Справа № 1317/416/2012
Провадження № 1/1317/59/12
04.12.2012 м. Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.
з секретарем судового засідання Леуш Х.І.
з участю: прокурора Ватраля Р.В.
захисника-адвоката ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Радехів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, не одруженого, з неповною вищою освітою, не військовозобов'язаного, не судимого
за ч.1 ст.122 КК України -
встановив:
10 грудня 2011 року, приблизно о 23год.45хв., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходах бару «Ювілейний», що знаходиться в с.Стоянів по вул.В.Стуса, Радехівського району, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, на ґрунті неприязних стосунків, підійшов до присутньої там ОСОБА_2, рукою штовхнув останню у спину, внаслідок чого ОСОБА_2 впала на бетонну площадку та отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому бічної кісточки правої гомілки, тобто середньої тяжкості тілесні ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров'я.
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не визнав та у судовому засіданні показав, що на даний час проживає в м.Радехові Львівської області. Так, 10 грудня 2011 року він разом із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали в бар «Ювілейний», що знаходиться у с.Стоянів Радехівського району і де відбувалася дискотека. У барі вони присіли за столик та вживали спиртні напої, він же зокрема, у цей вечір вжив приблизно 100-150 грам горілки і почував себе адекватним. Під час перебування у барі до них за столик присідали інші особи серед яких він запам'ятав була ОСОБА_8, яку він добре знає. Ближче до опівночі вони учотирьох вийшли на вулицю покурити, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулися у приміщення, щоби випити каву. Почекавши товаришів деякий час на вулиці та маючи намір їхати додому, він зайшов у приміщення бару, а ОСОБА_7 залишився на вулиці. Зайшовши у коридор, він побачив, що там відбувається словесний конфлікт між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2. У коридорі також був ОСОБА_5, підійшовши до якого він сказав тому, що пора їхати додому, однак останній сказав деякий час ще почекати. Відтак він також вирішив дочекатися усіх та залишився стояти у коридорі, опинившись при цьому неподалік ОСОБА_2. При цьому, ОСОБА_2 виявивши його присутність, звернулася до нього із запитанням чому він стоїть неподалік неї. Він у відповідь, пославшись що приміщення бару це не її власність, а тому має право знаходитися в такому, дещо некоректно дав зрозуміти ОСОБА_2 про свої наміри залишитися на місці. Однак, через деякий час він вийшов на вулицю та зійшовши із сходів, зупинився. При цьому, він звернув увагу, що із приміщення бару вийшла ОСОБА_2 і щось викрикуючи у його адресу, у момент сходження із сходів, упала. Причини, чому упала ОСОБА_2 йому не відомі і у даному випадку в цей час остання не обвинувачувала його у поштовху. Однак, знайомі хлопці ОСОБА_2 підішли до нього та почали наговорювати, що це він штовхнув дівчину, із-за чого між ними виник конфлікт, в ході якого йому нанесли декілька ударів. Настоює на тому, що штовхнути ОСОБА_2 він намірів не мав і фізично цього здійснити не міг, оскільки швидше за дівчину зійшов сходами. Вважає, що справа про його обвинувачення сфабрикована.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 10.12.2011р. у вечірній час вона разом із своїм знайомим ОСОБА_10 та іншими особами віддихали у барі «Ювілейний», що в с.Стоянів, при цьому за вечір вона вжила приблизно 100-150 грам вина. Пригадує, що під час дискотеки її неодноразово і безпричинно штовхала ОСОБА_8, а тому вона вирішила з'ясувати із нею стосунки, вийшовши із такою у коридор. Під час словесного конфлікту із ОСОБА_8, вона зауважила, що неподалік стояв ОСОБА_3, при цьому його вона запитала, чому він знаходиться тут. На її запитання ОСОБА_3 повівся брутально і відповів нецензурною лайкою. Після того, як конфлікт вичерпався, вона разом із ОСОБА_10 вирішили іти додому і при виході з приміщення, на сходах вона зауважила ОСОБА_3. Проходячи повз ОСОБА_3, вона відчула сильний поштовх у плечі, від чого не втримавши рівновагу, упала зі сходів. Із-за сильного болю в нозі вона піднятися із землі самостійно не змогла, а тому її підняли ОСОБА_11 із ОСОБА_12 і допомогли дійти до приміщення магазину, яке знаходилося неподалік. Стверджує, що штовхнув її саме ОСОБА_3, оскільки зауважила його дії боковим поглядом. У подальшому її нога набрякла та нестерпно боліла, відтак у цю ж ніч вона була вимушена звернутися за допомогою у медичний заклад, у якому лікар оглянувши рентгентний знімок, констатував у неї перелом ноги. У подальшому ж лікування вона проходила в Горохівській центральній районній лікарні.