманого товару, а за відсутності такої оплати заборгованість підлягає стягненню.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних проведено позивачем вірно, з урахуванням періоду прострочення, суми заборгованості, офіційно встановлених індексів інфляції.
З врахуванням викладених обставин суд правомірно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення заборгованості 194 194 грн. 55 коп., інфляційних витрат на загальну суму 3 048 грн. 83 коп. та 3% річних на загальну суму 3 297 грн. 62 коп.
Посилаючись на положення ст.ст. 536, 1047, 1048, 1054, 1057 ЦК України та ч. 6 ст.231, ст. 265 ГК України, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 626 грн. 02 коп.
Господарський суд надав належну оцінку цій частині заявлених вимог, визнав їх необґрунтованими з огляду на те, що зазначені норми не регулюють правовідносини сторін, а можливі до застосування лише до цивільно-правових відносин, що випливають з позики, кредиту, банківського вкладу.
Фактично відмова товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" від оплати пов'язана з тим, що відповідач вважає доведеним існування заборгованості позивача перед ним за роботи за договорами про надання послуг № 31671 від 01.04.2011року та № 40067 від 01.05.2012 року (т. 1 а.с. 69-79), його правом на залік зустрічних однорідних вимог на суму 133 920 грн. 00 коп.
Також вважає, що ним правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 35 841 грн. 28 коп. за несвоєчасну поставку товару та поставку неякісного товару за договором поставки № 31971 від 01.04.2011 року, і з урахуванням цієї суми заборгованість має бути зменшена.
Слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України при розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував доводи місцевого господарського суду, які надав суд на заперечення відповідача.
Відповідно до п. 3.4 договору поставки покупець має право зменшити оплату за товар, який придбано у постачальника на суму штрафів, які можуть бути нараховані постачальнику за умовами договору, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 3-х календарних днів з моменту повідомлення постачальника про нарахування даних сум шляхом передачі інформації в Системі ЕDІ або електронною поштою.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання позивачем умов договору поставки в частині дотримання строків поставок, які відображені у заявках відповідача №34914737 від 12.08.2011 року та №2999412 від 19.08.2011року, згідно п. 7.1 договору поставки відповідач нарахував позивачу неустойку у розмірі 5% від загальної суми недопоставленого та непоставленого товару, розмір якої склав 4 841 грн. 28 коп.
За поставку товару неналежної якості, що підтвердив відповідач висновками протоколів випробувань зразків продукції харчування №111/09 від 21.09. 2011 року та №192/11 від 22.11.2011 року, проведеними Державним підприємством "Дніпропетровський центр з проблем захисту прав споживачів", ним були нараховані штрафні санкції позивачу у розмірі 31 000 грн. 00 коп.
Однак, як вірно зазначив господарський суд, докази того, що відповідно до п.3.4 договору поставки відповідач провів зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 35 841 грн. 28 коп. в матеріалах справи відсутні.
Відповідачем було пропущено передбачений п.3.4 договору поставки триденний термін на зменшення оплати за отриманий товар з урахуванням нарахованих позивачу штрафних санкцій, оскільки письмова вимога про сплату була направлена відповідачем 16.08.2012 року, а заяву про проведення взаємозаліку суми нарахованих штрафних санкцій в рахунок погашення заборгованості за отриманий товар було направлено позивачу лише 28.08.2012 року (а.с. 146-149 т.1).
Щодо проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами про надання відповідачем позивачу послуг №33914 від 01.07.2011року та № 40067 від 01.05.2012 року слід зазначити наступне:
Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Господарський суд провів детальний аналіз вищезазначених договорів та доказів їх виконання, доказів належного повідомлення про взаємозалік позивача, та дійшов належного висновку про те, що застосування положень ст.601 ЦК України неможливо, оскільки позивачем заперечується факт виконання робіт про надання послуг, їх вартість.
Відповідач належним чином не спростував заперечення позивача, не скористався правом на звернення до суду з зустрічними позовними вимогами, отже відсутня одна з необхідних умов для проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог - їх безспірність.
Даний висновок господарського суду при розгляді апеляційної скарги апелянт не спростував.
Апеляційним судом крім вищевикладеного, було встановлено, що листи про проведення взаємозаліку відповідач направляв за адресою, яка не є адресою позивача.
Отже, підстав для висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги та необхідність її задоволення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2012 року у справі № 13/5005/5872/2012 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: І.В. Тищик
Суддя: О.В. Джихур
Підписано в повному обсязі 09.01.2013 року.