33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"11" січня 2013 р. Справа № 5019/2691/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Крейбух О.Г.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділ державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції Рівненської області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.11.12 р.
у справі № 5019/2691/11 (суддя Качур А.М. )
позивач Державне підприємство "Державне резервний насіннєвий фонд України"
відповідач Фермерське господарство "Гранд-2009"
про стягнення 138 275 грн. 28 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Шпакович Л.В., представника, довіреність в справі
відповідача - не з'явився
представника ДВС-начальника ДВС Демидівського РУЮ Якимець О.О.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10 січня 2013 року у зв"язку з перебуваннм у віпустці судді Сініциної Л.М. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію суддів у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012 року у справі № 5019/2691/11 ( суддя Качур А.М.) частково задоволено скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" та : скасовано постанову начальника ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області Якимець О.О. від 14.06.2012 року, якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та повернено стягувачу наказ №5019/2691/11 від 06.03.2012 року; визнано дії начальника ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області Якимець О.О. при винесенні постанови від 14.06.2012 року протиправними. В задоволенні скарги в частині вимог про зобов'язання начальника ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області усунути допущені порушення - відмовлено.
Частково задовольняючи скаргу , місцевий господарський суд з огляду на ст.1,12,22,26,47,49 Закону України «Про виконавче провадження» дійшов висновку, що відмовляючи в прийнятті до провадження наказу №5019/2691/11 від 06.03.2012 року, начальник ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області не врахував, що приписи ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» являються спеціальними по відношенню до положень ст. 26 Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання. При цьому ,суд першої інстанції вважав, що оскільки відсутня заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка визнана судом, то стягувач наділений правом повторного пред»явлення наказу №5019/2691/11 від 06.03.2012 року до виконання протягом строку, встановленого статтею 22 цього закону.
Місцевий господарський суд не вбачав підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання начальника ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області усунути допущені порушення ,оскільки вчинення державним виконавцем дій у виконавчому провадженні є його обов'язком відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відділом державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржувану ухвалу винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що 14 червня 2012 року начальником відділу ДВС винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) відповідно до п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»,оскільки попередньо виконавчий документ (наказ господарського суду Рівненської області від 06.03.2012 року у даній справі) повертався стягувачу на підставі його заяви № 138-4/5-16/117 від 23.04.2012 року.
Звертає увагу, що ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» ( п.7 ч.1) встановлено обмеження щодо можливості прийняття виконавчих документів у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою за виключенням виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів. Однак, наказ господарського суду у даній справі до таких документів не відноситься.
Апелянт вважає необґрунтованими твердження суду першої інстанції про те, що положення п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» кореспондуються з положеннями п.1 ч.1 ст.49 цього Закону, оскільки повернення виконавчого документа і закінчення виконавчого провадження є різними по своїй природі процесуальними діями, за якими Законом України «Про виконавче провадження» передбачені різні наслідки.
На думку апелянта, дії начальника відділу ДВС при винесенні постанови від 14.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу №5019/2691/11 від 06.03.2012 року у повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» ,оскільки цим законом не передбачена можливість відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, поверненим за заявою стягувача та державний виконавець не наділений правом приймати рішення, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України".
Письмовим відзивом на апеляційну скаргу Державне підприємство «Державний резервний насіннєвий фонд України» вважає ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012року законною, в якій повною мірою досліджено всі обставини справи і винесено обґрунтоване рішення.
Зазначає, що хоча в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.04.2012 року і не вказувався строк для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, це не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Вказує, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.04.2012 року було винесено відділом ДВС Демидівського РУЮ Рівненської області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», а отже, як зазначено в частині 5 цієї ж статті стягувач не позбавлений права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, за умови пред'явлення його протягом строків, передбачених ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» подало виконавчий документ до виконання не порушуючи законні строки.
Вважає, що всі необхідні дії щодо пред'явлення виконавчого документу до виконання ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» було здійснено відповідно до вимог ст. ст. 17, 18, 19, 20, 22, ч.І, 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Стягувач у відзиві звертає увагу, що приписи ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження «(Закону) є спеціальними по відношенню до положень ст. 26 Закону стосовно можливості відкриття виконавчого провадження за повторним пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Так, стаття 49 Закону не визначає таку підставу для закінчення виконавчого провадження, як повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.
Положення пункту 7 частини 1 ст. 26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст. 49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.
Отже, системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.
Зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен діяти в межах своїх повноважень та при прийнятті будь-яких рішень керуватися виключно законом. Вважає , що державний виконавець зобов'язаний був відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №5019/2691/11 виданого 06.03.2012 року.
Просить апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції Рівненської області від 23.11.2012 року №3816/02-14 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.11.2012 року по справі №5019/2691/11 залишити без задоволення,а ухвалу господарського суду Рівненської області від 14.11.2012 року по справі №5019/2691/11 залишити без змін.
В судовому засіданні представник ДВС Демидівського районного управління юстиції апеляційну скаргу підтримав , просить її задоволити, скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012 року та відмовити у задоволенні заяви.
Представник ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» проти вимог апеляційної скарги заперечила, вважає ухвалу господарського суду Рівненської області законною і обґрунтованою і просить її залишити без змін.