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що у один із днів грудня 2011 року, ввечері вона з друзями прийшла до бару «Ювілейний», що у с.Стоянів, віддихати. Під час дискотеки ОСОБА_8 штовхнула ОСОБА_2, а тому після закінчення танців, вони вирішили поговорити з ОСОБА_8, чому вона штовхала ОСОБА_2 та викликали її у коридор. У розмові приймали участь вона, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 і у ході такої між ними виникла словесна суперечка. Під час словесного конфлікту між дівчатами до них підійшли ОСОБА_3 із ОСОБА_6, однак останній в скорім часі відійшов від них. Оскільки ОСОБА_3 стояв та слухав їхню розмову, ОСОБА_2 зробила йому щодо цього зауваження і той у відповідь щось відповів. Через деякий час усі вийшли на вулицю і ОСОБА_2 йшла разом із ОСОБА_10. Вона ж опинилася на вулиці швидше від них і бачила, як ОСОБА_3 вийшовши за ОСОБА_2 на сходи, штовхнув її рукою в плечі, від чого остання упала на землю. Побачивши це, вона разом із ОСОБА_12 допомогла підвестися ОСОБА_13 і при цьому вона скаржилася на біль у нозі. Зазначає, що на наступний день і деякий час по тому, у ОСОБА_2 на нозі був гіпс.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що не пригадуючи точної дати, у грудні 2011 року, приблизно о 21год., він разом із ОСОБА_2 пішли віддихати у бар «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району. У барі вони сиділи за одним столиком із ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та його дружиною Іриною, при цьому вживали алкогольні напої. Повертаючись із вулиці, куди він виходив покурити, у коридорі він побачив ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які про щось сперечалися, однак у суть їхньої розмови він не вникав. Поряд з цим, він зауважив, що неподалік дівчат знаходився ОСОБА_3, який нецензурно лаявся. Оцінивши ситуацію, він взяв ОСОБА_2 за руку та вийшов із нею на вулицю, маючи намір іти додому. Зупинившись на якусь мить перед сходинками, він відчув як від поштовху ОСОБА_2 почала падати, він же щоб втримати рівновагу, обіперся на ОСОБА_12, який знаходився поруч. Хто штовхнув ОСОБА_2 у спину, він не бачив, однак коли обіперся на ОСОБА_12, він побачив ОСОБА_3, який стояв ззаду і окрім останнього на сходах більше нікого не було. Після падіння на землю ОСОБА_2 підіймали ОСОБА_12, ОСОБА_11 та він, при цьому вона жалілася на біль у нозі. Через деякий час, оскільки біль у нозі ОСОБА_2 посилився, він разом із нею поїхали у лікарню в м.Радехів, де після того, як зробили рентген знімок, на ногу наклали гіпс.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що не пригадуючи точної дати вона зі слів свого сина - підсудного ОСОБА_3, ОСОБА_17 та ОСОБА_5 дізналася про події, що відбувалися в с.Стоянів Радехівського району, зокрема в барі «Ювілейний», очевидцем яких вона не була. Також, не пригадуючи точної дати, вона разом із ОСОБА_17 їздили в Горохівську ЦРЛ, де де розмовляли із лікуючим ОСОБА_2 лікарем, який повідомив ОСОБА_17, що у ОСОБА_2 не має перелому, а лише підвивих.
Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні показала, що про події у грудні 2011 року в барі «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району, їй відомо із слів її сина - ОСОБА_5. Окрім цього показала, що у ніч з 10 грудня 2011 року вона бачила ОСОБА_2 у приміщенні швидкої допомоги Радехівської ЦРЛ, яка поводила себе зухвало та цинічно. Окрім цього, в другій половині грудня 2011 року, у Горохівській ЦРЛ Волинської області вона спілкувалася із лікуючим ОСОБА_2 лікарем, який їй пояснив, що у хворої був лише підвивих ноги, а не перелом.
