№ К-38096/06
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
18.03.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Бившевої Л. І.,
Голубєвої Г. К.,
Рибченка А. О.,
Шипуліної Т. М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
на постанову Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. у справі № 6/77-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Шепетівський цукровий комбінат”
до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Відкритим акціонерним товариством “Шепетівський цукровий комбінат”, з урахуванням послідуючого доповнення,подано позов про визнання протиправним та скасування рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000132301/0 від 27.02.2006р. про визначення частини прибутку господарських організацій в розмірі 93 660 грн. основного платежу.
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. у справі № 6/77-НА позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що частина прибутку господарських організацій, що сплачується до загального фонду Державного бюджету, не є податковим зобов'язанням; рішення про виплату дивідендів належить виключно до компетенції загальних зборів учасників товариства; механізм стягнення вказаного платежу не передбачений, а органи державної податкової служби лише здійснюють контроль за сплатою цього платежу; прийняття органами податкових повідомлень-рішень можливе в разі визначення податкових зобов'язань, а рішень - в разі накладення штрафних санкцій по таким зобов'язанням.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в позові відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 65, 87 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не подав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення став акт № 206/23-127/00373391 від 18.02.2006р. про результати виїзної, планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01 по 01.09.2005р. в якому зазначено, зокрема, що позивач, маючи прибутки за другий квартал 2005р., не здійснив відрахування до бюджету частини прибутку (доходу) на суму 93 660 грн.
Відповідно до ст. 65 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” визначено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу), а акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акцій, паїв), та їх дочірніх підприємствах зазначені відрахування проводяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Порядком і нормативами відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 15.01.2005р. передбачено, що відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Зазначені суб'єкти здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.
Згідно п. 1.9. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні (пп. 7.8.1. п. 7.8. ст. 7 цього закону).
Порядок розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) відповідно до ст.ст. 41, 59 Закону України “Про господарські товариства” і п. 3 ч. 2 ст. 159 ЦК України є компетенцією загальних зборів учасників. У разі, якщо більшістю голосів загальні збори акціонерів ухвалять рішення про порядок виплати частки прибутку (дивідендів): строки, суми, відсотки, тільки тоді можливе нарахування до державного бюджету частини прибутку від частки, яка належить державі у статутному фонді підприємства. Крім того, рішення про виплату дивідендів може прийматися лише у випадках, якщо вищим органом акціонерного товариства затверджені річні результаті діяльності акціонерного товариства.
Згідно пп. 4.4.1. п. 4.4. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Зважаючи на законодавчу невизначеність обов'язків акціонерного товариства, у статутному фонді якого державі належать частки (акції, паї),по сплаті частину прибутку (доходу) в разі відсутності рішення загальних зборів такого товариства про розподіл прибутку нарахування відповідачем податкового зобов'язання в даному випадку є необґрунтованим.
За вказаних обставинвисновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити, а постанову Господарського суду Хмельницької області від 19.06.2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р. у справі № 6/77-НА залишити без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Бившева Л. І.
(підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Шипуліна Т. М.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.