Представник відповідача не скористався правом участі під час апеляційного перегляду справи, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся заздалегідь та належним чином, про що свідчать повідомлення відділення поштового зв"язку про вручення ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2012 року про призначення судового розгляду на 11 січня 2013 року . (т.2,а.с. 80 )
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи , що сторони належним чином та заздалегідь повідомлені про час та місце апеляційного перегляду справи, явка сторін обов"язковою не визнавалась, обмеженість строків вирішення спору,судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника ФГ « Гранд -2009»
Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду .
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст. 106 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін ,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Відділу державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 16 лютого 2012 року по справі №5019/2691/11 стягнуто з Фермерського господарства "Гранд-2009" на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» 78940,80 гривень боргу за договором поставки насіння, 23682,24 гривень штрафу за несвоєчасне проведення розрахунків, 35652,24 гривень штрафу за невиконання договору застави та 2765,51 гривень судового збору за подання до суду позовної заяви (т1, а.с.66-69).
06 березня 2012 року господарським судом Рівненської області у даній справі видано наказ про примусове виконання рішення, у якому зазначено, що даний наказ дійсний для пред»явлення у державну виконавчу службу до 07 березня 2013 року ( т.1, а.с.72).
14.06.2012 року начальником відділу державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції на підставі п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 32976119 по виконанню наказу господарського суду Рівненської області № 5019/2691/11 від 06.03.2012 року ( т.1, а.с.83, 128).
Як вбачається із змісту описової частини означеної постанови попередньо : 24 квітня 2012 року у відділ ДВС Демидівського РУЮ надійшла письмова заява № 138-4/6-16/117 від 23.04.2012 року про повернення наказу № 5019/2691/11 від 06.03.2012 року стягувачеві без виконання ,у зв»язку із чим 24.04.2012 року державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та виконавчий документ повернуто стягувачу.
Крім того, на звороті наказу про примусове виконання рішення № № 5019/2691/11 від 06.03.2012 року начальником відділу ДВС 24.04.2012 року зроблено відмітку про повернення виконавчого документа на підставі ч.1 п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» ( т1, а.с.78).
За результатами розгляду скарги начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області постановою від 13 липня 2012 року відмовлено у задоволенні скарги стягувача на Постанову на начальника відділу ДВС Демидівського районного управління юстиції від 14.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та визнано його дії при здійсненні виконавчого провадження такими, які вчинено у відповідності до чинного законодавства ( т.1, а.с.84).
Разом з тим, Рівненський апеляційний господарський суд вважає постанову начальника ВДВС Демидівського РУЮ від 14.06.2012 року ,якою було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та повернуто наказ стягувачеві неправомірною з огляду на таке.
Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
В силу ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ст.12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо
За пунктом 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
Частиною п'ятою статті 47 цього Закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документу до виконання, встановлений ст.22 Закону, пропущений.
Між тим, як правильно встановлено судом першої інстанції наказ про примусове виконання рішення у даній справі стягувач повторно подав в межах строку, встановленого ст. 22 ЗУ "Про виконавче провадження" та зазначеного у самому наказі.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.
Таку правову позицю викладено у підпункті 9.11 пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
Враховуючи, що даючи оцінку діям державної виконавчої служби щодо прийняття постанови від 14.06.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд першої інстанції правильно застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" та матеріалами справи доведено факт порушення державним виконавцем вимог закону при виконанні наказу суду, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала у цій частині не підлягає скасуванню та знаходить необґрунтованою скаргу відділу державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції .
Поряд з тим, у пункті 7 Постанови N 14 від 26.12.2003 року Пленум Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначається, що за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам відповідно статті 121-2 ГПК. Заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог ст. 121-2 ГПК.
При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Як зазначає Пленум Вищого господарського суду України у пункті 9.13 Постанови від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" -господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження» містить умови прийняття виконавчих документів до виконання та встановлює обов»язки державного виконавця щодо вчинення відповідних виконавчих дій , спрямовані на їх реалізацію.
З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованою відмову судом першої інстанції у задоволенні скарги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" в частині зобов»язання начальника ВДВС Демидівського РУЮ Рівненської області усунути порушення законодавства ,оскільки помилкове винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 32976119 від 14.06.2012 року не слугує доказом його безпідставного ухилення від виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника ВДВС не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у ухвалі.
В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни ухвали господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012 року у справі № 5019/2691/11 .
Судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 536,5 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України в зв»язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою ВДВС Демидівського РУЮ сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 559 грн. ,замість 536,5 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне винести ухвалу про повернення апелянту надлишково сплаченої суми судового збору в розмірі 22,5 грн.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2012 року у справі № 5019/2691/11 залишити без змін ,а апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції Рівненської області залишити без задоволення.
Ухвалою суду повернути з Державного бюджету України на користь відділу Державної виконавчої служби Демидівського районного управління юстиції Рівненської області ( 35200, Рівненська область, смт. Демидівка,вул.17 Вересня ,86) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 22,5 грн.( двадцять дві грн. 50 коп.) за подачу апеляційної скарги .
Постанова набирає законної сили з дні її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Крейбух О.Г.