Справа № 1329/1368/12 Головуючий у 1 інстанції: Воробель М.М.
Провадження № 22-ц/1390/6655/12 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія 30
13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,
секретаря: Рванцової О.О.
з участю: ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-
Оскаржуваним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2012 року позов задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 10804 грн. 89 коп., заподіяної матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди, а всього 13 304 грн. 89 коп.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі посилається на те, що ДТП відбулася 07.08.2011 року, а огляд здійснювався 12.08.2011 року, тому вважає, що автомобіль міг бути пошкоджений в період з 07.07.2011 по 12.08.2011 року, адже власник здійснював його експлуатацію. Крім того, жодного повідомлення про проведення огляду пошкодженого автомобіля апелянтові не надходило.
Також зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди і в рішенні не зазначено з чого суд виходив стягуючи з відповідача моральної шкоди в сумі 2500 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2. на підтримання апеляційної скарги, представника ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 07 серпня 2011 року, близько 00.40 години, в м. Новояворівську Яворівського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Ваз" держаний номерний знак НОМЕР_1. під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки ''Ваз", держаний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3.
У відповідності до ст.1166 ЦК України, загальною підставою для відповідальності за завдану шкоду майну - є встановлення вини особи, яка таку шкоду заподіяла.
Встановлення факту заподіяння шкоди майну фізичної особи та вини заподіювача є підставою для повного відшкодування збитків, завданих потерпілій особі.
Вину відповідача ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 липня 2011 року, встановлено постановою Яворівського районного суду Львівської області від 18 серпня 2011 року у справі про адміністративне правопорушення (а.с. 6), а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.60 та ч.4 ст.61 ЦПК України, доказування цих фактів у цивільній справі не вимагається.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, визначених ст.1166, 1187 ЦК України, для цивільно-правової відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну позивача внаслідок ДТП.
Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована не була.
У відповідності до ст.60 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, витяги з них, які містять відомості про обставини, що мають значення для справи.
Розмір збитків - реальних витрат, понесених позивачем на відновлення пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, підтверджується висновком №110 експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту, вартості матеріального збитку та вартості автомобіля на момент ДТП (а. с. 5- 16)
Доводи апелянта про те, що розмір завданої майнової шкоди не підтверджується висновком експертизи, є безпідставними, оскільки, заперечуючи проти визначеного позивачем розміру, відповідач не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, а також не клопотав про призначення судової експертизи, й тим самим не виконав свого процесуального обов"язку, встановленого ст.60 ЦПК України.
Крім того, відповідач не пропонував позивачеві відремонтувати пошкоджений автомобіль власними силами та засобами, та/ або визначити об"єм пошкоджень транспортного засобу та вартість відновлювального ремонту експертом чи спеціалістом, якому він довіряє.
Частково задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, суд першої інстанції вірно виходив з положень ст.ст. 1166, 1187 ЦК України встановивши при цьому, що ОСОБА_2 своїми винними діями порушив правила дорожнього руху України, що призвело до ДТП, внаслідок якої пошкоджено майно (автомобіль позивача) заподіяв матеріальну шкоду позивачеві.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду У країни №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог і залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми та наслідки тілесних ушкоджень.
Враховуючи характер душевних і фізичних страждань ОСОБА_3 вірним є висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача 2500 грн. моральної шкоди.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон, та дотримано процедуру розгляду справи встановленої ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування суду колегія суддів не убачає.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 серпня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.