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що перебуваючи на посаді завідуючого відділенням травматології Горохівської ЦРЛ, до нього за медичною допомогою звернулася ОСОБА_2. Під час діагностування останньої, у неї було констатовано перелом ноги та накладено гіпсову пов'язку. Щодо обставин при яких було спричинено перелом ноги, із слів хворої йому відомо, що вона упала із сходів.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що не пригадуючи точної дати, у грудні 2011 року, він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_7, приїхавши автомобілем у с.Стоянів Радехівського району, віддихали у барі «Ювілейний». У якийсь період, виходячи із бару, він побачив у коридорі ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у словесній формі вияснювали між собою стосунки і на його запитання, що відбувається, почув у відповідь, що нічого особливого. У подальшому, вийшовши на вулицю, він бачив ОСОБА_2, яка плакала. Вважає, що ОСОБА_3, який виходячи із бару йшов перед ним, не міг штовхнути ОСОБА_2. Поряд з цим, не може категорично ствердити, що ОСОБА_3 не штовхав ОСОБА_2, оскільки були моменти, відповідно до яких він міг дещо не бачити.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що не пригадуючи точної дати та часу, у грудні 2011 року, він разом із своїми друзями ОСОБА_19, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 віддихали у барі «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району. У якийсь період, виходячи з бару, у коридорі він бачив дівчат, які про щось сперечалися. При цьому, ОСОБА_2 підійшла до присутнього там ОСОБА_3 та запитала, чого він біля них стоїть, на що той відповів, що просто стоїть. Через деякий час, вийшовши із приміщення бару на вулицю, він побачив, що на сходах стоїть ОСОБА_3, а неподалік входу знаходиться ОСОБА_2, яка трималася рукою за ногу. Крім цього, свідок вважає, що причин штовхати ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не було.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показав, що приблизно 10 грудня 2011 року у вечірній час він разом із своєю дружиною та друзями віддихав у барі «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району. Перед 24 годиною до нього підійшов ОСОБА_10 та сказав, що ОСОБА_2 штовхнули і від цього вона упала. Безпосереднім очевидцем подій він не був і про обставини падіння ОСОБА_2 йому відомо від сторонніх осіб.
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що не пригадуючи точної дати та часу, у грудні 2011 року, ним у ОСОБА_2 було констатовано перелом правої малогомілкової кістки, однак чи накладалася гіпсова пов'язка, пригадати не може. Щодо відсутності усіх відповідних записів у журналі звернення хворих, пояснив, що такі повинні здійснюватися середнім медичним персоналом лікарні. Також, чому амбулаторна картка ОСОБА_2 знаходиться у потерпілої, а не в реєстратурі, пояснити не зміг.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що безпосереднім очевидцем подій конфліктної ситуації між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у барі «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району, він не був і про обставини падіння ОСОБА_2 йому відомо від сторонніх осіб. Поряд з цим, не пригадуючи точного дня та часу, у грудні 2011 року, перебуваючи у с.Стоянів Радехівського району та, вийшовши із бару «Ювілейний» він бачив сліди тілесних ушкоджень на ОСОБА_3.
Відповідно до ст.323 КПК України, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а тому суд із врахуванням наведеного вважає, що заперечення підсудного ОСОБА_3 щодо його причетності до спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень дані ним з метою уникнути відповідальності.
Так, судом не встановлено жодних підстав, з яких можна було б зробити висновок, що потерпіла ОСОБА_2 наговорює на ОСОБА_3. Окрім цього, ОСОБА_2 під час відповідного звернення до Радехівського РВ ГУМВСУ у Львівській області була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (т.1 а.с.4) та у судовому засіданні попереджена про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України (т.1 а.с.230).
Що стосується ряду розбіжностей та непослідовності у показах ОСОБА_2 на досудовому слідстві та у судовому засіданні, такі пояснюються спливом часу та суб'єктивним відношенням потерпілої до скоєного щодо неї.
Окрім цього, не спростованими являються покази, як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні свідків ОСОБА_11 (т.1 а.с.51-52, 234-237) та ОСОБА_10 (т.1 а.с.55-57,237-242), які вказують на причинний зв'язок між діями ОСОБА_3 (поштовх) та падінням ОСОБА_2 під час подій у ніч з 10 на 11 грудня 2011 року у с.Стоянів Радехівського району. Не довіряти ж показам вказаних свідків, у суду підстав не має.
Щодо показів свідка ОСОБА_7 в частині відсутності у ОСОБА_3 мотивів штовхнути ОСОБА_2, такі судом аналізуються критично, оскільки свідок з цього приводу висловив свою суб'єктивну думку.
Також, судом не приймаються до уваги покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, оскільки останні не були безпосередніми учасниками подій 10.12.2011р. у с.Стоянів і про такі їм відомо від сторонніх осіб.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконливого висновку, що між діями ОСОБА_3, який на ґрунті неприязних стосунків із ОСОБА_2, що виникли у нього в наслідок зробленого останньою зауваження, щодо недоцільності його перебування та спостерігання суперечки між дівчатами, штовхнув її, відтак мало місце падіння потерпілої, що є у причинно-наслідковому зв'язку із виникненням відповідних тілесних ушкоджень.
Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_3, окрім наведеного, його винність у скоєнні кримінально карного діяння, стверджується також і доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими у судовому засіданні, зокрема:
· З протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 21.12.2012р. вбачається, що 10.12.2011р., приблизно о 23год.45хв., вийшовши з бару «Ювілейний», що знаходиться в с.Стоянів, він побачив, як до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_3 та рукою штовхнув останню, від чого та упала на бетонну площадку (т.1 а.с.53-54);
· З протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 22.12.2011р. вбачається, що 10.12.2011р., приблизно о 23год.45хв., вийшовши на вулицю з бару «Ювілейний», що у с.Стоянів Радехівського району, він побачив, як ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_2, яка впала із сходів на бетонну площадку і при цьому заплакала (т.1 а.с.58-59);
· З протоколу огляду місця події від 13.12.2011р. вбачається, що місцем події являється територія неподалік бару «Ювілейний», що знаходиться по вулиці В.Стуса у с.Стоянів Радехівського району, яке належить ОСОБА_4 (т.1 а.с.18-19);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що потерпіла настояла на своїх показах (т.1 а.с.109-111);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.79-82);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.83-85);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.86-88);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.89-92);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.100-102);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.93-96);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.97-99);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 вбачається, що остання настояла на своїх показах (т.1 а.с.103-105);
· З протоколу очної ставки від 20.01.2012р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 вбачається, що останній настояв на своїх показах (т.1 а.с.106-108);
· З висновку судово-медичної експертизи №447/2011 від 27.12.2011р. вбачається, що у ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому бічної кісточки правої гомілки, яке могло утворитися при падінні на сходовій клітці і по тяжкості відноситься до середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я (т.1 а.с.41-42);
· З висновку експерта №1858 від 21.08.2012р. вбачається, що у ОСОБА_2, згідно представлених мед документів та даних огляду, виявлено перелом правої малогомілкової кістки, який утворився від дії тупого предмета, міг виникнути внаслідок підвертання стопи під час падіння 10 грудня 2012 року і відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я (т.2 а.с.90-91);
· З Довідки-інформації Радехівської міської ради №1283 від 21.12.2011р. вбачається, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с.129);
· З вимоги УІАЗ ГУМВС у Львівській області №5723 від 26.12.2011р. вбачається, що до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 притягається вперше (т.1 а.с.130).
Зазначені докази судом визнаються допустимими та обґрунтованими.
Таким чином, на думку суду, винність підсудного ОСОБА_3 у скоєнні кримінально карного діяння, доведена повністю.
Дії підсудного ОСОБА_3 досудовим слідством кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я та значну стійку втрату працездатності.
Поряд з цим, на думку суду, зазначена кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 не знайшла свого підтвердження, виходячи з наступних міркувань.
Статтею 23 КК України визначається, що виною є психологічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
У свою чергу з суб'єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, може бути вчинений з прямим або непрямим умислом і визначення цих термінів викладено у ст.24 КК України.
Так, аналізуючи та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність умислу в діях підсудного ОСОБА_3 на спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_2 під час подій 10.12.2011р. у с.Стоянові Радехівського району, що виключає застосування ст.122 КК України.
На думку суду, умислом ОСОБА_3 не могло охоплюватися заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження, оскільки штовхаючи ОСОБА_2, яка стояла на краю сходів, підсудний хоча й не передбачав, але повинен був і міг передбачити, що потерпіла може впасти і одержати травму в тому числі і від підвертання стопи.
Також слід зазначити, що у жодному випадку судово-медичними експертами не констатовано стійку втрату працездатності у ОСОБА_2 (т.1 а.с.41-42, т.2 а.с.90-91).
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.128 КК України, як заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження з необережності.
Пом'якшуючих вину обставин в діях підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.
Обтяжуючою вину обставиною, в діях підсудного ОСОБА_3, судом визнається те, що злочин він скоїв у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене вище, ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно та до кримінальної відповідальності притягається вперше, суд вважає за можливе виправлення підсудного ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, а міру покарання призначити в межах санкції ст.128 КК України.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України 1960 року, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк один рік та три місяці.
Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 від призначеного покарання у вигляді обмеження волі звільнити та встановити іспитовий строк тривалістю один рік.
Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного захисту - підписку про невиїзд, залишити засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, без змін.
Рентген знімки ОСОБА_2А (знімок №3482 від 11.12.2011р., три знімки від 20.12.2011р., 23.12.2011р., 03.01.2012р. та один знімок без відміток і записів) повернути ОСОБА_2, жительці с.Стоянів Радехівського району.
Амбулаторну картку ОСОБА_2, 27.08.1990р.н., жительки с.Стоянів Радехівського району (на трьох аркушах), для визначення її місця зберігання направити у Радехівську ЦРЛ.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду усіма учасниками процесу на протязі п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.
Суддя О. В. Мулявка