Справа № 1322/2-399/11 Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.
Провадження № 22-ц/1390/2380/12 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія: 27
27 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,
секретаря: Рванцової О.О.,
з участю: представника ПАТ АКБ «Львів»- Вертас М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 грудня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів», юридична адреса: індекс 79008, м. Львів, вул. Сербська. 1, ЄДРПОУ 0981546, МФО 325268 к/рахунок в УНБУ у Львівській області заборгованість за кредитним договором в сумі 342 945 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів»витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_3- ОСОБА_4
В апеляційній скарзі посилається на те, що аналізуючи норми ст. 28 ЗУ «Про заставу»та ст. 593 ЦК України очевидним є те, що перехід права власності на предмет застави не припиняє заставу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження»виконавчий напис може бути пред'явлений до виконання протягом року. Відповідно до ст. 22 вказаного закону строки пред'явлення перериваються пред'явленням документу до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документу до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, відтак виконавчий напис, вчинений нотаріусом міг бути повторно пред'явлений до 04 квітня 2011 року. Якщо рішення суду вступить в законну силу, це може привести до подвійного стягнення за предметом договору, що суперечить принципу справедливості.
Просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення Вертас М.М. на апеляційну скаргу, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерно комерційний банк «Львів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначало, що між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит на суму 45000.00 дол. США. Умови договору відповідач не виконує. Станом на 06.09.2011 року заборгованість за кредитним договором становить 342.945.00 грн.
Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по справі.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що згідно п.п.3.2.2. кредитного договору №2007\с250 року позичальник зобов»язаний своєчасно в терміни визначені кредитним договором або додатками до нього повернути банку кредит в повному обсязі на оплату (проценти, комісію і ін.) за користування ним.
Ці висновки суду відповідають обставинам справи, т.я. встановлено, що відповідач не заперечує борг, однак вважає, що раніше 20.09 2009 року був виданий виконавчий надпис, щодо стягнення з нього цього ж боргу.
Судова колегія погоджується з висновками суду з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кредити позичальникові у розмірі та на умовах встановлених в договорі а позичальник зобов»язується повернути кредит та проценти.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст.599 та 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання яке припиняється виконанням проведеним належним чином.
Посилання апелянта на те, що 20.09. 2009 року був виданий виконавчий надпис, щодо стягнення з нього цього ж боргу і це може привести до подвійного стягнення за предметом договору, що суперечить принципу справедливості, не заслуговують а увагу, т.я. встановлено, що стягнень по цьому виконавчому надпису не проводиться.
У відповідності до п.5 постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Отже, оскільки борг відповідачем не погашено, позивач скористався своїм правом вибору способу судового захисту, передбаченого договором та подав позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ці обставини не дають підстав для того, щоб зробити висновок про подвійне стягнення за предметом договору, т.я. на стадії виконання рішення суду державний виконавець вправі проводити стягнення в межах боргу.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.