ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
“19” лютого 2008 р. Справа № 15/124/06
к/с № К-29805/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року
та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 05.05.2006 року
у справі№ 15/124/06
за позовомдочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миколаївський портовий елеватор»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
У лютому 2005 року дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Миколаївський портовий елеватор» (далі - позивач)звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (далі по тексту - відповідач / скаржник) про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 16.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року у справі №15/124/06 позов задоволено повністю. Визнано нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 02.02.06р. №002312370/0, від 02.02.06р. №0002302370/0, від 24.02.06р. №0002312370/1, від 24.02.06р. №0002302370/1, від 22.02.06р. №0005322370/0, від 22.02.06р. №0005332370/0. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Суди мотивували свої рішення тим, що відповідно до п. 1.14 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР (далі - Закон № 168/97) та ст. 274 Митного кодексу України, роботи, які були виконані позивачем відповідно до умов договорів між ним та нерезидентами по перевалці та відвантаженню вантажів, які відправлялись на експорт є супутніми такому експорту послугами і відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 168/97 оподатковуються по ставці "0" від бази оподаткування.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в січні 2006р. Центральною МДПІ м. Миколаєва здійснена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ДАК "Хліб України" ДП "Миколаївський портовий елеватор" за жовтень 2005р. та складено Акт від 23.01.2006р. №9/23-700/00954969, в якому вказано про порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.6.1, п.6.2 ст.6, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, в результаті чого, сума бюджетного відшкодування за жовтень 2005р. зменшена на 33092 грн. та донараховано ПДВ у розмірі 171045 грн. На підставі цього Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 02.02.2006р. №0002312370/0 про зменшення за жовтень 2003р. суми бюджетного відшкодування на 33092 грн., та податкове повідомлення-рішення від 02.02.06р. №0002302370/0, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на 239463 грн.
За результатами адміністративного оскарження позивачу направлені податкові повідомлення-рішення від 24.02.06р. №0002312370/1 та №0002302370/1.
В лютому 2006р. податковою інспекцією здійснена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ позивачем та складений Акт від 16.02.2006р. за №28/23700/00954969, в якому вказано про порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.6.1, п.6.2 ст.6, п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97.
На підставі цього акту Центральною МДПІ у м. Миколаєві прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.02.2006р. №0005322370/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2005р. на 53291 грн. та від 22.02.2006р. №0005332370/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 140578 грн.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та нерезидентами "SilverstoneCommerseLtd", "OREXIMLIMITED", "WESTOILLTD", "EUROGAINAG" у 2005р. укладені договори про надання послуг по перевалці зернових на експорт на судна водного транспорту, відповідно до яких позивач, як виконавець надає замовникам (нерезидентам) послуги по перевалці зернових (організація вигрузки з залізничного вагону чи автотранспорту, прийняття, розміщення, зберігання на елеваторі).
Відповідно до умов договору по закінчені навантаження були оформлені Акти про прийняття робіт.
Також судами встановлено, що сторонами були виконані всі зобов'язання по вищевказаним договорам, експорт товарів засвідчений штампом митної служби України на вантажно-митних деклараціях, відповідно до яких товари вивезені за межі митного кордону України.
Відповідно до вимог п.1.14 ст.1 Закону №168/97, супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.
Згідно абз. 2 ст. 274 глави 48 Митного Кодексу України від 11.07.2002р. №92-ІV зі змінами та доповненнями, до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати: якщо вони не були раніше включені, на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетину митного кордону України.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що вищевказані послуги позивача містять всі ознаки супутніх експорту послуг, які відповідно до п.6.2 ст.6 Закону №168/97 оподатковуються за нульовою ставкою. Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що навантаження, розвантаження, обробка товару будуть вважатися супутніми та оподатковуватися за нульовою ставкою за умови їх надання тим же платником, що експортує товар, відхиляється судом, оскільки закон передбачає, що "0" ставка податку застосовується при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг і не передбачає, що право на застосування "0" ставки має лише експортер товару.
Також судами вірно зазначено, що законодавством визначено обов'язковим критерієм для застосування нульової ставки ПДВ наявність у платника оригіналів ВМД не у всіх випадках, а лише при експорті товарів і відповідно до митного законодавства, операції з поставки послуг не оформлюються вантажними митними деклараціями, а тому посилання скаржника на цю обставину, як на підставу відмови у позові не заслуговує на увагу.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року та постанову господарського суду Миколаївської області від 05.05.2006 року у справі № 15/124/06 такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006 року та постанову господарського суду Миколаївської області від 05.05.2006 року у справі № 15/124/06залишити без змін.
Справу № 15/124/06 повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підписГолубєва Г.К.
Судді
підписБрайко А.І.
підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.
підписФедоров М.О.
З оригіналом згідно
В. секретар В.Б. Ликова